Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №448/394/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Суд: Мостиський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №448/394/26

Суддя: Кічак Ю. В.

Єдиний унікальний номер 448/394/26

Провадження № 1-кп/448/129/26

В И Р О К

Іменем України

19.10.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська матеріали кримінального провадження за №12026141230000025 від 30.01.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Бориня, Турківського району Львівської області, зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 наприкінці грудня 2025 року, перебуваючи в палатці, розташованій на в?їзді до м.Турка, Самбірського району, Львівської області, виявив пістолет марки «Zoraki MOD 917-B» калібру 9 мм Р.А.К. № НОМЕР_1 промислового турецького виробництва, який виробник класифікує як стартовий (шумовий) пістолет. Водночас, згідно з висновком експерта, зазначений пістолет не відповідає вимогам до шумової (стартової) зброї та у наданому на дослідження вигляді є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю. Після цього, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї. усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та не маючи відповідного дозволу, передбаченого «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року, ОСОБА_3 підібрав зазначений пістолет, чим незаконно придбав вогнепальну зброю та надалі зберігав її. Наприкінці грудня 2025 року ОСОБА_3 переніс пістолет марки «Zoraki MOD 917-B» калібру 9 мм Р.А.К. № НОМЕР_1 до автомобіля марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , яким користувався, та, слідуючи до с.Шегині Яворівського району Львівської області, поклав зазначений пістолет до речового ящика автомобіля з метою подальшого зберігання. Під час перевезення пістолета, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції у с.Шегині Яворівського району Львівської області, на вул.Дружби, 197 та при проведені огляду місця події 29.01.2026 року у період із 21 год. 56 хв. до 23 год. 15 хв. із речового ящика автомобіля марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 було вилучено зазначений пістолет марки «Zoraki MOD 917-B» калібру 9 мм Р.А.К. № НОМЕР_1 .

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України – носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, цілковито погодився з обставинами, викладеними в обвинувальному акті та оголошеним прокурором. Надаючи показання, пояснив, що дійсно знайшов пістолет, після чого підібрав його та за допомогою мережі Інтернет перевірив його марку. У такий спосіб він з`ясував, що виявлений предмет є шумовим пістолетом. Надалі поклав пістолет у речовий ящик автомобіля та з особистих потреб попрямував у напрямку державного кордону України. Дорогою його зупинив екіпаж патрульної поліції, працівники якого виявили в речовому ящику автомобіля даний пістолет. Після цього на місце події прибула слідчо-оперативна група. Щиро розкаюється у вчиненому, обіцяє в подальшому не вчиняти правопорушення та просить суд його суворо не карати.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його покази є аналогічні до фабули обвинувачення, дії останнього кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою. Прокурор звернув увагу, що з врахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, зважаючи на те, що ОСОБА_3 вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю, просив суд призначити такому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.263 КК України, але без відбування такого, звільнивши його від відбування покарання, надавши випробувальний термін.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 5 ст.9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного - відсутні, жодних клопотань з цього приводу учасниками кримінального провадження не заявлялись.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушенні та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання зброї без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Визначаючи ступінь небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема характеру вчинених дій, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України судом визнаються: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, його стан здоров`я - на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, його сімейний та матеріальний стан – є неодруженим, не працюючий, його роль у скоєних кримінального правопорушенні та поведінку до і після вчинення кримінального правопорушення,- обвинувачений ОСОБА_3 усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення та готовий нести кримінальну відповідальність.

Крім цього, судом взято до уваги інформацію, викладену у досудовій доповіді Самбірського районного сектору №2 Філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого за місцем його проживання та його спосіб життя, відносин у суспільстві, а також середню ймовірність небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства (позбавлення волі). У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на обвинуваченого обов`язків відповідно до вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, суд при призначенні покарання також виходить із встановленої ст.50 КК України його мети – не тільки кари, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, але без відбування такого, звільнивши його від відбування покарання, надавши випробувальний термін.

З урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із визначенням останньому іспитового строку тривалістю в 1 рік із покладенням на нього обов`язків, регламентованих п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме - періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлявся.

Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 02.02.2026 року накладено арешт на майно: - транспортний засіб марки «Mersedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі до замка запалювання.

Ухвалою слідчого судді Мостиського Яворівського районного суду Львівської області від 02.02.2021 року накладено арешт на майно: предмет ззовні схожий на пістолет, який поміщено у сейф-пакет №RIC 2193927, який був вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 та переданий на зберігання в камеру зберігання речових ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на те, що обставини, які були підставою накладення арешту на майно на даний час відсутні, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту майна, накладеного згідно ухвал слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 02.02.2026р.

Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне речові докази, а саме: - транспортний засіб марки «Mersedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі до замка запалювання, які передані на зберігання ОСОБА_3 ,- вважати повернутими ОСОБА_5 ; предмет ззовні схожий на пістолет, який поміщено у сейф-пакет №RIC 2193927, який був вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться на зберіганні у кімнаті озброєння Відділення поліції №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, - знищити; оптичний носій інформації CD-диск, на якому наявні записи зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 працівниками СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області 29.01.2026 року – залишити при матеріалах кримінального провадження.

У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, процесуальні витрати по справі: - за проведення експертизи зброї за спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» №СЕ-19/114-26/2288-БЛ від 09.02.2026р. в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Так, згідно ухвали слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 18.02.2026 року до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено на нього на нього відповідно до ст.194 КПК України наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду по першому виклику; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи. Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання встановлено в межах строку досудового розслідування до 06.04.2026 року включно. Після закінчення цього строку, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до суду не звертався, а тому, як вважає суд, вказаний запобіжний захід припинив свою дію і вважається скасованим. Клопотань стороною обвинувачення щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили заявлено не було та підстав для обрання такого суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, ч.15 ст.615 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 02.02.2026 року на майно: - транспортний засіб марки «Mersedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі до замка запалювання, – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 02.02.2026 року на речові докази, - предмет ззовні схожий на пістолет, який поміщено у сейф-пакет №RIC 2193927, який був вилучений під час огляду місця події за адресою: с.Шегині. вулДружби, 195 Яворівського району Львівської області та переданий на зберігання в камеру зберігання речових ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області – скасувати.

Речові докази:

- транспортний засіб марки «Mersedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі до замка запалювання, які передані на зберігання ОСОБА_3 ,- вважати повернутими ОСОБА_5 ;

- предмет ззовні схожий на пістолет, який поміщено у сейф-пакет №RIC 2193927, який був вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться на зберіганні у кімнаті озброєння Відділення поліції №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, - знищити;

- оптичний носій інформації CD-диск, на якому наявні записи зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 працівниками СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області 29.01.2026 року – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати по справі: - за проведення експертизи зброї за спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» №СЕ-19/114-26/2288-БЛ від 09.02.2026р. в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. - стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_3 - не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua