Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №619/2891/21
Суддя: Пилипчук Н. П.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Постанова
Іменем України
16 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 619/2891/21
провадження № 22-ц/818/4520/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Маміної О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за заявою за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування судового наказу, виданого 09.07.2021 Дергачівським районним судом Харківської області, стягувач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04 травня 2026 року, постановлену суддею Нечипоренко І.М., -
В С Т А Н О В И В :
01 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ, виданий 09.07.2021 року Дергачівським районним судом Харківської області у справі №629/2891/21.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 04 травня 2026 року - у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подачу заяви про скасування судового наказу - відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області від 09 липня 2021 року по справі №619/2829/21 - повернуто заявнику без розгляду на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та направити справу на новий розгляд.
Вказує, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено фактичні обставини вручення судового наказу. Зазначає, що на момент направлення судового наказу за адресою: АДРЕСА_1 апелянти вже не проживали та не були зареєстровані за вказаною адресою, що підтверджується відміткою про зняття з місця реєстрації. ОСОБА_2 була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 – 22.03.2021 року, ОСОБА_1 взагалі не був зареєстрований за цією адресою. Наголошує, що він заперечує факт отримання поштового відправлення та зазначає, що підпис у повідомленні про вручення йому не належить.
Представник КП «ХТМ» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що Як встановлено судом першої інстанції, копію судового наказу від 09.07.2021 ОСОБА_1 отримав особисто 10.08.2021, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що апелянт дізнався про існування судового наказу лише у квітні 2026 року, спростовуються матеріалами справи та встановленими судом обставинами. Крім того, судом встановлено, що відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження № 67396108 від 12.11.2021 ОСОБА_1 зазначений боржником, а КП «Харківські теплові мережі» — стягувачем. Зазначене додатково підтверджує наявність у апелянта можливості дізнатися про наявність судового наказу та пов`язаного з ним виконавчого провадження задовго до звернення до суду у 2026 році. Відтак заява про скасування судового наказу була подана апелянтом майже через п`ять років після його отримання. Посилання апелянта на непроживання за адресою направлення поштової кореспонденції, неналежність підпису на повідомленні про вручення, наявність інвалідності та обмежених можливостей пересування не спростовують встановленого судом факту особистого отримання судового наказу 10.08.2021 та не підтверджують наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Так само необґрунтованим є посилання апелянта на необхідність призначення почеркознавчої експертизи. Саме по собі заперечення особи щодо належності їй підпису не спростовує наявного доказу вручення та не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на вищенаведене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у клопотанні про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подачі заяви про скасування судового наказу.
Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 травня 2019 року в справі №760/6860/17-ц (провадження №61-31915св18), наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі – підприємцю за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 170 ЦПК України передбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до частин 1-5 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається до суду в письмовій формі.
Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб-громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Заява боржника про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина 2 статті 171 ЦПК України).
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17-ц, та позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 січня 2023 року у справі №591/3717/21, від 07 червня 2023 року у справі №608/2667/20, вимогами процесуального закону передбачено, що повістка або судове рішення є врученими за наявності відповідної розписки або відмітки Укрпошти про відмову від отримання чи відсутність особи за адресою місця знаходження (місця проживання). Тобто, за наявності будь-яких інших відміток, зокрема таких як «за закінченням терміну зберігання», «інші причини» тощо, ці документи вважаються не врученими.
Матеріалами справи підтверджується, що 09 липня 2021 року суддею Дергачівського районного суду Харківської області видано судовий наказ по справі №619/2829/21 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за опалення та гарячу воду в сумі 39602,34 грн.
Згідно супровідного листа від 09.07.2021 року ОСОБА_1 був направлений судовий наказ на адресу: АДРЕСА_2 .
Доказів отримання ОСОБА_1 вказаного судового наказу матеріали справи не містять.
З супровідного листа від 09.07.2021 року також вбачається, що ОСОБА_2 вказаний судовий наказ був направлений на адресу: АДРЕСА_1 .
Зі зворотнього повідомлення, яке було направлено за адресою: АДРЕСА_1 , адресоване на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що судовий наказ отримано 10.08.2021 року особисто, проте не зазначено ким саме.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ніколи не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 з 22.03.2021 року була знята з реєстрації за вказаною адресою, отже відсутні підстави вважати, що судовий наказ від 09.07.2021 року був вручений боржникам ОСОБА_1 або ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, не врахувавши положень вищезазначених процесуальних норм, повернув заяву про скасування судового наказу без розгляду без достатніх на те правових підстав, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04 травня 2026 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий – Н.П. Пилипчук
Судді – О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua