Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №730/639/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №730/639/26

Суддя: Данько О. В.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/639/26

Провадження № 2/730/535/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Данько О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №1858526 від 07.04.2021 в сумі 8700,55 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3060,30 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5640,25 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.04.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 був укладений вищевказаний договір в електронній формі за умовами якого відповідачу був наданий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а він зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума виданого кредиту становила 4900,00 грн, строк надання кредиту 29 днів, відсоткова ставка - 1,90 % в день.

01.12.2023 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» на підставі договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відступило ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1858526 від 07.04.2021, укладеним з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 06.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи без повідомлення виклику сторін.

Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін була надіслана відповідачу до його електронного кабінету та за місцем реєстраційного обліку, що підтверджується рекомедованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача адвокат Цокало-Зливко Т.М. в системі «Електронний суд» 01.06.2026 надала відзив на позов, у якому просить про поновлення відповідачу строків на подачу відзиву, оскільки його пропуск пов`язаний з необізнаністю позивача у процесуальних строках, також зазначає, що договір про правничу допомогу з адвокатом був укладений 29.05.2026, що підтверджує поважність пропуску строку на подання відзиву. По суті позовних вимог, просить вимоги ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» задовольнити частково у межах 5760,20 грн (3060,30 грн тіла кредиту, 2699,90 грн відсотків), оскільки решта процентів нараховані позичальнику незаконно поза межами встановленого договором 29-денного строку кредитування; здійснити розподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.(ч. 1 ст. 127 ЦПК України)

Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частинами 7, 8 ст. 178 ЦПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.

З огляду на те, що строк на подання відзиву на позовну заяву встановлюється судом, такий строк поновленню не підлягає, тому у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву слід відмовити.

Водночас, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позов за власною ініціативою на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України до 01.06.2026, оскільки, вважає причини, які вказує сторона відповідача у своїй сукупності поважними причинами пропуску такого строку.

Представник позивача подав відповідь на відзив, де вказав, що сторони кредитного договору погодили умови автопролонгації договору та підвищену відсоткову ставку 2,9 % від суми кредиту в день, яка діє у період автопролонгації, тому доводи сторони відповідача є необгрунтованим.

У встановлений ухвалою суду строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене, згідно з положеннями ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться та згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.

Дослідивши матеріали справи суд установив, що 07.04.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1858526, в електронній формі.

Відповідно п.1.1. договору, кредитодавець надає позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України – гривні у розмірі та на умовах встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором.

Загальний розмір наданого кредиту складає 4900,00 грн, строк, на який надається кредит - 29 календарних днів, а саме з 07.04.2021 по 05.05.2021 (п.1.2, 1.3 Договору). Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення – на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми Кредиту в день, що становить 693,5% річних від суми наданого кредиту. Тип процентної ставки – фіксована. (п. 1.4. Договору).

Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем у день надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів за кредитом на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку на який надажться кредит.

Згідно з графком платежів (п. 4.2 Договору) дата повернення кредиту та процентів 05.05.2021.

За умовами цього договору товариство має право на відступлення права вимоги за договором іншій (третій) особі, без згоди на це позичальника. (п. 5.2.8, 5.2.9 Договору).

Відповідно до п.9.4.3. за цим Договором, Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом – подовженим на наступних умовах: Відповідно до п.9.4.3.1. за цим Договором, Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; відповідно до п.9.4.3.2. за цим Договором, в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день , що становить 1058,5 % річних від суми наданого Кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Згідно з копією виписки з особового рахунка за кредитним договором №1858526 від 07.04.2021, наданої позивачем, та розрахунком заборгованості за договором, виконаним первісним кредитором, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за період з 07.04.2021 по 19.05.2021 складає 8700,55 грн, з яких 3060,30 грн – просторочене тіло кредиту, 5640,25 грн. прострочені відсотки.

На підтвердження виконання умов Кредитного договору з боку кредитодавця, позивач надав інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 07.04.2026 №2026-ПО/25, відповідно до якої 07.04.2021 на картковий рахунок № НОМЕР_1 - ХХХХ - ХХХХ - 7643 було перераховано кредитні кошти в сумі 4900,00 грн. (а.с. 25-26). Вказаний документ, не підписаний уповноваженою особою. У листі зазначено, що він підписаний кваліфікованим електронним підписом, водночас, протокол створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису до вказаного листа не долучений. У листі, також, відсутні відомості, про те, що був укладений договір про переказ коштів між ТОВ «Платежі Онлайн» та ТОВ «ФК «ВЕРОНА». Крім того, за змістом листа, оператор платіжних послуг прямо зазначив, що вся інформація про переказ коштів платниками знаходиться виключно у надавачів платіжних послуг, якими є банки та небанківські надавачі платіжних послуг. З огляду на викладене, суд не може вваажати такий документ достовірним доказом на підтвердження обставин перерахування кредитних коштів.

Водночас, у відзиві на позовну заяву сторона відповідача не оспорює факт отримання крединих коштів, тобто визнає таку обставину.

Тааким чином, ураховучи положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд вважає доведеною обставину перерахування кредитних коштів первісним кредитором відповідачці.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1858526 від 07.04.2021 виконаним ТОВ «ФК «Верона» за період із 07.04.2021 по 19.05.2021, із 07.04.2021 товариство нараховувало ОСОБА_1 відсотки за відсотковою ставкою 1,9 % в день від суми кредиту 4900,00 грн. З 14.04.2021 по 19.05.2021 відсотки нараховувались за відсотковою ставкою 2,9% в день від суми кредиту 4900.00 грн. При цьому у розрахунку зазначено, що за період 07.04.2021 по 19.05.2021залишок по тілу кредиту становив 3060,3 грн, на погашення кредитної заборгованості внесено 1839,70 грн.

01.12.2023 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» (Кредитор) та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, за умовами якого ТОВ «ФК «ВЕРОНА» передало ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором №1858526 від 07.04.2021 у загальній сумі 8700,55 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3060,30 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5640,25 грн. (а.с. 20-22, 18).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України “Про електронну комерцію” (далі - Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір між сторонами укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечать положенням ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв`язку з чим він відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на визначених умовах.

Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки, вони містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.

Відповідачка не надала суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань. У поданому відзиві на позовну заяву вона не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання коштів, також підтверджує, що не виконувала у повному обсязі свої зобов`язання перед кредитором, щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування ним.

Водночас, відповідачка зазначає, що позивач неправомірно нарахував відсотки за договором поза межами строку кредитування та визнає позовні вимоги у розмірі 5760,20 з яких 3060,30 заборгованість за тілом кредиту, 2699,90 грн заборгованість за відсотками.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, неможливо встановити коли відповідачка внесла 1839,70 грн у рахунок погашення заборгованості за договором. Крім того, у період з 14.04.2021 по 19.05.2021 відсотки за кредитом нараховувались за відсотковою ставкою 2,9 % в день, що суперечить умовам договору, оскільки договором передбачене нарахування підвищеної процентної ставки лише після 05.05.2021.

Таким чином суд не може прийняти вказаний розрахунок заборгованості як достовірний доказ по справі.

Також, суд не може здійснити власний розрахунок заборгованості, оскільки відсутні відомості про те, коли саме відповідачка здійснила часткове погашення заборгованості.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у розмірі визнаних нею позовних вимог, що відповідає умовам кредитного договору, а саме, у розмірі 5760,20 грн, з яких 3060,30 заборгованість за тілом кредиту, 2699,90 грн - заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Витрати позивача понесені на професійну правничу допомогу адвоката Пархомчука С.В. у розмірі 12500 грн., підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: копіями договору про надання правової допомоги №09/07/25 від 09.07.2025, Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 20.01.2026, довіреності від 09.07.2025, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, розрахунком, який наведений у позовній заяві.

Вирати відповідачки у розмірі 9000,00 грн понесені на професійну правничу допомогу адвоката Цокало-Зливко Т.М. підтверджуються копіями договору про надання правничої допомоги №1543 від 02.05.2026, квитанції №1543 від 29.05.2026, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, розрахунком, який наведений у відзиві.

Представник позивача вважав витрати відповідача на правничу допомогу явно завищеними та не обгрунтованими.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

З огляду на те, що вказана справа відноситься до категорії малозначних справ та є типовою, супровід справи не вимагав від представників сторін опрацювання великого обсягу документів та нормативно-правових актів, підготовка позову та відзиву у цій справі не потребувала від адвокатів значного обсягу юридичної та технічної роботи. Заявлені сторонами суми судових витрат на правничу допомогу є завищеними і непропорційними до предмета спору та ціни позову.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 12500,00 грн. до 5000,00 грн., витрати відповідача, які підлягають компенсації позивачем слід зменшити з 9000,00 до 3000,00 грн.

Канцелярські витрати позивача на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції, не підтверджені доказами, тому вимога про їх стягнення задоволенню не підлягає.

Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на сплату судового збору у сумі 1757,18 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3300,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволений на 66%).

З позивача на користь відповідача слід стягнути 1020,00 грн у рахунок відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.207, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 634, 651, 1046-1049 ЦК України, ст.2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за Кредитним договором №1858526 від 07.04.2021 станом 20.02.2026 у розмірі 5760,20 грн, з яких 3060,30 заборгованість за тілом кредиту, 2699,90 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» 1757,18 грн. судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 3300,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 1020,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ-44002941, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд.12, нежитлове приміщення 1008.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Данько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua