Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №127/12781/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12781/26

Провадження № 2/127/3596/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15.10.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Перевізник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, в якому просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суму позики у розмірі 20000 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.07.2024 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у позику грошові кошти у сумі 80000 грн. На підтвердження факту укладання договору позики та отримання коштів відповідачем було власноруч складено розписку, в якій зазначено строк повернення позики до 30.11.2024. Станом на дату складання даної позовної заяви ОСОБА_2 свої зобов`язання з повернення позики виконав частково в сумі 60000 грн., залишок заборгованості становить 20000 грн., який до теперішнього часу відповідачем не повернуто. У зв`язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання взятого на себе зобов`язання щодо повернення боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

До судового засідання представник позивача – адвокат Безуєвський Ю.М. не з`явився, однак надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 повторно до судового засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до розписки від 31.07.2024, ОСОБА_2 отримав у позику від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 80000 грн., які зобов`язується повернути у строк до 30.11.2024. У випадку порушення строку повернення позики зобов`язується окрім суми боргу додатково сплатити пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Позивач зазначає, що станом на дату складання даної позовної заяви ОСОБА_2 свої зобов`язання з повернення позики виконав частково в сумі 60000 грн., залишок заборгованості становить 20000 грн., який до теперішнього часу відповідачем не повернуто.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з правочинів та договорів.

Згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статей 525, 526, 599 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики вважається укладеним у момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. А тому письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №723/304/16-ц (провадження №14-360цс19) зазначено, що: «за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки».

Матеріали справи не місять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 написав розписку під тиском чи не розуміючи значення своїх дій. Відповідач не був позбавлений можливості оспорювати чинність такого правочину шляхом пред`явлення відповідного позову, однак таким правом не скористався. Крім того, ОСОБА_2 не звертався до ОСОБА_1 з вимогою про повернення боргової розписки, з підстав неотримання вказаних у розписці грошових коштів. Також договір позики від 31.07.2024 не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Оригінал розписки від 31.07.2024 наявний у позивача та оглянутий судом, тому наявність даної розписки у позивача свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики та є єдиним доказом передачі коштів.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2024 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у позику грошові кошти у сумі 80000 грн. ОСОБА_2 свої зобов`язання з повернення позики виконав частково у сумі 60000 грн., тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача решти боргу в сумі 20000 грн.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позову, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 279-282, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. та понесений судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя: