Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №448/1554/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1554/26

Провадження № 3/448/678/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська матеріали справи, що надійшли з Департаменту Патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки м.Ржищів Київської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, працевлаштованої на посаді головного бухгалтера у ТОВ «РЖИЩІВСЬКИЙ ПОРТ»,

за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

18.07.2026 року о 18:50 год. по автодорозі М-11 «Львів-Шегині» 76 км. + 900м., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – автомобілем марки «Volkswagen Transporter», реєстр.№ НОМЕР_2 , не була уважною, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечного бокового інтервалу та здійснила наїзд на транспортний засіб – автомобіль марки «Opel Movano», реєстр.№ НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який перебував у нерухомому стані. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.3 «б», п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилася.

Суд враховує, що ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

При цьому, суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 приймала участь у попередніх судових засіданнях по справі та нею надано пояснення по суті справи наступного змісту: транспортні засоби перебували на правій стороні дороги; зазначила, що керувала транспортним засобом поблизу автозаправної станції та, здійснюючи об`їзд автомобіля по смузі зустрічного руху, побачила, як з території автозаправної станції виїжджала вантажівка, у зв`язку із цим вона змістилася дещо праворуч, однак уникнути зіткнення з іншим транспортним засобом не змогла. Також ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, зокрема було пошкоджено дзеркало заднього виду з покажчиком повороту. На її думку, у вказаній дорожньо-транспортній пригоді винними є також інший водій, оскільки був невірно припаркованим.

Потерпілий ОСОБА_2 під час попереднього судового засідання пояснив, що водій, керуючи транспортним засобом, повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідним чином реагувати на її зміну, а також дотримуватися безпечного бокового інтервалу з урахуванням дорожньої обстановки. На думку потерпілого, недотримання зазначених вимог ПДР України водієм ОСОБА_1 призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Поліцейський Леськів Д.Л., який складав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, неодноразово повідомлявся судом про дату час та місце розгляду справи, однак у судове засідання повторно не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно з положеннями ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З диспозиції ст.124 КУпАП відомо, що відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п.2.3 «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;.

Відповідно до п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності доводиться такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №722956 від 18.07.2026р., складеного щодо ОСОБА_1 ; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.07.2026 року, у якій зафіксовані механічні пошкодження, які отримали транспортні засоби; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.07.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.07.2026 року, а також іншими матеріалами справи.

Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що утворює собою самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.34 КУпАП – не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.35 КУпАП - не встановлено.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини та майновий стан (працевлаштована), відсутність обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 124 КУпАП.

Таке покарання відповідає вимогам ст.33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети – виховного впливу, виправлення правопорушниці і запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до змісту ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328грн. х 0,2=665,60 грн.).

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.3, ч.4 ст.307 КУпАП, штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше 3 робочих днів після закінчення строку передбаченого частиною 1 статті 307 КУпАП надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (частина 2 статті 308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Ю.В.Кічак