Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №140/2282/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/2282/25 пров. № А/857/24747/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (суддя Каленюк Ж.В., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/2282/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2022-2023 роки, а також при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідно до пункту 12 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2022-2023 роки; зобов`язання перерахувати компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2022-2023 роки, а також компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідно до пункту 12 статті 12 Закону №3551-XII за 2022-2023 роки, обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, його оскаржив позивач- ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з послужного списку (а.с.25), ОСОБА_1 з 09 серпня 2019 року по 06 червня 2023 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , а надалі - у ІНФОРМАЦІЯ_2 : з 06 червня 2023 року по 01 червня 2024 року - на посаді старшого офіцера відділення рекрутингу та комплектування, з 01 червня 2024 року по 05 грудня 2024 року - на посаді начальника відділення рекрутингу та комплектування, що також підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_2 (а.с.18-20), картками особового рахунку військовослужбовця (а.с.11-12, 16-17).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 05 грудня 2024 року №261 ОСОБА_1 , звільненого наказом командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” (по особовому складу) від 25 листопада 2024 року №814 з військової служби в запас за підпунктом “б” пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 05 грудня 2024 року (а.с.10).

Зі змісту наказу від 05 грудня 2024 року №261 слідує, що ОСОБА_1 при звільненні належить виплатити, зокрема, компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 35 календарних днів та за 2023 рік за 10 календарних днів. Також виплаті підлягає компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2023 роки.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, звернувся за вирішенням спору до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII), відповідно до пунктів 2, 4 статті 9 якого до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пунктів 1, 14 статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України “Про відпустки”.

Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років, пунктами 2, 3 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок №260, відповідно до пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Приписами пункту 3 розділу ХХХІ Порядку №260 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Згідно пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Як вірно вказав суд першої інстанції, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невключенням до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2022-2023 роки, а також при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідно до пункту 12 статті 12 Закону №3551-XII за 2022-2023 роки.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Як вбачається з карток грошового забезпечення ОСОБА_1 додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, виплачувалася за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 з березня 2022 року по червень 2023 року (а.с.16-17). Натомість за час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 06 червня 2023 року додаткова винагорода згідно з Постановою №168 позивачу не виплачувалася.

Суд першої інстанції вірно вказав, що пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 встановлює порядок розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки: виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Щоб визначити одноденний розмір грошового забезпечення для грошової компенсації за невикористані відпустки місячний розмір грошового забезпечення за останньою посадою ділиться на 30 календарних днів, а тоді одноденний розмір множиться на кількість днів невикористаної відпустки.

Разом з тим, оскільки за останньою зайнятою штатною посадою (начальник відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 не входила додаткова винагорода згідно з Постановою №168 (не виплачувалася з червня 2023 року по день звільнення), то апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що така не могла увійти до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не вчинив протиправних дій при обчисленні ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2022-2023 роки, а також за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідно до пункту 12 статті 12 Закону №3551-XII за 2022-2023 роки, виплату якої належало провести при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу 05 грудня 2024 року з грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою.

Зважаючи на все викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі №140/2282/25 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяІ. І. Запотічний

суддіО. І. Довга

Т. І. Шинкар