Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №607/18203/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2026 Справа №607/18203/26 Провадження №2-о/607/476/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

присяжних Алілуйка С.М., Коропецького Ю.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Ментух І.В.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявників адвоката Павлішиної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції заявників

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування заявлених вимог заявники зазначили, що є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.08.2022 ОСОБА_3 мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходив військову службу у Збройних Силах України.

26.03.2024 на підставі наказу Генерального штабу Збройних Сил України № 482-РС ОСОБА_3 призначено на посаду розвідника-навідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та з 30.03.2024 зараховано до списків особового складу військової частини.

14.06.2024 між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії (м. Одеса) та ОСОБА_3 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 2 роки.

14.06.2024 ОСОБА_3 призначено на посаду командира 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

04.07.2024 ОСОБА_3 виконував бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 499/окп/дск від ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі зведеного підрозділу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та здійснював оборонні дії поблизу населеного пункту Лиман Перший Куп`янського району Харківської області.

Під час заведення зведеної групи на позицію підрозділ потрапив у засідку диверсійно-розвідувальної групи противника, внаслідок чого зав`язався стрілецький бій. У результаті вогневого ураження з боку противника молодший лейтенант ОСОБА_3 отримав поранення, несумісні з життям, та загинув.

Заявники зазначили, що евакуювати тіло загиблого ОСОБА_3 не вдалося у зв`язку з високою інтенсивністю бою, а також через те, що противник захопив територію, на якій перебувало тіло військовослужбовця.

З моменту зникнення сина заявників минуло більше двох років і жодних відомостей про місце перебування (в полоні чи в будь-якому іншому місці), стан здоров`я чи факт перебування серед живих відносно військовослужбовця ОСОБА_3 не надходило. Проведеними заходами встановити його місцезнаходження не вдалося. На зв`язок ОСОБА_3 не виходив та ніхто його живим більше не бачив.

Заявники позбавлені можливості у встановленому законом порядку отримати свідоцтво про смерть сина та здійснити його поховання як героя війни.

За таких підстав заявники просять оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , військовослужбовця Збройних Сил України, командира механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який пропав безвісти у зв`язку з воєнними діями, при виконанні бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території України.

Днем вірогідної смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 . Місцем вірогідної смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Лиман Перший Куп`янського району Харківської області.

2. Стислий виклад позиції заінтересованих осіб

01.10.2026 уповноважений представник Міністерства оборони України Лісніченко Д.Ю. подав письмові пояснення, у яких з посиланням на ч. 2 ст. 46 ЦК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 зазначив, що відлік шестимісячного строку має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи. Також зазначив, що акт службового розслідування є недопустимим доказом, оскільки не містить жодного управлінського рішення.

Представник Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України позицію щодо даної заяви не висловив.

Представник військової частини НОМЕР_1 позицію щодо даної заяви не висловив.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

26.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, призначено судове засідання у справі, витребувано докази та задоволено клопотання заявників про допит свідка.

06.10.2026 усною ухвалою суду без оформлення окремого процесуального документа поновлено процесуальний строк та задоволено клопотання представника заявників про долучення додаткових доказів.

4. Процедура та позиції учасників справи у судовому засіданні

06.10.2026 у судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву про оголошення фізичної особи померлою підтримала з підстав, викладених у заяві, та просила заяву задовольнити повністю. Пояснила, що її син загинув під час виконання бойового завдання. Встановлення даного факту їй необхідне для реалізації права на почесне поховання сина та вшанування його пам`яті.

06.10.2026 у судовому засіданні представник заявників адвокат Павлішина Н.В. заяву про оголошення фізичної особи померлою підтримала з підстав, викладених у заяві, та просила заяву задовольнити повністю. Вказала, що заявники є єдиними близькими родичами загиблого. Зазначила, що обставини, за яких ОСОБА_3 зник безвісти, дають підстави вважати, що останній загинув під час виконання бойового завдання.

06.10.2026 заявник ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився, однак приймає участь у судовому процесі через свого представника.

06.10.2026 у судове засідання представник Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився без повідомлення про причини неявки.

06.10.2026 у судове засідання представник військової частини НОМЕР_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився без повідомлення про причини неявки.

06.10.2026 у судове засідання представник Міністерства оборони України, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився без повідомлення про причини неявки.

21.09.2026 у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що проходив військову службу разом із ОСОБА_3 та останній був його командиром. Свідок показав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання ОСОБА_3 отримав поранення в область спини, внаслідок чого загинув. Свідок при виконанні бойового завдання виконував аеророзвідку. У підрозділ надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_3 є важко пораненим, однак через активні бойові дії здійснити його евакуацію в безпечну зону відповідальності можливості не було. Через три дні тіло ОСОБА_3 було знайдено за допомогою розвідувального дрону. Той факт, що тіло належить ОСОБА_3 , підтверджується ідентифікацією амуніції, що була на ньому під час виконання бойового завдання. Забрати тіло ОСОБА_3 не було можливості, оскільки ворог замінував територію.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.07.2025 у справі № 607/4749/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 № 642/70 від 13.01.2024 у період з 04.10.2022 до 18.11.2022 ОСОБА_3 у складі 1 десятого штурмового взводу 1 десятого штурмового батальйону військової частини НОМЕР_5 брав безпосередню участь у боях в районі селища Мар`їнка Донецької області, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 90 від 30.03.2024 ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 30.03.2024.

14.06.2024 між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії (м. Одеса) та ОСОБА_3 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 2 роки.

Відповідно до посвідчення офіцера НОМЕР_6 ОСОБА_3 – командиру взводу військової частини НОМЕР_1 присвоєно військове звання «молодший лейтенант».

Як вбачається зі сповіщення сім`ї № 11745 від 13.07.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 , сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Перший Куп`янського району Харківської області зник безвісти, будучи вірним Військовій присязі Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024211040001713 від 12.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, № 20240725-2095 від 25.07.2024 ОСОБА_3 вважається зниклим безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій).

З витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250731-00064026 від 31.07.2025 встановлено, що з 07.02.2024 ОСОБА_3 набув статусу учасника бойових дій.

Як вбачається з акта службового розслідування, молодший лейтенант ОСОБА_3 , командир 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 04.07.2024 зник безвісти під час захисту Батьківщини в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Лиман Перший Куп`янського району Харківської області.

Під час службового розслідування встановлено, що підрозділ, до складу якого входив і ОСОБА_5 , потрапив у засідку групи противника, внаслідок чого зав`язався стрілецький бій. У результаті вогневого ураження з боку противника молодший лейтенант ОСОБА_3 отримав поранення, несумісні з життям, та загинув. Евакуювати тіло загиблого не вдалося у зв`язку з високою інтенсивністю бою, зведена група змушена була відійти на більш укріплені позиції для збереження життя особового складу, а подальша евакуація тіла виявилася неможливою через те, що противник просунувся та захопив територію, на якій перебувало тіло військовослужбовця. Факт добровільної здачі в полон молодшого лейтенанта ОСОБА_3 не виявлено та його місцезнаходження невідоме.

Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19.2.3/67302-26 від 07.09.2026 за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_6 в період з 04.07.2024 до 25.08.2026 в базі даних не виявлено.

Відповідно до листа ГУНП в Тернопільській області № 122361-2026 від 08.09.2026 12.07.2024 ОСОБА_3 оголошений в державний розшук як особа, що зникла безвісти за особливих обставин. З метою його розшуку Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області заведено ОРС № 2024/0000136117/01/00108.

Відповідно до листа об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України № 34.6-11266 від 11.09.2026 фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора в Об`єднаному центрі відсутні.

Згідно з повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану № 00061135298 від 22.09.2026, № 00061153411 від 23.09.2026, № 00061135362 від 22.09.2026, № 00061135326 від 22.09.2026 актові записи про зміну імені, про шлюб, про розірвання шлюбу та про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Відповідно до листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 24.09.2026 відомості про перебування в полоні, стан здоров`я та місце утримання ОСОБА_3 відсутні.

2. Норми права, які застосував суд

Згідно з ч. 1, 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (ст. 305 ЦПК України).

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (ст. 306 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 ст. 46 ЦК України визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини (ч. 1, 2 ст. 47 ЦК України).

Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника (ст. 48 ЦК України).

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 роз`яснено, що суду слід звернути увагу на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про оборону» воєнні дії – це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; район воєнних (бойових) дій – це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Заявники надали суду документи, у яких зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець Збройних Сил України, командир механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 04.07.2024 пропав безвісти у зв`язку з воєнними діями, при виконанні бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території України.

Підставою для оголошення сина померлим заявники зазначили обставини, що дозволяють припускати смерть ОСОБА_3 внаслідок поранення або смерті під час виконання бойового завдання.

Оголошення сина померлим заявники пов`язують з виникненням у них права отримати свідоцтво про смерть та належно вшанувати пам`ять сина, захисника Батьківщини та героя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 зазначила, що оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»; відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні; приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Також Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 у справі № 615/129/25 окремо наголосив на неприпустимості відмови у захисті прав за таких умов: «Розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями».

З урахуванням викладеного з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця – населений пункт Лиман Перший Куп`янського району Харківської області – активних бойових дій та (в разі його наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 із змінами і доповненнями, а на даний час - наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025.

Як зазначив суд вище, з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вбачається, що с. Лиман Перший Куп`янського району Харківської області, з 24.02.2022 є територією, тимчасово окупованою Російською Федерацією.

Ураховуючи, що з 24.02.2022 територія, на якій, ймовірно, загинув військовослужбовець ОСОБА_3 , набула статусу тимчасово окупованої території, перебіг шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, слід обчислювати з дня зникнення ОСОБА_3 безвісти. Саме з цього моменту виникли обставини, що загрожували його життю та дають підстави припускати його загибель.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, перебіг шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, пов`язується не із припиненням воєнного стану чи завершенням збройної агресії загалом, а із завершенням конкретних воєнних дій, під час яких особа пропала безвісти.

Суд встановив, що ОСОБА_3 зник безвісти 04.07.2024 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Перший Куп`янського району Харківської області. На момент його зникнення зазначена територія вже перебувала під контролем держави-агресора та відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, належала до тимчасово окупованої території.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 у справі № 615/129/25 звернув увагу, що положення ч. 2 ст. 46 ЦК України не можуть тлумачитися таким чином, щоб початок перебігу шестимісячного строку ставився у залежність від можливості отримання інформації з тимчасово окупованої території або її деокупації, оскільки такий підхід фактично позбавляє заявників передбаченого законом способу судового захисту.

Відтак у цій справі перебіг шестимісячного строку слід пов`язувати із припиненням тих конкретних бойових дій, за яких військовослужбовець зник безвісти. Подальша окупація відповідної території не свідчить про продовження бойових дій у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України та не перешкоджає застосуванню цієї норми.

Суд враховує, що досліджені під час цього судового розгляду докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та не містять внутрішніх суперечностей.

Зокрема, факт безпосередньої участі ОСОБА_3 у бойових діях підтверджується документами військової частини; обставини його зникнення – матеріалами службового розслідування; відсутність відомостей про евакуацію, перебування серед поранених або полонених – відповідями компетентних органів; відсутність відомостей про виїзд за межі України – інформацією Державної прикордонної служби України; перебування особи у розшуку – матеріалами кримінального провадження та Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Показання свідка підтверджують обставини бойової обстановки, інтенсивність бойових дій та результати проведених після бою заходів із встановлення місцеперебування військовослужбовця ОСОБА_3 .

Сукупність зазначених доказів свідчить про високу ймовірність загибелі ОСОБА_3 саме під час виконання бойового завдання та виключає наявність об`єктивних даних, які могли б свідчити про інший розвиток подій.

При цьому суд відхиляє доводи представника Міністерства оборони України щодо недопустимості акта службового розслідування, оскільки такий акт оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, а інформація, викладена у ньому, не суперечить встановленим судом обставинам та узгоджується з ними.

Відтак надані суду докази дають підстави вважати, що ОСОБА_3 зник безвісти у зв`язку з воєнними діями за обставин, які свідчать про високу ймовірність його загибелі.

При цьому місце ймовірної загибелі ОСОБА_3 (с. Лиман Перший Куп`янського району Харківської області) перебуває під контролем держави-агресора, що істотно ускладнює можливість отримання безпосередніх доказів смерті ОСОБА_3 .

Суд також враховує, що характер бойової обстановки, перебування території під контролем держави-агресора, неможливість проведення повноцінних пошукових заходів та евакуації тіл загиблих військовослужбовців є об`єктивними обставинами, які значно ускладнюють отримання безпосередніх доказів смерті особи. Саме для таких випадків законодавець передбачив інститут оголошення фізичної особи померлою як спосіб судового захисту прав членів її сім`ї.

Суд також відхиляє доводи Міністерства оборони України про те, що шестимісячний строк не розпочав свій перебіг до закінчення воєнних дій на території України, оскільки такий підхід суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, яка пов`язує перебіг строку із конкретними воєнними діями, під час яких особа зникла, а не із закінченням воєнних дій загалом.

За таких обставин є достатні підстави з високим ступенем вірогідності припустити загибель ОСОБА_3 у зв`язку з воєнними діями, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України є підставою для оголошення фізичної особи померлою.

Визначаючи днем вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд виходить із того, що саме цього дня військовослужбовець востаннє перебував серед особового складу під час виконання бойового завдання, після чого зв`язок із ним було втрачено, а жодних об`єктивних даних про його подальше життя або місцеперебування матеріали справи не містять.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропав безвісти у зв`язку з воєнними діями, при виконанні бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території України, а тому наявні підстави для оголошення особи померлою.

Оголошення ОСОБА_3 померлим має для заявників юридичне значення, оскільки необхідно для реєстрації смерті їхнього сина та реалізації прав заявників, пов`язаних з його смертю.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 315-319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою задовольнити повністю.

Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , військовослужбовця Збройних Сил України, командира механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який пропав безвісти у зв`язку з воєнними діями, при виконанні бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території України.

Днем вірогідної смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Місцем вірогідної смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Лиман Перший Куп`янського району Харківської області.

Роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яка була оголошена померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який оголосив її померлою, скасовує своє рішення про оголошення фізичної особи померлою. Заяву може бути подано особою, яку було оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Заявник: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Представник заявників: адвокат Павлішина Наталія Вікторівна, місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 36, селище Ворзель, Бучанський район, Київська область.

Заінтересована особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41346948.

Заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26636853.

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00034022.

Суддя І. В. Марциновська

Присяжні: С. М. Алілуйко

Ю. Я. Коропецький

Повне судове рішення складено 16.10.2026.