Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №308/12366/22 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12366/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання –Чепи М.С.,

представника позивачів – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 , представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030000937 від 17.03.2020, ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ст. 356 КК України.

З обвинувального акта, складеного та затвердженого 10.07.2020, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками по 1/2 частці дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено стороною обвинувачення 09.03.2020 близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 , діючи умисно, самовільно, всупереч установленому законом порядку набуття правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження нерухомим майном та земельною ділянкою, не очікуючи вирішення відповідного спору судом, проник через огорожу на територію дворогосподарства АДРЕСА_1 та розпочав пиляти дерева на території дворогосподарства, якою користувалися позивачі.

Унаслідок указаних дій було спиляно плодові дерева, кісточкові дерева, виноградники та кущі вартістю 8590,76 грн, а також знищено нерухоме майно – вбиральню під літерою «Г» вартістю 12078 грн.

Продовжуючи розпочаті дії, спрямовані на самовільне зайняття земельної ділянки, та незважаючи на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2020 у справі №308/1000/20 щодо невчинення дій стосовно складових частин нерухомого майна, в період з 01.04.2020 по 08.05.2020 ОСОБА_2 демонтував металеву огорожу вартістю 6023 грн.

У результаті вказаних дій було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 26691,76 грн.

Дії ОСОБА_2 у цій частині органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 356 КК України як самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями заподіяно значну шкоду інтересам громадянина.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2022 у справі №308/6657/20, яка набрала законної сили 29.06.2022, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 125, ст. 356 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.

На підтвердження розміру заподіяної майнової шкоди позивачами надано висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 15.06.2020 №0016/2020.

Позивачі зазначають, що внаслідок неправомірних дій відповідача їм заподіяно також моральну шкоду.

ОСОБА_4 визначила розмір моральної шкоди у сумі 15000 грн, а ОСОБА_5 – у сумі 10000 грн.

На обґрунтування вказаних вимог зазначають, що протиправними діями відповідача було порушено їх право на мирне володіння належним їм майном, частина майна була знищена та пошкоджена, а завдана матеріальна шкода тривалий час не відшкодована. Відновлення пошкодженого майна потребувало від них додаткових зусиль, тоді як відновлення знищених багаторічних дерев у попередньому стані фактично неможливе.

Позивачі також посилаються на те, що протиправні дії відповідача спричинили їм значні хвилювання, душевні переживання та порушили звичайний уклад їхнього життя.

У зв`язку з наведеним позивачі просили стягнути із ОСОБА_2 на користь кожного з них по 13345,88 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також 15000 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_4 та 10 000 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 головуючою суддею визначено Лемак О.В.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. від 18.10.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №379 від 11.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №308/12366/22 у зв`язку з тим, що суддя Лемак О.В. відрахована зі штату суду у зв`язку з поданням заяви про відставку згідно з наказом Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2024 №37/02-06.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 головуючою суддею визначено Світлик О.М.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М. від 13.12.2024 прийнято до свого провадження матеріали цивільної справи №308/12366/22 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.01.2025 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та витребувано у відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо цивільної правоздатності ОСОБА_4 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2025 провадження у цивільній справі №308/12366/22 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №308/3795/21 за позовом Ужгородської міської ради до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Собранецька, 147/1», Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки та стягнення грошової суми заподіяної шкоди.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05.06.2025 у справі №308/3795/21 апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як особи, яка не брала участі у справі, задоволено, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.07.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Ужгородської міської ради до ОСОБА_4 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки та стягнення грошової суми заподіяної шкоди відмовлено.

Постанова Закарпатського апеляційного суду від 05.06.2025 набрала законної сили в день її прийняття.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.02.2026 провадження у цивільній справі №308/12366/22 поновлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.04.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі. На зауваження відповідача щодо правоздатності позивачки ОСОБА_4 ствердив факт її правоздатності. Зазначив, що відповідачем як обвинуваченим у кримінальній справі №308/6657/20 до клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності було долучено власноруч підписану ним письмову згоду щодо звільнення від кримінальної відповідальності, про яку заявляв ОСОБА_2 і у судовому засіданні при розгляді клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідач у судових засіданнях заявлений позов не визнав, неодноразово наголошував, що попереднім адквокатом, захисником у кримінальній справі не було роз`яснено наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності. Зауважував, що не визнавав себе винним щодо діянь, вказаних у обвинувальному акті, однак бажав завершити кримінальне провадження, оскільки на той час надавав перевагу збереженню здоров`ю, а не можливим наслідкам звільнення від кримінальної відповідальності. Заперечив, що вчиняв саме те, що указано у позові, зазначивши, що нічого не знищував. Стверджував, що вирізав дерева, вважаючи, що здійснює такі дії на земельній ділянці, що є у користуванні ОСББ. Зазначив, що висновок експерта у кримінальному провадженні є сфальсифікованим, оскільки на спірній земельній ділянці не могло бути стільки дерев. Також вказав, що будь-якої вбиральні на земельній ділянці позивачів не було, а місцерозташування вбиральні не відповідає документальному відображенню.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги, зазначаючи, що не доведено належність земельної ділянки та знищених дерев саме позивачам, а відтак і суми завданих збитків. Стверджує, що до завершення судового розгляду іншої цивільної справи, преджметом спору у якій є належність спірної земельної ділянки чи позивачам, чи відповідачу, не є можливим завершення судового розгляду у даній цивільній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, письмові докази у їх сукупності, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів – з точки зору достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками по 1/2 частці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.12.2019 №194940130 до складових частин указаного об`єкта нерухомого майна належать житловий будинок під літерами «А, А’», господарська будівля під літерою «Б», сарай під літерою «В», літня кухня-сауна під літерою «Д», вбиральня під літерою «Г», споруда «ІІ» та огорожа №1-3.

Із обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020070030000937 від 17.03.2020 та ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2022 у справі №308/6657/20 вбачається, що ОСОБА_2 інкриміновано проникнення 09.03.2020 близько 12 год. 30 хв. через огорожу на територію дворогосподарства АДРЕСА_1 та здійснення спилювання плодових дерев, кісточкових дерев, виноградників і кущів вартістю 8590,76 грн, а також знищення вбиральні під літерою «Г» вартістю 12078 грн.

Крім того, стороною обвинувачення інкриміновано ОСОБА_2 демонтаж у період з 01.04.2020 по 08.05.2020 металевої огорожі вартістю 6023 грн.

Загальна вартість знищеного та пошкодженого майна визначена у розмірі 26691,76 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2022 у справі №308/6657/20 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 та ст. 356 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.

Зазначена ухвала набрала законної сили 29.06.2022.

Судове засідання 21.06.2022 у справі №308/6657/20 відбулося у присутності потерпілого – ОСОБА_6 , потерпілого – ОСОБА_7 , представника потерпілого – ОСОБА_1 , обвинуваченого – ОСОБА_2 , захисника – Роговика С.В.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено відповідне судове рішення, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, установлені ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2022 обставини щодо вчинення ОСОБА_2 відповідних дій є обов`язковими для суду при вирішенні даного спору в межах, визначених частиною шостою статті 82 ЦПК України, та повторному доказуванню не підлягають.

Сам факт звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не усуває цивільно-правових наслідків завданої її діями майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для покладення на особу обов`язку з відшкодування майнової шкоди необхідною є наявність таких складових цивільного правопорушення, як неправомірна поведінка особи, наявність шкоди, причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і завданою шкодою та вина заподіювача шкоди.

При цьому у деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок доведення факту та розміру шкоди, протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку між такою поведінкою і заподіяною шкодою, тоді як вина заподіювача шкоди презюмується, а обов`язок доведення відсутності вини покладається на відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що безпосередньо внаслідок дій відповідача було знищено та пошкоджено майно, співвласниками якого є позивачі.

Розмір такої шкоди визначено висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 15.06.2020 №0016/2020 та становить 26691,76 грн, а саме: вартість плодових дерев, кісточкових дерев, виноградників та кущів – 8590,76 грн, вартість вбиральні під літерою «Г» – 12078 грн, вартість металевої огорожі – 6023 грн.

Вказаний висновок експертизи складений у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020070030000937 від 17.03.2020.

Доказів, які б спростовували визначений експертизою розмір матеріальної шкоди або підтверджували інший розмір вартості знищеного та пошкодженого майна, суду не надано.

Не надано також доказів відшкодування відповідачем завданої матеріальної шкоди добровільно.

Суд ураховує і те, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 05.06.2025 у справі №308/3795/21 скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.07.2024, яким ОСОБА_4 було зобов`язано звільнити земельні ділянки та демонтувати огорожу, та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову Ужгородської міської ради.

За таких обставин підстав для висновку про відсутність у позивачів права вимагати відшкодування вартості знищеного чи пошкодженого майна з мотивів обставин, які були предметом розгляду у справі №308/3795/21, суд не встановив.

Оскільки позивачі є співвласниками майна у рівних частках – по 1/2, матеріальна шкода у загальному розмірі 26691,76 грн підлягає відшкодуванню на користь кожного з них пропорційно належній частці, тобто по 13345,88 грн.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених законом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди позивачам, суд констатує, що позивачами не доведено спричинення їм негативних переживань, обсягу і тривалості моральних страждань, негативних немайнових наслідків, яких зазнали позивачі, та необхідності додаткових організаційних і життєвих зусиль для їх відновлення.

Таким чином, позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеними неправомірність дій відповідача, факт заподіяння позивачам майнової шкоди, причинний зв`язок між діями відповідача та негативними наслідками для позивачів, а також розмір заявленої до стягнення матеріальної шкоди.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини, підтверджували відсутність причинного зв`язку між діями відповідача та заподіяною шкодою, інший розмір матеріальної шкоди чи її відшкодування, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь обох позивачів належить відмовити у їх задоволенні.

Разом з тим, суд роз`яснює, що у разі встановлення рішенням суду у іншій цивільній справі істотних для вказаної справи чи для кримінальної справи обставин, які не були відомі заявнику під час розгляду як вказаної цивільної справи, так і кримінальної справи з участю відповідача як обвинуваченого, скасування судового акта, що був основою для ухвалення даного рішення, останнє може бути переглянуто судом за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 13345 (тринадцять тисяч триста сорок п`ять) гривень 88 копійок у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 13345 (тринадцять тисяч триста сорок п`ять) гривень 88 копійок у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Дата складення повного судового рішення – 19 жовтня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик