Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №404/9224/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Провадження № 33/4809/474/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло В.В.

Категорія – ст.485 Митного кодексу України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,

представника особи, яка притягується відповідальності адвоката Колісник О.В.,

представників митниці: Крамарчука С.Я.,

Случ В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу із доповненням захисника – адвоката Колісник О.В. на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 08 вересня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новий Стародуб, Петрівського району кіровоградської області, з професійно-технічною освітою, який не працює, зареєстрований, як фізична особа – волонтер, особа з інвалідністю 2 групи, розлучений, утриманців не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 64622 грн. 65 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 08 вересня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 64622 грн. 65 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кропивницької митниці Державної митної служби України понесені витрати в розмірі 97 грн. 62 коп.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 02.01.2025 та 23.04.2025 керував транспортним засобом «RENAULT GRAND ESPACE», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» ввіз на митну територію України 28.12.2019 Jackiv Ivan у зоні діяльності Закарпатської митниці у митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року, тобто який перебуває під митним контролем та стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів, загальна сума яких становить 129 245 грн. 30 коп.

Зазначене підтверджується копіями листа т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області від 09.07.2026 №90517-2026 та протоколами про адміністративне правопорушення ЕПР1 №210908 від 02.01.2025 та ЕПР1 №309435 від 23.04.2025 складеними відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.2 ст.130 КУпАП під час керування вказаним транспортним засобом від 02.01.2025 та 23.04.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.08.2026.

Таким чином, ОСОБА_1 використовував транспортний засіб «RENAULT GRAND ESPACE», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ввезений іншою особою на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення», стосовно якого були надані пільги зі сплати митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст.485 Митного кодексу України.

В апеляційній скарзі із доповненням захисник – адвокат Колісник О.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення або застосувати положення ст. 22 КУпАП.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що наслідки дій ОСОБА_1 не представляють суттєвої суспільної небезпеки. Хоча ОСОБА_1 використовував товари, відносно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, що являє собою об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, проте використання вказаного транспортного засобу для волонтерської діяльності свідчить про відсутність корисного або злочинного умислу, а також підкреслює суспільну користь дій останнього.

Вказує, що дії ОСОБА_1 не завдали та не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, не спричинили реальної шкоди чи збитків. Так, як стан перебування автомобіля RENAULT GRAND ESPACE, реєстраційний номер НОМЕР_3 на митній території України з порушенням митного законодавства розпочався саме з того, як особа, яка ввезла вказаний автомобіль на митну територію України, а саме ОСОБА_2 , не дотрималася норм чинного законодавства та не вчинила дії відповідно до ч. 6 ст. 380 Митного кодексу України.

Вважає, що саме вказана особа ОСОБА_2 є відповідальною за наслідки невиконання даних зобов`язань, а саме її дії та бездіяльність спричинили шкоду суспільним та державним інтересам. Саме дії ОСОБА_2 призвели до несплати митних платежів.

Крім того, вказує, що суб`єктивна сторона та поведінка особи, що притягується до адміністративної відповідальності: відсутність умислу на ухилення від сплати митних платежів, сприяння митним органам у встановленні обставин порушення митних правил та готовність повернути автомобіль з метою запобігання вчиненню нових правопорушень іншими особами свідчать про низький рівень небезпечності правопорушника для суспільства, та намагання порушника усунути заподіяну шкоду.

Зазначає про врахування даних, які характеризуються особу, яка притягується до адміністративної відповідальності: здійснення волонтерської діяльності, наявність безстрокової II групи інвалідності, у зв`язку із чим - незадовільний стан здоров`я, а також скрутне матеріальне становище, вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

В доповненні до апеляційної скарги захисник зазначає, що у відповідь на заяву про надання консультації 21.09.2026 року у приміщенні Кропивницької митниці Чехмейстер В.М. отримав лист «щодо розгляду заяви» від Кропивницької митниці №7.22-2/20-02//3258 від 26.08.2026 року.

Так, у своєму листі від 26.08.2026 року Кропивницька митниця роз`яснила, що: «...громадянин-резидент не може самостійно завершити митний режим тимчасового ввезення шляхом реекспорту транспортного засобу... а також не може автоматично оформити транспортний засіб у митному режимі імпорту... ви не маєте правових підстав самостійно здійснювати митні формальності щодо завершення митного режиму... оскільки не є особою, яка здійснила його тимчасове ввезення, не є його власником та не маєте документально підтверджених повноважень щодо розпорядження ним».

Крім того, митний орган встановив, що за копіями реєстраційних документів вказаний автомобіль взагалі не належить громадянину-нерезиденту ОСОБА_2 .

Наведені роз`яснення митниці доводять, що Чехмейстер ВМ, навіть виявивши бажання легалізувати або вивезти автомобіль з території України, позбавлений будь-якої юридичної та практичної можливості виконати митні процедури чи сплатити за нього митні платежі.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 , за ст. 485 МК України як «діяння, спрямованого на ухилення від сплати митних платежів» є юридично безпідставною, оскільки особа не може ухилятися від обов`язку, який на неї законом не покладено і який вона позбавлена можливості виконати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника – адвоката Колісник О.В. в інтересах ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, представника митниці, який заперечував проти поданої апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

В суді апеляційної інстанції адвокат Колісник О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Зазначила, що на розгляді у митниці перебуває її скарга, яка ще не розглянута. Також зазначила, що копія протоколу не вручалось його підзахисному та не було роз`яснення йому його права.

Додала, що його підзахисних не міг розмитнити транспортний засіб, а тому складу не має. Також, зазначила, що він не зобов`язаний сплачувати штраф, оскільки автомобіль не був конфіскований митницею.

В ході розгляду справи пояснила, що у його підзахисного відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, а наявний склад передбачений ч. 4 ст. 469 МК України. Склад правопорушення передбаченого ст. 485 МК України не доведений відповідними доказами.

Також, в ході розгляду справи навела ряд рішень суду про закриття провадження у справі за відсутності доведеності умислу особи а вчинення правопорушення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Зазначив, що отримав не справній транспортний засіб від військовослужбовця. Йому його залишили для волонтерських потреб. Він його не ввозив на територію України та не оформлював. Йому ніхто не повідомляв, що він на митний реєстрації. Дізнався лише у 2026 році. Не мав наміру ухилятися.

В суді апеляційної інстанції представник Кропивницької митниці Крамарчук С.Я. заперечував проти задоволення апеляційної скарги зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний саме склад правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, оскільки склад передбачений за ч. 4 ст. 469 МК України встановлений за інше правопорушення.

Додав, що санкція ст. 485 МК України передбачає покарання у виді штрафу, конфіскація транспортного засобу не передбачена.

В суді апеляційної інстанції представник Кропивницької митниці

Случ В.В. заперечувати проти задоволення апеляційної скарги. Зазначила, що ст. 485 МК України передбачає перелік протиправних дій, та дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки вказаної статті. Щодо того, що ОСОБА_1 не знав, що транспортний засіб потребує оформлення то транспонуй засіб на іноземних номерах і це лише свідчить про його намагання уникнути від адміністративної відповідальності.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст. 485 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 1 ст. 495 МК України встановлює, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та всі зібрані докази у їх сукупності правильно встановив дійсні фактичні обставини справи та дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Так, згідно протоколу про порушення митних правил №0076/90100/2026 від 04.08.2026 року, 02.01.2025 та 23.04.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT GRAND ESPACE», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» ввіз на митну територію України 28.12.2019 Jackiv Ivan у зоні діяльності Закарпатської митниці у митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року, тобто який перебуває під митним контролем та стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів, загальна сума яких становить 129 245 грн. 30 коп. Зазначене підтверджується копіями листа т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області від 09.07.2026 №90517-2026 та протоколами про адміністративне правопорушення ЕПР1 №210908 від 02.01.2025 та ЕПР1 №309435 від 23.04.2025 складеними відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.2 ст.130 КУпАП під час керування вказаним транспортним засобом від 02.01.2025 та 23.04.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.08.2026.

Таким чином, ОСОБА_1 використовував транспортний засіб «RENAULT GRAND ESPACE», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ввезений іншою особою на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення», стосовно якого були надані пільги зі сплати митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст.485 Митного кодексу України.

В суді першої інстанції, ОСОБА_1 зазначив, що вину у вчиненні правопорушення визнає частково, оскільки не є суб`єктом інкримінованого йому правопорушення. Зазначив, що користувався транспортним засобом, який був ввезений на митну територію України іншою особою в митному режимі «тимчасове ввезення», з метою здійснення волонтерської діяльності.

Проте, незважаючи на часткове визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- листами Кропивницької митниці від 31.03.2026, 02.04.2026, 02.07.2026, 07.07.2026, 16.07.2026, 20.07.2026, 05.08.2026, (а.с.6, 10, 15, 17-18, 23, 28, 30-31, 41-42, 53-54, 56, 58-59, 75);

- копіями реєстру поштових відправлень, списків рекомендованих листів, рекомендованих повідомлень про вручення/повернення поштового відправлення, квитанції АТ «Укрпошта» (а.с.7, 8, 19-21, 24, 25, 26, 43, 44, 45-47, 60, 61, 62);

- копією листа УСБУ в Кіровоградській області від 17.03.2026 №61/5/1/345/2026 (а.с.9);

- копією листа Закарпатської митниці з додатками від 14.04.2026 (а.с.11-14);

- копією довідки про ціну транспортного засобу від 02.04.2026 відповідно до якої орієнтовний рівень ціни на внутрішньому ринку України на транспортний засіб «RENAULT GRAND ESPACE» станом на березень 2026 року становить 155000-160000 гривень (а.с.16);

- копією листа УПП в Кіровоградській області від 07.07.2026 №5514/43/34/01-2026 (а.с.29);

- копією листа ГУНП в Кіровоградській області від 09.07.2026 №90517-2026 з додатками (а.с.32-40);

- службовими записками з додатками №20-02/20-01/2404 від 15.07.2026, №15/15-02/2415 від 15.07.2026, №20-01/20-01/2694 від 05.08.2026, №20-01/20-02/2716 від 06.08.2026, №22/22/2731 від 06.08.2026 (а.с.49-50, 51-52, 76-77, 78-80, 81);

- копією листа ЦПМУ ДМС від 17.07.2026 (а.с.55);

- копіями письмових пояснень ОСОБА_1 від 04.08.2026, паспорта, технічного паспорта на тз, РНОКПП, витягу з реєстру територіальної громади (а.с.63-66, 67-70, 71, 72, 73, 74);

- довідкою про витрати митного органу у справі (а.с.82), які у своїй сукупності безумовно доводять обставини, встановлені судом.

Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.

Доводи викладені в апеляційній скарзі стосовно відсутності складу правопорушення передбаченого ст. 485 МК України в діях ОСОБА_1 , оскільки він не суб`єкт даного правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними.

Оскільки, стаття 485 Митного кодексу України прямо передбачає відповідальність особи, яка фактично використовує транспортний засіб, ввезений у пільговому порядку, з порушенням митного законодавства.

За таких підстав, використання транспортного засобу іншою особою, ніж та, яка транспортний засіб ввезла на митну територію України, є собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Використання транспортного засобу особистого користування (який є товаром в розумінні пункту 57 частини першої статті 4 Митного кодексу України), іншою особою, крім тієї, яка здійснила ввезення такого транспортного засобу (тобто здійснила поміщення його у митний режим «тимчасового ввезення» і є відповідальною за його дотримання), становить порушення режиму тимчасового ввезення, яке, зокрема виявляється у використанні відповідного товару в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими надано пільги щодо оподаткування.

Як вбачається із матеріалів справи, що 02.01.2025 та 23.04.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT GRAND ESPACE», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» ввіз на митну територію України 28.12.2019 ОСОБА_2 у зоні діяльності Закарпатської митниці у митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року, тобто який перебуває під митним контролем та стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів, загальна сума яких становить 129 245 грн. 30 коп.

Зазначене підтверджується копіями листа т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області від 09.07.2026 №90517-2026 та протоколами про адміністративне правопорушення ЕПР1 №210908 від 02.01.2025 та ЕПР1 №309435 від 23.04.2025 складеними відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.2 ст.130 КУпАП під час керування вказаним транспортним засобом від 02.01.2025 та 23.04.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.08.2026.

Враховуючи викладене, факт використання ОСОБА_1 вище вказаного транспортного засобу зафіксовано працівниками поліції, про що митницю повідомлено листом т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області від 09.07.2026 №90517-2026.

Отже, наведені відомості кореспондуються з інформацією, яка міститься в матеріалах справи, та підтверджують фактичне використання вище вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 .

При цьому суб`єктом, який притягується до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, може бути не лише володілець товару (транспортного засобу), а й особа яка використовує цей товар (транспортний засіб).

Таким чином, використання транспортного засобу іншою особою, ніж тою, якою транспортний засіб ввезено на митну територію України, і є собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Твердження захисника, про те, що ОСОБА_1 звернувся до митниці зі скаргою про роз`яснення йому процедури розмитнення вказаного автомобіля та з проханням його конфіскації, апеляційний суд не враховує, оскільки ці дії були вчинені вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, будь-яких інших доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції захисником не надано.

При цьому, апеляційний суд враховує, що згідно постанови Фортечного районного суду м. Кропивницького від 06.08.2026 року по справі № 404/8150/26, яка набрала законної сили ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) визнаний винним за ч. 6 ст. 481 МК України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 8 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 000 грн. та стягненням на користь митниці понесених витрат в розмірі 731 грн. 90 коп.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дослідивши зібрані докази по справі, із дотриманням вимог ст.245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини у справі, надав всім зібраним по справі доказам правильну юридичну оцінку, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність і діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Згідно із ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого ним правопорушення в умовах особливого періоду, врахував особу останнього, ступінь його вини, майновий стан, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин та призначив справедливе мінімальне адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті закону, а саме у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 64622 грн. 65 коп.., яке є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення щодо виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та виправлення останнього, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.

Доводи викладені в апеляційній скарзі стосовно звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, за малозначністю, є необґрунтованими та безпідставними.

Оскільки суд першої інстанції обґрунтовано призначив адміністративне стягнення, яке відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості і обґрунтованості та буде достатнім для його виправлення, перевиховання, а також попередження вчинення як ним так і іншими особами аналогічних правопорушень.

Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування чи зміни по суті правильного винесеного судом рішення апеляційним судом не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі відсутні.

Беручи до уваги вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною обґрунтованою та мотивованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу із доповненням захисника – адвоката Колісник О.В. в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 08 вересня 2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук