Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: за участю органів доходів і зборів
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №140/11010/25
Суддя: Калмикова Юлія Олександрівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/11010/25 пров. № А/857/41572/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача: Калмикової Ю.О.,
суддів: Затолочного В.С.,
Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у справі №140/11010/25 (головуючий І інстанції Костюкевича С.Ф.) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0183870705 від 13.06.2025 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 59191,00 грн; №0183880705 від 13.06.2025 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн; №00258760705 від 29.08.2025 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 80,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2025 №1477-п відповідачем проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки від 09.05.2025 (бланк №003684), яким встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР).
ФОП ОСОБА_1 , не погодившись із вказаними у акті висновками, було подано до ГУ ДПС у Волинській області заперечення та документи, що підтверджують відсутність вини платника податків, однак додані матеріали, відповідачем до уваги взято не було.
В подальшому, ГУ ДПС у Волинській області було сформоване та надіслане на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0183870705 від 13.06.2025 про застосування до позивачки штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 59191,00 грн з яких 59072,00 грн за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання та 119,00 грн за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті); №0183880705 від 13.06.2025 про застосування до позивачки штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн за порушення статей 44, 85 Податкового кодексу України (далі – ПК України) (ненадання документів).
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скаргу до ДПС України, однак рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 26.08.2025 №24856/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ФОП ОСОБА_1 було залишено без задоволення та збільшено податкове повідомлення-рішення №0183870705 від 13.06.2025 на суму 80,00 грн.
З урахуванням рішення ДПС України було сформовано та надіслано на адресу позивача ще одне податкове повідомлення-рішення №00258760705 від 29.08.2025 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 80,00 грн.
Позивач, не погоджується із висновками акта фактичної перевірки щодо порушення нею вимог законодавства, перевірка дотримання якого здійснювалась контролюючим органом в ході фактичної перевірки, а відтак вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Позивач вказала, що аналізуючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, слід виходити з того, що в наказі ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2025 №1477-п відсутня достатня інформація та посилання на джерело отриманої відповідачем в установленому порядку інформації про факти, які б дійсно свідчили про можливі порушення позивачем, як платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а відтак призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено незаконно. Будь-які письмові докази, які б містили інформацію щодо можливих порушень, про які зазначається у наказі та, які б передували видачі наказу на проведення фактичної перевірки позивача, в матеріалах податкової перевірки також відсутні.
На думку позивача, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Оскільки наказ від 28.04.2025 №1477-п на проведення фактичної перевірки був виданий ГУ ДПС у Волинській області без дотримання положень підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, результати такої перевірки, як і сформовані за цими результатами акт перевірки та податкові повідомлення-рішення, є незаконними.
Крім того, позивач зазначила, що застосування відповідачем до ФОП ОСОБА_1 фінансової санкції, передбаченої статтею 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 59072,00 грн у зв`язку з виявленням нестачі товару на суму 59072,00 грн, на який не надано документи щодо його вибуття (переміщення, повернення тощо) та який на думку відповідача позивачем реалізовано без застосування ПРРО, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджує виконання розрахункових операцій та без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених розрахункових операцій є безпідставним.
Так, при повторному знятті залишків ТМЦ в останній день перевірки 09.05.2025, посадовими особами відповідача було виявлено відсутність двох найменувань товарів, а саме: телефонів iPhone 15 Pro Black Titanium 256 та iPhone 13 Pro Max Silver 256 Hb, які були наявні на час зняття залишків 02.05.2025. Однак, вказані телефони, які на думку перевіряючих позивач реалізувала без видачі розрахункового документа, 08.05.2025 були передані на техобслуговування та можливий ремонт згідно акту приймання-передачі від 08.05.2025 на підставі договору про надання послуг (виконання робіт) з ремонту (та/або технічного обслуговування) комп`ютерної та іншої техніки від 01.03.2025, а переміщення (вибуття ) ТМЦ в подальшому відображено у формі ведення товарних запасів ФОП ОСОБА_1 , про що під час перевірки позивач повідомляла посадових осіб контролюючого органу та пропонувала надати такі документи в разі надання їй часу аби доставити вказані документи у магазин. Однак, оскільки це був останній день перевірки (09.05.2025), таку можливість платнику податків інспекторами не надано, а тому про перебування вищевказаних ТМЦ на ремонті (техобслуговуванні) позивачка зазначила у акті перевірки.
Вказані документи були надані позивачем разом із запереченням до акта перевірки та повністю спростовують висновки відповідача щодо реалізації ФОП ОСОБА_1 телефонів та пояснюють відсутність телефонів у місці продажу 09.05.2025. Тобто, після закінчення перевірки 09.05.2025 та до прийняття оспорюваних рішень контролюючого органу за результатами такої перевірки, суб`єкт господарювання надав документи що стосуються предмету перевірки.
Однак, відповідач не врахував відповідні документи, які спростовували висновки контролюючого органу щодо реалізації ТМЦ з порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідачем взагалі не надано оцінки документам, що підтверджують вибуття зазначених товарів у господарській одиниці, не перевірено відповідність зазначених у цих документах товарам тим, які зафіксованих у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів, що свідчить про формальний підхід контролюючого органу до проведення перевірки та оформлення її результатів. При цьому жодних пояснень щодо неврахування поданих позивачем документів під час розгляду заперечень на акт перевірки та вирішення питання про прийняття оскаржених рішень контролюючим органом не надано.
Зазначає, що відповідачем не зафіксованого факту реалізації (продажу) вищевказаних телефонів, докази цього відсутні у матеріалах перевірки, а сама по собі відсутність даних ТМЦ в приміщенні магазину в день закінчення перевірки не може свідчити про реалізацію цих товарів, оскільки за відсутності факту продажу, такі висновки є припущенням.
Крім того, щодо нібито встановленої посадовими особами відповідача під час проведення перевірки саме «нестачі» товару (телефонів) на суму 59072,00 грн позивач зазначила, що єдиним встановленим законом способом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку є проведення платником податків на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів. У даній спірній ситуації вимога щодо проведення інвентаризації у магазині «iHouse» за адресою: АДРЕСА_1 контролюючим органом позивачу не вручалася та не направлялася.
Відсутність документів, що підтверджують вибуття товару у місці продажу (господарській одиниці) під час проведення фактичної перевірки саме по собі, за відсутності інших доказів, не може встановлювати факт саме реалізації цього товару з порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР та бути підставою для застосування до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої статтею 17 Закону №265/95-ВР.
Водночас наявність документів, що підтверджують вибуття товару - телефонів iPhone 15 Pro Black Titanium 256 та iPhone 13 Pro Max Silver 256 Hb, які 08.05.2025 були передані на техобслуговування та ремонт, повністю спростовують висновки перевірки в цій частині та виключають підстави для застосування до позивача фінансової санкції, передбаченої ст. 17 Закону №265/95-ВР.
З наведених підстав, просила позовні вимоги задовольнити.
У відзиві на позовну заяву (а.с.42-47) представник відповідача позовних вимог не визнала та зазначила, що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 28.04.2025 №1477-п та направлень на перевірку від 01.05.2025 №2226/03-20-07-05 та від 01.05.2025 №2229/03-20-07-05 в період з 02.05.2025 по 09.05.2025 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20/07-05/ НОМЕР_1 (бланк №003684), яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Позивачем до ГУ ДПС у Волинській області було подано заперечення від 23.05.2025, які податковим органом прийняті до уваги, однак не спростовують висновків акта фактичної перевірки.
ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення №0183870705 від 13.06.2025 про застосування до позивачки штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 59 191,00 грн та №0183880705 від 13.06.2025 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 020,00 грн.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу до ДПС України. Рішенням про результати розгляду скарги від 26.08.2025 №24856/6/99-00-06-03-02 06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін та збільшено податкове повідомлення від 13.06.2025 №0183870705 в частині застосування штрафних санкцій на суму 80,00 грн.
На підставі вищевикладеного, ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкове повідомлення рішення від 29.08.2025 №00258760705 про застосування до позивачки штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 80,00 грн.
Щодо правомірності наказу на проведення фактичної перевірки від 28.04.2025 №1477-п зазначає, що в даному наказі зазначено про те, що перевірка проводиться у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме, щодо проведення частини готівкових розрахункових операцій при продажу товарів/наданні послуг без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідного розрахункового документа – питома вага готівкових розрахунків у лютому-березні 2025 року менше 1 відсотка при середньообласному показнику 60,6 %, в використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин – в базах даних ДПС відсутня інформація про оформлення найманих працівників, з метою контролю за дотриманням платниками податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За таких обставин вважає, що вищенаведений наказ складений з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому посилання представника позивача у позовній заяві на протиправність наказу і, як наслідок, незаконність проведення такої перевірки, є безпідставними.
Крім того, звертає увагу суду, що позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки про що свідчить підпис представника позивача у направленнях на проведення перевірки, а наказ на проведення перевірки вже реалізовано та відповідно складено акт та податкові повідомлення-рішення за наслідком його реалізації.
По суті виявлених порушень представник відповідача зазначила, що 02.05.2025 в магазині «iHouse» проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Дані про фактичні залишки запасів товару, що знаходився у місці продажу відображено у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ТМЦ, знятих 02.05.2025 о 14:26 год, яка підписана особою яка здійснила розрахунок продавцем-консультантом ОСОБА_2
09.05.2025 о 14:26 год. в магазині «iHouse» у присутності ФОП ОСОБА_1 проведено зняття залишків ТМЦ (мобільних телефонів). Дані про фактичні залишки мобільних телефонів, що знаходилися у місці продажу відображено у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ТМЦ, яка була підписана ФОП ОСОБА_1 .
На письмовий запит перевіряючих від 02.05.2025, під час проведення перевірки платником податків надано копії документів, а саме: форму обліку товарних запасів з відображенням накладних на придбання з 30.04.2025 по 01.05.2005, договір купівлі продажу товару №15 від 07.04.2025, укладений з ФОП ОСОБА_3 та первинні документи до нього (накладні на товар від 30.04.2025 №А2, від 30.04.2025 №А3).
При перевірці повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків товарно матеріальних цінностей, шляхом співставлення та детального аналізу надходження товару, щодо кількості та асортименту придбаних ТМЦ (згідно наданих до перевірки накладних на внутрішнє переміщення, на підставі яких внесено інформацію про надходження товару до форми ведення обліку товарних запасів), вибуття ТМЦ, щодо кількості, асортименту та ціни реалізованих товарів (згідно інформації даних Системи обліку даних РРО ДПС України, форми ведення обліку товарних запасів) та фактичних залишків ТМЦ (згідно відомостей про залишки ТМЦ, що знаходились в господарській одиниці станом на 02.05.2025 та 09.05.2025), встановлено нестачу товарів (мобільних телефонів) на загальну суму 59 072,00 грн.
Документи, що підтверджують вибуття товарів виявлених у нестачі (документи на переміщення товарів, знищення або втрату товарів, повернення, використання товарів на власні потреби, продаж у безготівковій формі, тощо) до перевірки не надано.
Відтак, товари виявлені в нестачі на загальну суму 59 072,00 грн суб`єктом господарювання реалізовано без застосування зареєстрованих ПРРО без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та без надання покупцю в обов`язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій.
Окрім того, під час перевірки встановлено факти наявності у продажу та проведення продажу через ПРРО товарів, які не були відображені в первинних документах, не внесені до форми обліку товарних запасів станом на дату початку перевірки 02.05.2025, а саме кабель Proove Type – C 1 метр в кількості 1 шт. за ціною 199,00 грн.
На письмовий запит перевіряючих від 02.05.2025 на час завершення фактичної перевірки 09.05.2025 суб`єктом господарювання, керівником суб`єкта господарювання або особою, що його заміняє, або іншою уповноваженою особою, а у випадку їх відсутності - особою, яка уповноважена здійснювати розрахункові операції, не надано в повному об`ємі документи, що становлять предмет перевірки, а саме: інформацію щодо ведення обліку доходів, та банківські виписки щодо безготівкових розрахунків в даній господарській одиниці в т.ч. із застосуванням електронних платіжних засобів, форму ведення обліку товарних запасів, а також форму ведення обліку товарних запасів та накладні на вибуття товару, який відображений у Відомості зняття залишків ТМЦ станом на 09.05.2025.
Також зазначила, що в пункті 4.1. Прикінцевих положень акту фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20/07-05/3457202643 (бланк №003684) ФОП ОСОБА_1 визнає факт відсутності відповідних документів на товар який вибув з місця продажу.
Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам позовної заяви (а.с.78-80).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №0183870705 від 13.06.2025 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 59072,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що при його винесенні судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального права та процесуального права, що призвело до винесення незаконного судового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що перевіркою встановлені порушення п.1,2,12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №03-20/07-05/3457202643. Скориставшись правом передбаченим підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 та пункту 86.7 статті 86 Кодексу, до ГУ ДПС у Волинській області фізичною особою підприємцем було подано заперечення від 23.05.2025(вх.19905/6 від 26.05.2025 року). на підставі розрахунку до акту фактичної перевірки, з врахуванням висновку на заперечення, ГУ ДПС у Волинській області, за основним місцем обліку платника, винесено податкові повідомлення –рішення: від 13.06.2025 року №0183870705 та №0183880705.
На письмовий запит перевіряючих від 02.05.2025, під час проведення перевірки платником податків надано копії документів, а саме: форму обліку товарних запасів з відображенням накладних на придбання з 30.04.2025 по 01.05.2005, договір купівлі продажу товару № 15 від 07.04.2025 з ФОП ОСОБА_3 та первинні документи до ного (накладні на товар від 30.04.2025 №А2, від 30.04.2025 №А3. 02.05.2025 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Дані про фактичні залишки запасів товару, що знаходився у місці продажу відображено у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ТМЦ, знятих 02.05.2025р. о 14:26 год, яка підписана особою яка здійснила розрахунок продавцем-консультантом ОСОБА_4 09.05.2025 о 14:26 год. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у присутності ФОП ОСОБА_1 проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей - мобільних телефонів. Дані про фактичні залишки мобільних телефонів, що знаходився у місці продажу відображено у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ТМЦ, яка була підписана ФОП ОСОБА_1 .
При перевірці повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків товарно матеріальних цінностей, шляхом співставлення та детального аналізу надходження товару, щодо кількості та асортименту придбаних ТМЦ (згідно наданих до перевірки накладних на внутрішнє переміщення, на підставі яких внесено інформацію про надходження товару до форми ведення обліку товарних запасів), вибуття ТМЦ, щодо кількості, асортименту та ціни реалізованих товарів (згідно інформації даних Системи обліку даних РРО ДПС України, форми ведення обліку товарних запасів) та фактичних залишків ТМЦ (згідно відомостей про залишки ТМЦ, що знаходились в господарській одиниці станом на 02.05.2025 та 09.05.2025), встановлено нестачу товарів (мобільних телефонів) на загальну суму 59 072,00 грн. Документи, що підтверджують вибуття товарів виявлених у нестачі (документи на переміщення товарів, знищення або втрату товарів, повернення, використання товарів на власні потреби, продаж у безготівковій формі, тощо) до перевірки не надано. Форма ведення обліку товарних запасів станом на час завершення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надана.
Таким чином товари виявлені в нестачі на загальну суму 59072,00 грн. суб`єктом господарювання реалізовано без застосування зареєстрованих ПРРО без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та без надання покупцю в обов`язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій. На час завершення фактичної перевірки 09.05.2025 суб`єктом господарювання не надано форму ведення обліку товарних запасів та накладні на вибуття товару, який відображений у Відомості зняття залишків ТМЦ станом на 09.05.2025 на час завершення фактичної перевірки.
Також інформуємо, що в п.4.1. Прикінцевих положень акту фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20-07-05/ НОМЕР_1 (бланк №003684) ФОП ОСОБА_1 визнає факт відсутності відповідних документів на товар який вибув з місця продажу.
Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 28.04.2025 №1477-п (а.с.10) та направлень на перевірку від 01.05.2025 №2226/03-20-07-05 та від 01.05.2025 №2229/03-20-07-05 (а.с.67 зворот.) посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області в період з 02.05.2025 по 09.05.2025 проведено фактичну перевірку магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20/07-05/ НОМЕР_1 (бланк №003684), яким встановлено зокрема порушення позивачем пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР (а.с.15-17).
Акт фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20/07-05/ НОМЕР_1 (бланк №003684) ФОП ОСОБА_1 отримала 09.05.2025 та була з ним ознайомлена, що підтверджується особистим підписом позивача в акті (а.с.15-17).
Не погодившись із висновками вказаного акту перевірки, позивачем до ГУ ДПС у Волинській області подано заперечення від 23.05.2025 (вх. №19905/6 від 26.05.2025) до якого додано: копію Форми ведення товарних запасів ФОП ОСОБА_1 ; копію договору про надання послуг (виконання робіт) з ремонту (та/або технічного обслуговування) комп`ютерної та іншої техніки від 01.03.2025; копію акта приймання-передачі техніки від 08.05.2025 (а.с.18-22).
Листом від 09.06.2025 №1839/12/03-20-07-05-12 “Про розгляд заперечення” ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача, що заперечення ФОП ОСОБА_1 від 23.05.2025 на акт фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20/07-05/3457202643 (бланк №003684) прийняті до уваги, однак не спростовують висновки акта фактичної перевірки (а.с.23-25).
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0183870705 від 13.06.2025 згідно із якими за порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, пункту 1 статті 17, статті 20 Закону №265/95-ВР до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 59 191,00 грн (а.с.26); податкове повідомлення-рішення №0183880705 від 13.06.2025 згідно із якими за порушення статей 44, 85 ПК України, на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України, пункту 121.1 статті 121 ПК України до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 020,00 грн (а.с.27).
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання до ДПС України скарги від 01.07.2025.
Рішенням ДПС України від 26.08.2025 №24856/6/99-00-06-03-02-06 податкові повідомлення-рішення №0183870705 від 13.06.2025 та №0183880705 від 13.06.2025 залишено без змін та збільшено податкове повідомлення від 13.06.2025 №0183870705 в частині застосування штрафних санкцій на суму 80,00 грн, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - залишено без задоволення (а.с.56-59).
З врахуванням рішення ДПС України відповідачем було сформовано та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №00258760705 від 29.08.2025 згідно із якими за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, статті 20 Закону №265/95-ВР до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 80,00 грн (а.с.33).
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.
Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.
Так, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.
Водночас попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на правове формулювання норми пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відтак, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.
У постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у подібних правовідносинах, зокрема:
«Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки».
Судом встановлено, що як підставу для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у наказі ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2025 №1477-п зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а також зазначено об`єкт, перевірка якого проводитиметься, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.10).
Тож, з урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний суд зазначає що в контролюючого органу були наявні достатні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача. Зміст наявного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.
У зв`язку з цим колегія суддів оцінює критично та відхиляє покликання позивача на відсутність у контролюючого органу правових підстав для проведення фактичної перевірки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону №265/95-ВР:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Проаналізувавши наведені норми права, суд першої інстанції підставно виснував, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Такі правові висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
[…Як вбачається із акту фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20/07-05/3457202643 (бланк №003684) на дату початку перевірки 02.05.2025 о 14:26 год в магазині “iHouse”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (мобільних телефонів). Дані про фактичні залишки запасів товару, що знаходився у місці продажу, відображено у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ТМЦ, яка підписана ОСОБА_2 та надано інформацію про вартість мобільних телефонів, що знаходились в реалізації та зазначені у відомості (а.с.71).
09.05.2025 о 14:26 год. в магазині “iHouse”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у присутності ФОП ОСОБА_1 проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (мобільних телефонів), які знаходились в реалізації. Дані про фактичні залишки мобільних телефонів, що знаходилися у місці продажу відображено у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ТМЦ, яка була підписана ФОП ОСОБА_1 (а.с.71 зворот).
При перевірці повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків товарно матеріальних цінностей, шляхом співставлення та детального аналізу надходження товару, щодо кількості та асортименту придбаних ТМЦ (згідно наданих до перевірки накладних на внутрішнє переміщення, на підставі яких внесено інформацію про надходження товару до форми ведення обліку товарних запасів), вибуття ТМЦ, щодо кількості, асортименту та ціни реалізованих товарів (згідно інформації даних Системи обліку даних РРО ДПС України, форми ведення обліку товарних запасів) та фактичних залишків ТМЦ (згідно відомостей про залишки ТМЦ, що знаходились в господарській одиниці станом на 02.05.2025 та 09.05.2025), встановлено нестачу товарів (мобільних телефонів) на загальну суму 59072,00 грн, на які не надано документи щодо його вибуття (переміщення, повернення тощо) .
Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що товар виявлений у нестачі ФОП ОСОБА_1 реалізовано без застосування ПРРО, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджує виконання розрахункових операцій, та без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведення розрахункових операцій, тим самим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Вказане слугувало підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від №0183870705 від 13.06.2025 та застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання на суму 59072,00 грн, відповідальність за які передбачена пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів, робіт (послуг) за порушення вчинене вперше (а.с.26).
В обґрунтування заявлених позовних вимог в цій частині позивач вказує, що суть вказаного відповідачем правопорушення полягає у тому, що при повторному знятті залишків ТМЦ (мобільних телефонів) 09.05.2025, посадовими особами відповідача було виявлено відсутність двох найменувань товарів, а саме телефонів iPhone 15 Pro Black Titanium 256 та iPhone 13 Pro Max Silver 256, які були наявні при знятті залишків ТМЦ (мобільних телефонів) 02.05.2025. Вказані телефони 08.05.2025 були передані на техобслуговування та можливий ремонт згідно акта приймання-передачі від 08.05.2025 на підставі договору про надання послуг (виконання робіт) з ремонту (та/або технічного обслуговування) комп`ютерної та іншої техніки від 01.03.2025, укладеному з ОСОБА_5 .
В зауваженнях до акта фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20/07-05/3457202643 (бланк №003684) ФОП ОСОБА_1 вказала, що весь товар який здійснювався облікований, iPhone 15 Pro 256 та iPhone 13 Pro Max 256 обліковані належним чином, відповідні копії документів будуть надані разом із запереченням до акта перевірки у передбачений законом термін.
Як встановлено судом, не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подала на акт перевірки заперечення від 23.05.2025, до якого долучила: копію Форми ведення товарних запасів ФОП ОСОБА_1 ; копію договору про надання послуг (виконання робіт) з ремонту (та/або технічного обслуговування) комп`ютерної та іншої техніки від 01.03.2025, укладеного з ОСОБА_5 ; копію акта приймання-передачі техніки від 08.05.2025 (а.с.18-22).
Так, відповідно до договору про надання послуг (виконання робіт) з ремонту (та/або технічного обслуговування) комп`ютерної та іншої техніки від 01.03.2025, укладеному між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець), замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати протягом строку дії цього договору послуги з якісного, своєчасного ремонту та/або обслуговуванню комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, смартфонів, планшетів, ноутбуків та іншої техніки, переданих замовником, а замовник зобов`язується прийняти належним чином подані послуги та оплатити їх вартість (а.с.20).
Згідно із актом приймання-передачі техніки від 08.05.2025 ФОП ОСОБА_1 передала, а ФОП ОСОБА_5 прийняв для проведення ремонту (технічного обслуговування) наступну техніку: смартфон iPhone 15 Pro Black Titanium 256 та смартфон iPhone 13 Pro Max Silver 256, які потребують обслуговування та/або ремонту (а.с.21).]
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Верховний Суд у постановах від 24.02.2020 у справі №440/4443/18, від 27.04.2022 у справі №420/13197/20 виснував, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки.
Водночас якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постановах від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18 та від 29.05.2020 року у справі № 826/27811/15.
Колегією суддів встановлено, що 01.03.2025 між позивачкою та ОСОБА_5 укладено договір про надання послуг (виконання робіт) з ремонту (та/або технічного обслуговування) комп`ютерної та іншої техніки.
26.05.2025 позивачем надано до Податкового органу України заперечення на акт (довідку) фактичної перевірки№19905/6. До зазначених заперечень, зокрема, додано договір про надання послуг (виконання робіт) з ремонту (та/або технічного обслуговування) комп`ютерної та іншої техніки від 01.03.2025 та акт приймання-передачі техніки від 08.05.202 (смартфонів iPhone 15 Pro Black Titanium 256 та iPhone 13 Pro Max Silver 256).
Проте, відповідачем при ухваленні спірного податкового повідомлення-рішення від №0183870705 від 13.06.2025 не прийняті до уваги договір про надання послуг (виконання робіт) з ремонту (та/або технічного обслуговування) комп`ютерної та іншої техніки від 01.03.2025 та акт приймання-передачі техніки від 08.05.202 (смартфонів iPhone 15 Pro Black Titanium 256 та iPhone 13 Pro Max Silver 256).
Щодо посилань апелянта «в п.4.1. Прикінцевих положень акту фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20-07-05/3457202643 (бланк №003684) ФОП ОСОБА_1 визнає факт відсутності відповідних документів на товар який вибув з місця продажу», колегія суддів зазначає, що в п.4.1 акту фактичної перевірки від 09.05.2025 реєстраційний №13137/03-20-07-05/3457202643 (бланк №003684) зазначено, що «….копії документів будуть надані разом із запереченнями до акту перевірки в передбачені законом терміни»/а.с.17/
З урахуванням вищезазначених норм та висновків Верховного Суду, такі документи мали бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у справі №140/11010/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідачЮ. О. Калмикова
суддіВ. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua