Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №679/1319/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/125/2026

Справа № 679/1319/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження №12026244200000136 від 09 серпня 2026 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, із вищою освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину, тимчасово непрацюючого, раніше судимого 28 січня 2026 року Нетішинським міським судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 лютого 2025 року у справі № 679/1476/24, що була залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року, ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В подальшому, за невиконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 лютого 2025 року у справі № 679/1476/24 що була залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року, в частині позбавлення права керування транспортними засобами, вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 січня 2026 року, який набрав законної сили 28 лютого 2026 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що складає 17000,00 грн.

Крім того, постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 листопада 2025 року у справі № 679/1713/25, яка набрала законної сили 09 грудня 2025 року, ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000, грн з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 3 роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Так, ОСОБА_3 , нехтуючи вищенаведеною постановою суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 68, ч. 1 ст.129 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи судимим за злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України відповідно до вироку Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 січня 2026 року та достовірно знаючи, що постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 листопада 2025 року йому заборонено керувати транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконувати, умисно, повторно продовжував керувати транспортними засобами, а саме 08 серпня 2026 року о 13 годині 59 хвилин по вул. Енергетиків, 6а, м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «Dacia Logan», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та був зупинений працівниками СРПП ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 382 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. Враховуючи, що обвинувачений не піддавав сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності його позиції, суд, за згодою обвинуваченого та прокурора, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, розповів про обставини кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті. Повідомив, що дійсно керував транспортним засобом будучи позбавленим такого права, в чому на даний час щиро розкаюється та критично оцінює свої дії.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині дослідження документів, що стосуються його особи, прийшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 382 КК України, - як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом установлено, що він раніше судимий, має постійне місце проживання, на даний час працює неофіційно, на утриманні має неповнолітню дитину, на військову службу в Збройні Сили України не призивався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не обирався депутатом Нетішинської міської ради VIII cкликання.

Згідно висновку, який міститься у наданій Шепетівським районним відділом №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області досудовій доповіді, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без позбавлення волі на певний строк.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений своїми умисними діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 382 КК України.

Такі дії обвинуваченого, як повторне вчинення аналогічного кримінального правопорушення, на думку суду, не свідчать про його щире каяття, як обставину, що пом`якшує покарання, про що зазначено в обвинувальному акті та про що у судовому засіданні ствердила сторона захисту. У зв`язку з чим суд погоджується з думкою прокурора, висловленої в судовому засіданні, з приводу того, що відсутні підстави для врахування судом ОСОБА_3 такої пом`якшуючої покарання обставини, як його щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Відтак, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із керуванням транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 382 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені положеннями ст. 76 КК України.

Прийшовши таких висновків, суд зауважує, що іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної міри покарання або реальне її відбування.

На переконання суду таке покарання повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Крім того, 28 січня 2026 року Нетішинським міським судом Хмельницької області ОСОБА_3 було засуджено за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. Згідно інформації Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 серпня 2026 року ОСОБА_3 28 січня 2026 року сплатив зазначену суму штрафу. Зважаючи на зазначене суд не вбачаає підстав для застосування положень ст. ст. 71, 72 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відносно ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків до 20 жовтня 2026 року включно.

Підстав для вирішення питань пов`язаних із продовженням дії обраного запобіжного заходу чи його застосування відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із керуванням транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення даного вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання цим вироком законної сили не обирати.

Речові докази: два диски із відеозаписами події 08 серпня 2026 року - залишити в матеріалах провадження.

Копію цього вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1