Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №352/2524/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2524/26

Провадження № 3/352/670/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 , РПОКПП: НОМЕР_1 ,не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст протоколів про адміністративні правопорушення:

Поліцейським офіцером громади відділення поліції №1 (м.Тисмениця) Івано-Франківського районного управління ГУНП в Івано-Франківської області поліції Мельником А.В. 21 вересня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

Опікун ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених частинами першою та другою статті 150 Сімейного кодексу України та частинами першою та другою статті Закону України «Про охорону дитинства», внаслідок чого малолітній ОСОБА_2 14 вересня 2026 року о 18 годині 15 хвилин в місті Тисмениця , вулиця Галицька,висловлювався нецензурною лайкою, штовхав та вдарив рукою по обличчю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив фізичного болю останньому

Згідно протоколу про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 184 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2.Рух провадження

30 вересня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшли до Тисменицького районного суду для розгляду по суті та розгляд справи призначено на 12 жовтня 2026 року.

12 жовтня 2026 року в судове засідання з`явилась ОСОБА_1 .

3.Докази, досліджені під час судового розгляду:

3.1 Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила фактичні обставини, викладені в протоколі, зазначила, що у неї відсутні будь-які клопотання, правовою допомогою адвоката користуватись не бажає та вважає за можливе проводити розгляд справи.

Пояснила, що вона є бабусею та опікуном ОСОБА_4 , батько якого помер, а мати перебуває за кордоном. Вона виховує онука та вживає максимальних заходів щодо нормального його розвитку, будь-яких зауважень від органу опіки не було. Дійсно, ОСОБА_5 допустив порушення, вказані в протоколі. Вона вважає, що така поведінка пов`язана із синдромом гіперактивності із дефіцитом уваги.

ОСОБА_1 пояснила, що вони із ОСОБА_5 відвідують лікаря, який рекомендував останнім часом ОСОБА_5 спробувати перебувати на вулиці самостійно. Вона почала його відпускати самого, після чого сталось кілька випадків пошкодження Назарієм майна інших людей, та далі ОСОБА_1 за порадою лікаря припинила відпускати Назарія самого. Вона вживає всі заходи для сприяння розвитку онука, однак має складнощі через йото стан здоров`я.

Просить суворо не карати її.

3.2Письмові докази, надані особами, уповноваженими на складання протоколу:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, Опікун ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених частинами першою та другою статті 150 Сімейного кодексу України та частинами першою та другою статті Закону України «Про охорону дитинства», внаслідок чого малолітній ОСОБА_2 14 вересня 2026 року о 18 годині 15 хвилин в місті Тисмениця , вулиця Галицька,висловлювався нецензурною лайкою, штовхав та вдарив рукою по обличчю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив фізичного болю останньому

Рапорт про надходження до поліції повідомлення, що неповнолітній штовхається та вдарив рукою по обличчю заявницю та її сина за адресою місто Тисмениця, вулиця Галицька,

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, згідно із якою ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_2 штовхав та вдарив рукою по обличчю її та її сина ОСОБА_7 .

Пояснення ОСОБА_8 , яка пояснила, що 14 вересня 2026 року вона перебувала біля магазину «Аврора» в місті Тисмениця по вулиці Галицька із своїм малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час ОСОБА_2 підійшов до її сина та вдарив рукою по обличчю, на зроблене йому зауваження почав висловлюватись нецензурною лайкою в її стороку та вдарив рукою її по обличчі.

Рішення суду від 17 лютого 2020 року у справі № 352/8/20, яким задоволено позов ОСОБА_1 та позбавлено ОСОБА_10 батьківських прав щодо ОСОБА_11 .

3.3 Докази, надані особою, яка притягається до відповідальності

Консультативні висновки спеціаліста від 31 липня та 06 жовтня 2026 року, яким ОСОБА_12 встановлено діагноз

4.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому суддя вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, розповсюджуються такі ж гарантії, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною першої статті 184 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною першою статті 184 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Таким чином, диспозиція статті 184 кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною, оскільки нею передбачена відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків.

Відповідно, під час розгляду справи необхідно встановити, яким саме законодавством встановлені певні обов`язки.

Відповідно до пункту 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.1995 № 1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП , за якою складено протокол).

Згідно із текстом протоколу, ОСОБА_13 не виконано вимоги частин першої та другої статті 150 Сімейного кодексу України та частинами першою та другою статті Закону України «Про охорону дитинства»

Зокрема, статтею 150 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язки виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

На думку Судді, сам по собі факт вчинення малолітнім правопорушення, навіть у випадку спричинення ним матеріальної шкоди чи шкоди фізичному здоров`ю потерпілої, не може свідчити про відсутність піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також будь-яких інших дій, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, оскільки виховання дітей є системним процесом, а навіть вчинення протиправного вчинка за відсутності доказів причинного зв`язку такого вчинку із процесом виховання не може свідчити про порушення вимог статті 184 КУпАП.

Згідно із поясненнями ОСОБА_1 в судовом у засіданні, її онук є гіперактивним, яким потребує певного лікування, в зв`язку із чим вона постійно звертається до лікарів. ОСОБА_1 пояснила, що вона піклується про онука, вживає заходи щодо його розвитку. Вона визнає, що онук спричинив шкоду фізичному здоров`ю потерпілій, а тому перепросила у неї пробачення.

Вказані пояснення підтверджуються наданими консультативними висновками спеціаліста, які здійснені як до протиправної поведінки ОСОБА_11 , так і після.

Особою, уповноваженою на збирання доказів, не надано жодного доказу, що ОСОБА_1 ухиляється від виховання онука, а висновок щодо порушення вимог статті 184 КУпАП здійснено виключно на підставі вчинення ОСОБА_14 правопорушення та спричинення шкоди.

Будь-яких доказів, що цей вчинок здійснено ОСОБА_14 саме через невиконання ОСОБА_13 своїх обов`язків, особою, уповноваженою на збирання доказів, до суду не надано.

Доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які б свідчили про ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей за частиною першою статті 184 кодексу України про адміністративні правопорушення не надано, в зв`язку із чим в її діях не вбачається ухилення від виконання батьківських обов`язків.

висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення за частиною першою статті 184 кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 284 кодексу України про адміністративні правопорушення при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу, виноситься постанова про закриття справи.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вимог частини першої статті 184 кодексу України про адміністративні правопорушення закрити в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО