Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №398/3390/26
Суддя: Подоляк Я. М.
Справа №: 398/3390/26
Провадження №: 2-а/398/126/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"19" жовтня 2026 р. м. Олександрія Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Суржик І.С.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Гаморя Марина Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Гаморя М.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1327 від 25.09.2025 року та закриття провадження у справі.
У обґрунтування позову вказує, що 25 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 складено постанову № 1327 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 в особливий період, порушив законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку, а саме, абз. З ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - не розпочав проходження військово-лікарської комісії до 05.06.2025 р. Доказами винності у скоєнні адміністративного правопорушення є копія облікової картки, копія витягу з єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необгрунтованою, у зв`язку з чим, вважає, що вона підлягає скасуванню.
Підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. З ст. 210-1 КУпАП, було порушення абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, а також п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», вказуючи, що Позивач, зобов`язаний був пройти військово-лікарську комісію у термін до 05.06.2025 р., але не розпочав її проходження.
Пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» визначено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Тобто, дана норма визначає обов`язок не розпочати проходження, а пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Отже, про факт вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП Відповідачу стало відомо 06 червня 2025 року, тобто в день, коли позивач не пройшов військово-лікарську комісію. Разом з тим, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за невиконання позивачем обов`язку проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби винесена 25.09.2025 р. Протокол про адміністративне правопорушення не складався. Оскаржувана постанова не направлялася позивачу, про її наявність позивач дізнався після звернення представника Позивача з адвокатським запитом до Олександрійського відділу ДВС щодо з`ясування питання про підстави накладення арешту на банківську картку Позивача.
Відповідно до ч.1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у ч.ч.9, 10 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, ч.9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак, за змістом ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, невиконання позивачем обов`язку проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби до 05 червня 2025 року, не носить характеру триваючого та вичерпується фактом проходження повторного медичного огляду до конкретної дати.
Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП становить три місяці з дня його виявлення, тобто у відношенні до Позивача перебіг такого строку почався 06 червня 2025 року.
Однак, оскаржувана постанова про накладення на Позивача адміністративного стягнення заст. 210-1 КУпАП прийнята 25 вересня 2025 року, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Отже, адміністративне стягнення було накладене Відповідачем поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в адміністративній справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Окрім того, в оскаржуваній постанові невірно вказаний реєстраційний номер облікової картки платника податків, а саме, вказано НОМЕР_1 , тоді як вірно - НОМЕР_2 .
Таким чином, вважає, що є всі підстави для скасування постанови від 25 вересня 2025 року №1327 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 28.05.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29.07.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що адміністративний позов не може бути задоволений за наступних обставин. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 , та з травня 2026 року користується правом на відстрочку.
Кожен громадянин відповідно до Конституції України та Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" має обов`язок захищати свою Вітчизну, її недоторканність і цілісність території. Для підготовки Збройних сил України Закон встановлює військовий обов`язок. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку або в запасі, зобов`язані з`являтися за викликом ТЦК та СП, проходити медичний огляд відповідно до рішень уповноважених органів, виконувати вимоги щодо військової підготовки та військового обліку згідно із Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.3.2 Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року, повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX в редакції Закону №4235-IX від 12.02.2025 р., яким визначено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Виконання громадянами України військового обов`язку передбачає низку заходів і зобов`язань для них, які визначаються Конституцією України та актами законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Військовий обов`язок включає зокрема дотримання правил військового обліку. Виконання цих обов`язків набуває особливої ваги в умовах правового режиму воєнного стану, коли Україна перебуває у стані збройної відсічі та стримування агресії РФ. Забезпечення належного функціонування системи мобілізації та військового обліку є необхідною умовою для збереження обороноздатності держави та захисту її суверенітету й територіальної цілісності. Порушення цих обов`язків створює загрозу належному комплектуванню Збройних Сил України та інших військових формувань, ускладнює здійснення загальнодержавних заходів оборони. Дотримання громадянами правил військового обліку не є правом, а є обов`язком, який випливає як із норм законодавства, так і з конституційної природи обов`язку захищати Вітчизну. Ігнорування або ухилення від таких обов`язків є неприпустимим. У період дії воєнного стану та загальної мобілізації такі діяння розцінюються як серйозні порушення встановлених державою вимог, підлягають суспільному осуду, а також тягнуть за собою встановлені законом правові наслідки – заходи впливу, обмеження у правах та юридичну відповідальність.
10.02.2016 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача було визнано непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час відповідно до його облікової картки. У зв`язку з не проходження військово-лікарської комісії у передбачені законом строки відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення № 1327 від 21.09.2025 р. Розгляд справи призначено на 09 годину 00 хвилин 25.09.2025 р., про що зазначено у протоколі та повідомлено позивача. Зазначене підтверджується підписом у відповідній графі протоколу. 25.09.2025 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто справу та, враховуючи наявні докази, надані пояснення, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини, особу яка вчинила адміністративне правопорушення, винесено постанову № 1327 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
На підставі викладеного, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 просять відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Згідно з протоколом № 1327 від 21.09.2025 року, складеним старшим інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , порушив правила військового обліку тим, що не пройшов (відмова від проходження) військово-лікарську комісію (п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»).
Громадянину ОСОБА_1 , під особистий підпис, роз`яснено права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляду справи про адміністративне правопорушення призначений на 09 год. 00 хвилин 25.09.2025 року в кабінеті №5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 отримав другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення 21.09.2025 року та був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, призначеного на 09:00 год. 25.09.2025 року, що підтверджується його особистим підписом.
Отже, він був обізнаний про складення протоколу та розгляд справи про адміністративне правопорушення.
25.09.2025 року постановою № 1327, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Згідно вказаної постанови, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 21.09.2025 року, був доставлений працівниками Олександрійського РВП ГУНП як особа, відносно якої наявна інформація щодо порушення правил військового обліку. Під час перевірки його облікових даних було встановлено, що в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме абзацу 3 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у відповідності до обліків Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відсутні дані про проходження останнім військово-лікарської комісії у відповідності до Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року, пунктом 3.2 якого визначено, що повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП, та наявний запис про порушення військовозобов`язаним ОСОБА_1 пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», як особа, яка маючи за станом здоров`я обмежену придатність до проходження військової служби, будучи зобов`язаною пройти військово-лікарську комісію у термін до 05.06.2025 року не розпочала її проходження.
Доказами винності у скоєнні адміністративного правопорушення є копія облікової картки, копія витягу з єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 визнано вчинення правопорушення в інших надзвичайних обставинах, а саме в особливий період.
Разом із відзивом на позовну заяву відповідач надав копію справи №1327 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та облікову картку до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_3 стосовно ОСОБА_1 .
Як вбачається з облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_3 стосовно ОСОБА_1 , призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 19.02.2016 року позивача визнано непридатним у мирний час та обмежено придатним у воєнний час (наказ МО України, Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» від 14.08.2008 №402, зареєстрований в МЮУ 17.11.2008 за №1109/15800).
Також з розділу 34 «Відомості про медичний огляд» облікової картки ОСОБА_1 вбачається, що 22.09.2025 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнаний придатний до військової служби. Підлягає переогляду 22.09.2026 року.
Відповідно до копії постанови державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби у Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1327 від 25.09.2025 року, відкрите виконавче провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Відповідно ст. 65 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 р. (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025 р.) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, зобов`язані були до 05.06.2025 р. пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, на позивача, як на особу, визнану непридатною до військової служби у мирний час та обмежено придатною у воєнний час, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024, в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025, покладався обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05.06.2025 шляхом самостійного звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Проте, позивач не надав доказів звернення для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби до 5 червня 2025 року, натомість пройшов його 22.09.2025 року, вже після виявлення 21.09.2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідного правопорушення та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки позивач самостійно не вжив заходів щодо отримання направлення на ВЛК для походження повторного медичного огляду до 05.06.2025 і такий огляд не проходив, відповідно в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Щодо доводів позивача про те, що на момент винесення оскаржуваної постанови спливли строки притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.
Так, як було зазначено раніше, відповідно до Закону України №4235-ІХ від 12.02.2025 «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Для виконання цих дій законом було встановлено строк до 05.06.2025.
Невиконання цих дій у встановлений строк є підставою для адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Строк до 05.06.2025 встановлений для добровільного виконання вимоги закону, проте завершення цього строку не відміняє необхідність його виконання. Відповідно, весь час після 05.06.2025 особа, яка не виконала вимогу закону знаходиться у стані триваючого правопорушення.
При цьому, згідно з частиною 9 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як встановлено з матеріалів справи, вчинення позивачем правопорушення було виявлено 21.09.2025, що підтверджується протоколом № 1327 від 21.09.2025. Постановою № 1327 від 25.09.2025 позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1, зокрема, у зв`язку з порушенням вимог пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» щодо обов`язку до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та накладено штраф у сумі 17000 грн, тобто протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення та не пізніше одного року з дня його вчинення.
Отже, з урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку про те, що адміністративне стягнення на позивача було накладено у строк, передбачений частиною 9 статті 38 КУпАП.
Наведене свідчить про безпідставність доводів представника позивача про накладення на позивача адміністративного стягнення поза межами строку, передбаченого частиною дев`ятою статті 38 КУпАП, а тому відсутні підстави для застосування пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу, що під час винесення оскаржуваної постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , помилково було враховано як обставину, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , вчинення правопорушення в умовах надзвичайних обставин, а саме в особливий період, оскільки зазначена обставина є кваліфікуючою ознакою відповідного правопорушення. Водночас ця помилка не вплинула на визначення міри адміністративного стягнення, оскільки його було призначено в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення постанови № 1327 від 25.09.2025 року, а тому підстави для її скасування відсутні.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Гаморя Марина Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , який фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Гаморя Марина Вікторівна, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000348 від 20.06.2019 року, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Суддя Я.М.Подоляк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua