Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №945/763/26
Суддя: Лопіна О. О.
Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/763/26
Провадження № 2/945/1199/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
19 жовтня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., представника позивача Орловської В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної шкоди,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду через свого представника адвоката Орловську В.А. з позовом сформованим в системі “Електронний суд” до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.08.2022 в м.Києві за актом прийому-передачі було передано в користування відповідача легковий автомобіль КІА К5 д.н.з. НОМЕР_1 . Одночасно 27.08.2022 з укладенням акту прийому-передачі автомобіля, відповідач підписав та передав позивачу Розписку-зобов`язання. Даною розпискою, відповідач зобов`язався у разі пошкодження та/або знищення ввіреного йому транспортного засобу відшкодувати шкоду оцінену в установленому законом порядку власнику даного майна.
У березні 2026 року відповідач пошкодив автомобіль, про що не повідомив позивача. 13 березня 2026 року було складено сторонами акт огляду авто та зафіксовано пошкодження, а саме: бампер передній. Відповідно до Заказ-наряду №8332 від 13.03.2026 року вартість збитків склала 36 000,00 грн. Оскільки відповідач погодився на всі умови оренди автомобіля, підтвердив отримання автомобіля своїм підписом, посилаючись на норми ст.ст.526, 629, 759, 762 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Відповідно до статті 6 ЦПК України, Суд зобов`язаний поважати честь і гідність учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.08.2022 відповідачем підписано умови оренди, якими передбачено, що сума заставних коштів становить 2 000 грн, 500 грн з яких йде відразу на поточне утримання автомобіля і вони є не поворотними. Оплата вноситься щодня до 10:00 за попередню добу, через не своєчасну оплату власник має право застосувати штрафні санкції в розмірі 100 грн, за не вчасний платіж, а також по 20 грн за кожну годину прострочки платежу. При розірванні оренди заставні кошти, внесені шляхом розстрочення, повертаються орендодавцем в такому ж порядку, як і були, внесені орендарем, а саме 50 грн з 11 до 11:30 щодня. Користувач зобов`язується при здачі автомобіля проконтролювати зовнішній стан і справність автомобіля, в якому він був переданий власником у користування. У разі виявлення забруднень, несправностей або пошкоджень при здачі автомобіля, відновлення колишнього стану здійснюється за рахунок користувача. Користувач зобов`язується при здачі автомобіля заплатити всі наявні за ним штрафи.У разі несвоєчасного або неправильно зарахування щоденної орендної плати, при здачі автомобіля буде проведено перерахунок внесених сум орендної плати за всі дні оренди автомобіля, і в разі виявлення недоплачених коштів власнику, користувач зобов`язаний довнести цю суму відразу. Мінімальний строк оренди 1 місяць, починаючи з 27.08.2022 року по 27.09.2022 рік з правом пролонгації. У випадку здачі автомобіля раніше користувач зобов`язаний виплатити неустойку, в розмірі орендної плати за час, що залишився оренди авто.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки KIA K5, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить позивачу ОСОБА_1 .
За актом видачі вищезазначеного автомобіля від 27.08.2022 транспортний засіб передано відповідачу із зауваженнями щодо технічного стану, а саме: передній правий підкрилок зламаний, передній правий бризковик пошкоджений, задній правий вітровик відсутній, диски мають подряпини, що засвідчено підписом відповідача.
Відповідач 27.08.2022 склав розписку, у якій зобов`язався у разі пошкодження (та/або знищення ввіреного йому транспортного засобу КІА К5, д.н.з. НОМЕР_1 відшкодувати шкоду оцінену в установленому законом порядку власнику даного майна, а також зобов`язався відшкодувати шкоду заподіяну життю і здоров`ю третім особам та/або потерпілим; відшкодувати шкоду заподіяну майну третім особам та/або потерпілим. Даною розпискою-зобов`язанням підтвердив факт отримання вказаного транспортного засобу у тимчасове користування на термін не менше ніж 18 календарних місяців. У разі повернення вказаного транспортного засобу раніше ніж через 6 календарних місяців зобов`язується сплатити відшкодування у розмірі 7 000,00 грн в день такого повернення транспортного засобу.
З акту прийому-передачі автомобіля від 27.08.2022, підписаного позивачем, вбачається, що Власник передав, а Користувач прийняв автомобіль КІА К5. д.н.з. НОМЕР_1 , в технічно справному стані. При прийомі-передачі вищевказаного автомобіля «Користувачу» передані наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс. Загальна вартість об`єкта оренди (транспортного засобу) становить 300 000 гривень. Майно, що надано у тимчасове користування Користувачу належить власнику на підставі свідоцтва. «Користувач» особисто звірив номера шасі (кузова) в підкапотному та багажному відділенні, двигуна з номерами в документах, а також перевірив комплектацію Т3, «Власник» надав «Користувачу» технічно справний автомобіль, у повному обсязі надав необхідну інформацію про умови і правила експлуатації вищевказаного автомобіля і про поведінку під час позаштатної ситуації. «Користувач» повинен підтримувати об`єкт оренди і в технічно справному стані, за свій рахунок проводити технічне обслуговування, капітальний та поточний ремонт та нести затрати по його експлуатації. Виявлені зауваження: немає. З правилами користування Користувач ознайомлений у повному обсязі. Ключі від автомобіля отримав, справність додаткового устаткування перевірив.
Транспортний засіб було повернуто позивачу. У акті огляду від 13.03.2026 зафіксовано такі пошкодження: пошкоджений (порваний, місцями вирваний та частково відсутній) передній бампер. Вказаний акт підписано відповідачем особисто.
Згідно із заказ-нарядом від 13.03.2026 №8332, вартість робіт та запчастин для усунення пошкоджень складає 36 000,00 грн. Вартість ремонту підтверджується також актом виконаних робіт № 8332 від 16.03.2026.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Частиною першою статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦК України).
Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 17 квітня 2019 року № 200/12448/15-ц, відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах нікчемність договору найму транспортного засобу сама по собі не виключає можливості захисту права власника автомобіля шляхом стягнення майнової шкоди, завданої його пошкодженням.
З урахуванням того, що сторони є фізичними особами, а умови оренди не посвідчено нотаріально та підписано лише відповідачем, суд не розцінює цей документ як договір найму транспортного засобу, який породжує правові наслідки.
Однак такий документ підтверджує передачу автомобіля відповідачу та його обізнаність з умовами користування і відповідальності. Відсутність дійсного договору не позбавляє позивача права на відшкодування шкоди, завданої її майну: правовідносини сторін підлягають оцінці за нормами глави 82 ЦК України, зокрема за статтею 1166 ЦК України.
Факт передачі автомобіля у володіння відповідача підтверджується актом приймання-передачі, розпискою та підписаними ним умовами оренди, які відповідач не спростував.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, для покладення на відповідача відповідальності за статтями 1166, 1192 ЦК України необхідна сукупність таких умов: факт перебування транспортного засобу у володінні відповідача у певному технічному стані; наявність пошкоджень, яких не було на момент передачі; причинний зв`язок між користуванням відповідача та виникненням пошкоджень; розмір завданої шкоди. Вина відповідача презюмується; обов`язок довести відсутність вини покладається на нього.
Факт передачі транспортного засобу відповідачу в справному стані підтверджено актом приймання-передачі від 27.08.2022, розпискою відповідача та підписаними ним умовами оренди.
Те, що транспортний засіб повернуто з пошкодженнями, підтверджується актом огляду від 13.03.2026. Порівнюючи зміст вищенаведених актів, суд встановлює, що пошкоджень на момент передачі не було, натомість вони виявлені під час повернення. Оскільки в період між передачею та поверненням транспортний засіб перебував у користуванні відповідача, саме на ньому лежить обов`язок довести відсутність своєї вини у пошкодженні, зокрема внаслідок дій третіх осіб чи непереборної сили. Таких доказів відповідач суду не надав.
Розмір шкоди підтверджується заказ-нарядом від 13.03.2026 № 8332, який містить перелік виконаних робіт та використаних запасних частин, їх вартість, відповідає переліку пошкоджень, зафіксованих в акті огляду. Відповідач не надав доказів меншого розміру шкоди, витрати на ремонт підтверджено актом виконаних робіт.
Отже, за загальним правилом законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.
Враховуючи наведене, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, також відсутність доказів на спростування вини відповідача, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися професійною правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання професійної правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн до матеріалів справи надано копію договору про надання правничої допомоги від 01.11.2025.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, враховуючи надані послуги адвоката, предмет позову, ціну позову, вважає, що сума витрат на правову допомогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у заявленому розмірі 3 000,00 грн.
Розподіляючи судові витрати, суд враховує також, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1 331,20 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 1 331,20 грн сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 27, 141-142, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд –
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної шкоди - задовольнити.
Стятнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завданої майнової шкоди у розмірі 36 000,00 грн.
Стятнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;паспорт серія НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Суддя Олена ЛОПІНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua