Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №500/3828/26
Суддя: Калмикова Юлія Олександрівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/3828/26 пров. № А/857/49892/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача Калмикової Ю.О.,
суддів Запотічного І.І., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі №500/3828/26 (головуючий суддя І інстанції Чепенюк О.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому просив суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області, щодо відмови у здійсненні в розмірі 77 відсотків, із 01.02.2023 перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці виданої Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду справа №500/4025/25 від 16.09.2025 за № 69/21-8542 від 22.09.2025;
зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 01.02.2023 ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії в розмірі пенсії 77 % усіх складових грошового забезпечення, згідно виданої довідки Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду справа № 500/4025/25 від 16.09.2025 за № 69/21-8542 від 22.09.2025 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, для перерахунку основного розміру пенсії із 01.02.2023.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ) у розмірі 77% грошового забезпечення. Після перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №500/6179/25, відповідачем застосовано відсоткове значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення. На заяву про усунення такого порушення та виплату пенсії в повному розмірі, позивач отримав відмову відповідача з посиланням на те, що зазначеним рішенням не приймалось зобов`язань стосовно проведення перерахунку пенсії в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважає такі дії ГУ ПФУ в Тернопільській області протиправними, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, при перерахунку вже призначеної пенсії має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці Управління Служби безпеки України в Тернопільській області № 69/21-8542 від 22.09.2025.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці Управління Служби безпеки України в Тернопільській області № 69/21-8542 від 22.09.2025, з врахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Восьмий апеляційний адміністративний суд вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, виходячи з розміру 77% грошового забезпечення.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №500/6179/25, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Тернопільській області від 22.09.2025 №69/21-8542 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснено перерахунок пенсії позивача. З 01.06.2026 розрахований розмір пенсії склав 23537,11 грн. При цьому перерахунок пенсії позивача здійснено, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Розглянувши адвокатський запит про перерахунок пенсії, ГУ ПФУ в Тернопільській області листом від 10.06.2026 повідомило, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №500/6179/25 зобов`язань стосовно проведення перерахунку пенсії в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення не приймалось. Зазначено, що відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. При перерахунку пенсії, який проведено на виконання рішення суду, застосована вищезазначена норма Закону (а.с.11).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування іншого показника (70%) до перерахунку пенсії стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, з огляду і на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Спеціальним законом, яким врегульовано умови, норми і порядок пенсійного забезпечення пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Законом України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року внесені зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України від 27.03.2014 року за №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України», який набрав чинності 01.04.2014 року внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема, ст. 13 даного закону викладена в наступній редакції:
«Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення ( ст. 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 %, до категорії 2 - 95%.»
Системний аналіз вказаних норм, діє підстави для висновків що внесені зміни щодо обмеження граничного розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунок вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні від 16.10.2019 року за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Із наведених норм, видно, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Тобто, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України зменшивши основний розмір пенсії за вислугу років позивачу під час здійснення перерахунку відсоткового показника сум грошового забезпечення.
Колегія суддів звертає увагу, що застосування в даному випадку іншого показника до перерахунку пенсії стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, з огляду і на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст. 58 Конституції України. Оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, однак відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років є незмінним.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі № 500/3828/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідачЮ. О. Калмикова
суддіІ. І. Запотічний
Н. М. Судова-Хомюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua