Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №607/17173/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я (З А О Ч Н Е)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2026 Справа №607/17173/26 Провадження №2/607/7131/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-головуючої судді Сташків Н.М.,

-за участі секретаря судового засідання Ходань С.І.,

у присутності

-представника позивачки Шевчука В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат,–

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Шевчука В.О., 06.08.2026 пред`явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, встановленого рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.09.2016 у справі № 607/7307/16-ц, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача та стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі (однієї четвертої) частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання цієї заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку участі у додаткових витратах на дитину, викликаних хворобою дитини, (однієї другої) частини фактично понесених витрат на лікування дитини у розмірі 5950 грн.

Зазначені позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.09.2016 у справі № 607/7307/16-ц, яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 ) стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) грн щомісячно, починаючи з 07.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням цього ж суду від 14.01.2016 у справі № 607/17933/15-ц шлюб між сторонами розірвано; після розірвання шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». Дочка сторін – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту народження і дотепер проживає разом з позивачкою, перебуває на її повному утриманні, відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківського обов`язку з утримання дитини та участі в її вихованні й розвитку. З дня ухвалення рішення суду про стягнення аліментів минуло майже 10 років та розмір аліментів у сумі 1000 грн є неактуальним, не відповідає сучасному прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку та не забезпечує гармонійного розвитку дитини. Крім того, в дитини сторін виявлено захворювання скронево-нижньощелепних суглобів, проведено лікування у стоматологічній клініці. Витрати на обстеження та лікування дитини становили в загальній сумі 11900 грн, що є додатковими витратами на дитину, у яких зобов`язані брати участь обоє батьків. Відповідач тривалий час проживає і працює за кордоном, отримуючи дохід в іноземній валюті, розмір якого не є стабільним та підлягає курсовим коливанням. Встановлена у гривні тверда грошова сума за таких умов не відображає реального майнового становища боржника і не забезпечує адекватного утримання дитини, оскільки не підлягає автоматичному коригуванню відповідно до зміни доходів відповідача, тоді як частка від заробітку (доходу) забезпечує пропорційність аліментів фактичному майновому стану платника незалежно від країни й валюти отримання доходу. З наведених підстав представник позивачки просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 11.08.2026 позовну заяву залишено без руху, а 07.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання 24.09.2026 о 10 год 50 хв, яке, у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, перенесено на 15.10.2026 на 11 год 35 хв.

22.09.2026 від представника позивачки надійшло клопотання про долучення доказу, який було отримано після відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав та просив його задовольнити. Не заперечив проти заочного розгляду справи. Пояснив, що дочка сторін перебуває повністю на утриманні позивачки, розмір стягнутих з відповідача аліментів у сумі 1000 грн є недостатнім для належного утримання дитини та забезпечення її потреб. Дочка здобуває спеціалізовану освіту у Тернопільській художній школі імені Михайла Бойчука, в якій щомісячна батьківська плата становить 430 грн, а також необхідні кошти на придбання навчального приладдя, матеріалів для малювання та творчої роботи. Зі зростанням дитини зростають витрати на її утримання. Тому зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку відповідача відповідатиме інтересам дитини та відновить баланс обов`язку сторін з утримання дитини, який відповідно до закону є рівним для кожного з батьків. Також просив стягнути з відповідача половину понесених позивачкою витрат, пов`язаних із лікуванням дитини, в сумі 5950 грн, оскільки відповідно до СК України обов`язок участі у додаткових витратах передбачений для кожного з батьків, а не лише того, з ким проживає дитина.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від нього не надходило.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти такого вирішення справи.

Ухвалення та проголошення судового рішення згідно з вимогами ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено до 12 год 19.10.2026.

Суд, заслухавши представника позивачки, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Сторони з 03.09.2012 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.01.2016 (справа №607/17933/15-ц), яке набрало законної сили.

Від цього шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.11.2014.

Позивачка разом з дочкою зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 та витягом про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 від 28.05.2026.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.09.2016 у справі № 607/7307/16-ц позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_6 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн, щомісячно, починаючи з 07.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Довідкою № 396 від 01.07.2026, виданою директором ТЗОШ №22, підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається в 6-Б класі, навчанням доньки та поведінкою займається мама учениці, а батько ОСОБА_2 навчанням доньки не цікавиться, батьківські збори не відвідує.

Згідно з довідкою №155 від 21.09.2026, виданою директором Тернопільської художньої школи імені Михайла Бойчука, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в Тернопільській художній школі імені Михайла Бойчука в 2 класі 1 групі на відділ «Образотворче мистецтво». Щомісячна батьківська плата становить 430 грн.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 02.07.2026 ОСОБА_1 хворіє на аутоімунний тиреоїдит, первинний гіпотиреоз, важку форму у стадії медикаментозної субкомпенсації, вегетативну дисфункцію соматогенного походження з цефалгічним синдромом, асенізацію ЦНС, дисметаболічну полінейропатію, дисметаболічну кардіопатію СН та потребує постійного прийому замісної гормональної терапії, систематичного лабораторного контролю рівня гормонів щитовидної залози, проведення УЗД щитовидної залози, динамічного спостереження ендокринолога.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 52737035 станом на 14.07.2026 вбачається, що відповідач не систематично сплачує аліменти на утримання дитини у розмірі, встановленому рішенням суду, остання сплата мала місце у березні 2026, періодично виникає заборгованість за аліментами.

Відповідно до висновку МРТ від 17.06.2026 у ОСОБА_3 встановлено МР-ознаки переднього вправного (з редукцією) зміщення лівого суглобового диску, переднє невправне (без редукції) зміщення правого суглобового диску, атрофію латеральних крилоподібних м`язів білатерально. Вартість обстеження, згідно з копією квитанції, становила 3000 грн.

Згідно з актами виконаних робіт від 10.07.2026 та від 21.07.2026 пацієнтці ОСОБА_7 виконано відбитки повні (верх, низ, прикусні валики) вартістю 1400 грн. та капу міорелаксуючу вартістю 7500 грн.

Відповідно до розрахунку ціни позову в частині вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину позивачкою понесено витрати на обстеження та лікування дитини на загальну суму 11900 грн, з яких: МРТ скронево-нижньощелепних суглобів вартістю 3000 грн, виготовлення повних відбитків (верх, низ, прикусні валики) вартістю 1400 грн, виготовлення міорелаксуючої капи вартістю 7500 грн.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Згідно з ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. ч. 1 – 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, судом установлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дочка сторін проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні. Факт їх спільного проживання підтверджений належними доказами.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що фактично всі витрати на утримання та навчання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 несе позивачка.

Зокрема, представник позивачки зазначив, що на даний час сума аліментів на неповнолітню ОСОБА_3 , яка стягується на підставі рішення суду, є недостатньою для нормального розвитку та забезпечення дитини, яка росте, а, відповідно, зростають її потреби та розмір витрат на її утримання. З дня ухвалення рішення суду про стягнення аліментів минуло майже 10 років та розмір аліментів у сумі 1000 грн є неактуальним, не відповідає сучасному прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку та не забезпечує гармонійного розвитку дитини. Дочка здобуває спеціалізовану освіту у Тернопільській художній школі імені Михайла Бойчука, в якій щомісячна батьківська плата становить 430 грн, а також необхідні кошти на придбання навчального приладдя, матеріалів для малювання та творчої роботи.

Суд повністю погоджується з такими аргументами, оскільки вони є повністю обгрунтованими. З урахуванням вартості життя в Україні у 2026 році потреби 11-12-річної дитини аліменти в розмірі 1000 гривень абсолютно не покривають. У порівнянні із 2016 роком кардинально змінились ціни на продукти харчування, комунальні послуги, медичні препарати, одяг та інші предмети першої необхідності, відтак зросли потреби дитини, що вплинуло на матеріальне становище позивачки, яка змушена надавати більше коштів на її утримання. Крім того, саме одержувача аліментів закон наділяє правом обирати спосіб їх стягнення – у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів. За позовом одержувача аліментів відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду.

Відповідач у судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався, жодних доказів на спростування можливості щомісячно сплачувати аліменти у визначених позивачкою способі та розмірі не надав.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За таких обставин суд приходить до переконання про наявність відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України підстав для зміни способу стягнення аліментів, стягнутих рішенням суду на неповнолітню ОСОБА_3 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги стан здоров`я дитини, з приводу якого позивачкою надано докази особливостей розвитку скронево-нижньощелепних суглобів, що потребує лікарського втручання, матеріальне становище дитини, яка росте, потребує постійного матеріального забезпечення, а позивачка за станом власного здоров`я (з приводу чого нею надано відповідні докази) змушена нести значну частину витрат на його покращення, стан здоров`я відповідача, який жодних доказів з цього приводу не надавав, є працездатним, його матеріальне становище, з приводу якого також доказів не надано, відсутність даних про перебування на утриманні відповідача інших осіб, зазначених у п. 3 ст. 182 СК України, та щодо майна, яке належало б відповідачу на праві власності, чи здійснення витрат на придбання такого майна, а також, зважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 181, ст. 183 СК України існують підстави для визначення розміру аліментів у частці від заробітку відповідача, враховуючи визначений законом мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, суд приходить до переконання, що позов у частині зміни способу стягнення аліментів підлягає до задоволення шляхом стягнення в користь позивачки з відповідача аліментів на дитину ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.

Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину суд ураховує, що позивачка надала належні, допустимі та достатні докази, якими підтверджено, що в дитини сторін виявлено захворювання скронево-нижньощелепних суглобів, у зв`язку з чим їй проведено лікування у стоматологічній клініці. Витрати на обстеження та лікування дитини становили в загальній сумі 11900 грн, що є додатковими витратами на дитину, у яких зобов`язані брати участь обоє батьків.

З цих підстав відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 185 СК України з відповідача в користь позивача слід стягнути половину фактично понесених додаткових витрат на дитину, що становить 5950 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 місяць слід допустити до негайного виконання.

У зв`язку з задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 2662,40 грн судового збору (по 1331,20 грн за кожну з двох позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 263 – 265, 268, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі (однієї четвертої) частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 5950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів у межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Н. М. Сташків