Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №161/26610/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 161/26610/25 пров. № А/857/43081/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

за участю секретаря судових засідань – Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року (головуючий суддя: Ковтуненко В.В., місце ухвалення – м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови, –

встановив:

ОСОБА_1 , 25.06.2026 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення № 8902 від 10.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, і якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп., закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовує позов тим, що згідно з оскаржуваною постановою, позивача визнано винним у тому, що він не оновив своєчасно свої персональні дані у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року. Тобто, у такому разі, днем виявлення так званого «порушення» є наступний день за кінцевим днем оновлення даних, тобто – 17 липня 2024 року. Це означає, що на момент винесення постанови минув тримісячний строк, в межах якого можливе накладення адміністративного стягнення. Тому, за правилом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі, що розглядалася взагалі не могло бути розпочато.

Крім того, в порушення вимог ст. 277-2 КУпАП позивача не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, і розглянуто справу за його відсутності.

Також, зазначає, що 16.10.2024 позивач пройшов військово-лікарську комісію, згідно якої він визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, про що поставлена відповідна відмітка у військово-обліковому документі, а також що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вважає, що оскільки зі змісту військово-облікового документа № 150620239316583100026 вбачається про взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.11.2024, а тому ІНФОРМАЦІЯ_5 не мав відповідних повноваження щодо притягнення позивача до відповідальності за вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилися ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 та оскаржили в апеляційному порядку.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_5 , посилається на те, що оскільки позивач не з`являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_7 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста вчасно не уточнив, а тому такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Просив скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.07.2026 у справі № 161/26610/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилається на те, що на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили оновлення персональних даних. ОСОБА_1 , являючись військовозобов`язаним громадянином України, всупереч вимог мобілізаційного законодавства протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України не уточнив свої облікові дані (а саме в період з 18.05.2024 по 16.07.2024) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов`язаного, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.07.2026 у справі № 161/26610/25 та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову до ІНФОРМАЦІЯ_8 - відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Позивач, 05.10.2026 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 відхилити, розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , при винесенні 10 липня 2025 року оскаржуваної постанови № 8902, було допущено грубі процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, та за повної відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 липня 2025 року, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № 8902, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею ч. 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, під час дії воєнного стану, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, 11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закону № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (підпункт 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі – Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).

Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;

особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону № 3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зокрема, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 станом на 18.05.2024 мав статус військовозобов`язаного.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відомостей щодо уточнення позивачем даних у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 матеріали справи не містять.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не виконав вимог протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно), оскільки не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, а саме адресу проживання, номери засобів зв`язку, адрес електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, в тому числі актуальну інформацію про стан свого здоров`я, у разі перебування на території України – шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому його правомірно притягнуто до адміністративної за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Щодо покликання позивача, що при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в порушення ст. 38 КУпАП, відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності після закінчення строків притягнення до відповідальності, зокрема стягнення накладено більше трьох місяців з дня його виявлення, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не виконав передбаченого Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» обов`язку уточнити свої військово-облікові дані протягом 60 днів із дня набрання чинності цим Законом, тобто не пізніше 16 липня 2024 року включно. Відтак днем вчинення інкримінованого правопорушення є 17 липня 2024 року — перший день після закінчення встановленого строку виконання зазначеного обов`язку. Оскільки адміністративне стягнення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП накладено на позивача 10 липня 2025 року, передбачений статтею 38 КУпАП граничний річний строк із дня вчинення правопорушення на момент прийняття оскаржуваної постанови не сплив.

Щодо покликання позивача, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не мав відповідних повноваження щодо притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними. Оскільки, згідно пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Щодо покликання позивача, яке взяте до уваги судом першої інстанції, стосовно того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснено за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки позивач не виконав безумовного обов`язку протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно), зокрема, не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ. Натомість, будь яких поважних причин не виконання покладеного на позивача обов`язку не наведено.

Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови № 8902 від 10.07.2025, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що правові підстави для скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 17.07.2025 відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 268, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд,-

постановив:

апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року у справі № 161/26610/25 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 16.10.26