Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №638/23271/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 6638/23271/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/932/26 Щепіхіна В.В.

Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Стрижака С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Омельяненко Лариси Іванівни на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.01.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, та на підставі частини 2 статті 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, захисником ОСОБА_1 – адвокатом Омельяненко Л.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, справу про адміністративні правопорушення направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилається на те, що постанова судді є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що ОСОБА_1 з 09.12.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Менська міська лікарня» Менської міської ради, у зв`язку з чим 16.01.2026 подав до районного суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 22.01.2026, наголосивши на бажанні особисто брати участь в судовому розгляді.

Незважаючи на подане клопотання, суддя розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушив його право на захист, зокрема, позбавив можливості допитати в судовому засіданні свідків, заявляти клопотання та надати пояснення щодо обставин вчинення даних адміністративних правопорушень.

За вказаних обставин захисника вважає, суддя допустив порушення вимог статті 268 КУпАП та принципів змагальності та рівності сторін.

Звертає увагу на не дотримання вимог КУпАП щодо призначення стягнення у виді штрафу, оскільки в резолютивній частині постанови призначено штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До початку судового розгляду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Стрижака С.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, в якому захисник звертає увагу на відсутність відмови водія ОСОБА_1 від запропонованого огляду на стан алкогольного сп`яніння, доказів його керування транспортним засобом, та неврахування суддею порушення поліцейським порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Омельяненко Л.І. та потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, клопотання про відкладення апеляційного перегляду не надали, про причини неявки не повідомили.

Від ОСОБА_1 через його захисника – адвоката Стрижака С.В. надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з його перебуванням на військовій службі.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Стрижака С.В., виходячи з положень статей 268, 269, 271, 294 КУпАП, приймаючи до уваги, що в судове засідання присутній захисник ОСОБА_1 – адвокат Стрижак С.В., апеляційний суд приходить висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності учасників провадження, які не прибули за викликом апеляційного суду.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Стрижака С.В., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що він, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги пунктів 16.13, 2.5 ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 16.13 ПДР України перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Крім того, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 09.11.2025 о 15:00 на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 645 км 450 м, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD MONDEO», д.н.з. НОМЕР_1 , де на рівнозначній дорозі при повороті ліворуч не надав переваги в русі транспортному засобу «MERCEDES SPRINTER 311 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Прибувши на місце події, поліцейські встановити особу водія – ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я, водій ОСОБА_1 відмовився.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій поліцейськими 09.11.2025 складено протоколи про адміністративні правопорушення: серії ЕПР1 № 508275 за статтею 124 КУпАП, серії ААД № 912974 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП.

Розглядаючи подане захисником ОСОБА_1 – адвокатом Стрижака С.В. клопотання про виклик та допит ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та поліцейського, апеляційний суд виходить з наступного.

Частиною 7 статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Обґрунтовуючи вищевказане клопотання, захисник зазначає, що поліцейські можуть пояснити обставини складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 та моменту виявлення правопорушення, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – обставини ДТП.

Апеляційний суд зазначає, що з`ясування вказаних обставин є завданням судового розгляду, у зв`язку з чим необхідність допиту ОСОБА_3 та поліцейських відсутня.

Ураховуючи викладене, апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Щодо виклику та допиту у якості свідка ОСОБА_2 , який є потерпілим у вказаному провадження, то апеляційний суд вживав заходів для його повідомлення про час та місце судового розгляду, проте останній у призначене судове засідання не прибув.

Участь потерпілого у судовому засіданні відповідно до статті 269 КУпАП є його правом.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо розгляду справи за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є безумовною підставою для скасування постанови судді, та апеляційний суд приймає до уваги наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 перебувала в провадженні районного суду з 21.11.2025. Суддею призначалися судові засідання на: 05.12.2025, 13.01.2026, 22.01.2026, які відкладалися за заявами ОСОБА_1 .

Враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення, перебувала в провадженні майже два місяці, призначені судові засідання відкладалися за ініціативою сторони захисту, апеляційний суд вважає, що суддя, з врахуванням частини 2 статті 268 КУпАП, обґрунтовано дійшов висновку про розгляд справи за відсутністю учасників провадження.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Доводи апеляційної скарги захисника про неправильне застосування суддею положень КУпАП щодо призначення адміністративного стягнення, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації правопорушень, для яких застосовується податкова соціальна пільга.

Отже, передбачений санкцією частини 1 статті 130 КУпАП штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 17 000 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто у виді та розмірі, прямо передбачених санкцією частини 1 статті 130 КУпАП.

Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Стрижака С.В., викладені у клопотанні про закриття провадження від 16.10.2026, про те, що водій ОСОБА_1 від запропонованого огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу, що згідно наявних в матеріалах справи доказів погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння після складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після завершення процедури документування вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, внаслідок невиконання водієм вимог пункту 2.5 ПДР України.

Щодо доводів захисника – адвоката Стрижака С.В. про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд зазначає, що в ході судового розгляду встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ДТП за участі потерпілого ОСОБА_2 .

Щодо доводів захисника ОСОБА_1 – адвоката Стрижака С.В. про порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме висловлення ОСОБА_1 вимоги пройти огляд після спливу двох годин, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 266 КУпАП встановлено двогодинний проміжок часу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Як встановлено судовим розглядом, водій ОСОБА_1 відмовився від будь-якого запропонованого огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даних правопорушень підтверджується сукупністю наявних у справі, належних і допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

Щодо вимоги захисника про скасування постанови судді та направлення справи на новий розгляд, апеляційний суд звертає увагу на повноваження суду апеляційної інстанції, які визначені частиною 8 статті 294 КУпАП.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Омельяненко Л.І., з урахуванням пояснень та позиції адвоката Стрижака С.В., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.01.2026 та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 124, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Омельяненко Лариси Іванівни – залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна