Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №380/5084/25
Суддя: Запотічний Ігор Ігорович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/5084/25 пров. № А/857/25696/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року (суддя Кедик М.В., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/5084/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Адміністрації державної прикордонної служби України, в якому просив суд: визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 380/28906/23 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів; зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 380/28906/23.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, його оскаржив відповідач- Адміністрація Державної прикордонної служби України, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме згідно з Витягом з наказу голови Державної прикордонної служби України від 25.10.2019 № 1082-ОС «Про особовий склад» припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «а» ( у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону у запас по Управлінню внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу внутрішньої безпеки.
Відповідно до витягу з наказу голови Державної прикордонної служби України від 06.11.2019 № 1119-ОС «Про особовий склад» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Управління внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_1 , з 06.11.2019.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28.06.2024 у справі № 380/28906/23, позов ОСОБА_1 до Адміністрації державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - задоволив повністю; визнав протиправною бездіяльність Адміністрації державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за весь час затримки виплати з 02.03.2016 по день фактичної виплати 10.11.2023; зобов`язати Адміністрацію державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за весь час затримки виплати з 02.03.2016 року по день фактичної виплати 10.11.2023.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 380/28906/23, відповідач здійснив розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 31 918,31 грн.
Не погодившись з діями відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Як визначено частиною 2 статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44), п. 2 якого передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Відповідно до пунктів 3-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Згідно пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 380/28906/23 був зобов`язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.
Як вірно встановив суд першої інстанції, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 380/28906/23 відповідачем було виплачено належне позивачу грошове забезпечення в розмірі 25 694,24 грн, з одночасним утримання військового збору 1,5% та податку на доходи фізичних осіб 18%, що підтверджується випискою з банку про надходження коштів.
Також, одночасно з виплатою позивачеві грошового забезпечення йому також повинна була бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення (відповідає висновку Верховного Суду, який викладений у постановах від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17).
Також, щодо доводів відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв`язку з тим, що на час виплати останній вже втратив статус військовослужбовця, то суд першої інстанції вірно визнав такі необґрунтованими, оскільки несвоєчасна виплата належних позивачеві коштів сталась з вини відповідача, що встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 380/28906/23.
Зважаючи на все викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позову повністю.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі №380/5084/25– без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддяІ. І. Запотічний
суддіО. І. Довга
Т. І. Шинкар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua