Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №560/13403/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13403/26

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

19 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недодержанням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: несплатою судового збору у встановленому розмірі та відсутністю заяви про поновлення пропущеного місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та доказів на підтвердження. Позивачу надано десятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня вручення копії ухвали.

24 липня 2026 року представник позивача подав заяву про усунення недоліків, до якої було додано квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року недолік щодо сплати судового збору визнано усунутим, надані докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду визнано недостатніми, а сам процесуальний строк для усунення недоліку позовної заяви в частині надання додаткового обґрунтування поважності причин його пропуску продовжено на 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

03 серпня 2026 року представник позивача подав заяву про усунення недоліків, у якій, посилаючись на довідку за формою № 5 про безперервне проходження ОСОБА_1 військової служби з 17.04.2026 та особливості проходження військової служби в умовах воєнного стану, просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом та повернуто позову заяву.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 05 серпня 2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не надання об`єктивної оцінки обставинам, які стосуються поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, дійшла наступних висновків.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що подані у заяві від 03.08.2026 докази та наведеній у ній доводи не спростовують раніше встановленого висновку суду про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 5 ст1 122 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, при визначенні початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності), а не коли така особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізнався" та "повинен був дізнатись" про порушення права. Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції фактично виходив з того, що оскаржуваний наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації було прийнято 17.04.2026 року, а тому саме з цієї дати позивач повинен був реалізувати право на його судове оскарження.

З даного приводу судова колегія зауважує, що юридично значущим є не лише встановлення дати прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення, а й з`ясування моменту, коли особа фактично отримала інформацію про порушення свого права та мала об`єктивну можливість реалізувати право на його судовий захист. Дата прийняття індивідуального адміністративного акта та дата, з якої особа повинна обчислювати строк його оскарження, не завжди є тотожними.

Обгрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду апелянт відзначив, що саме з 08.07.2026 року позивач та його представник отримали реальну можливість отримати сам наказ і ознайомитися зі змістом відповідного індивідуального адміністративного акта та документами, на підставі яких він був прийнятий, а відтак визначити належний предмет судового оскарження та сформувати правову позицію щодо протиправності відповідного рішення.

Право на ефективний судовий захист передбачає не формальну можливість звернутися до суду, а реальну можливість особи належним чином сформулювати свої вимоги, визначити предмет спору, встановити суб`єкта оскарження та обґрунтувати протиправність відповідного рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач неодноразово відзначав про те, що протягом тривалого часу після видання оскаржуваного наказу від 17.04.2026 № 4897 він не мав доступу до цього наказу та не був обізнаний з його змістом і реквізитами внаслідок дій посадових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а витяг з наказу отримано лише 08.07.2026 у відповідь на адвокатський запит від 03.06.2026.

Оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що Довідка за формою № 5 підтверджує лише факт безперервного проходження ОСОБА_1 військової служби з 17.04.2026, однак не містить відомостей про місце дислокації, характер виконуваних обов`язків, наявність чи відсутність доступу до засобів зв`язку, правової допомоги або інших об`єктивних перешкод, які унеможливлювали б звернення позивача особисто або через представника до суду чи до відповідача протягом місячного строку з моменту видання оскаржуваного наказу. Саме лише проходження військової служби, без конкретизації обставин, що виключали можливість своєчасного звернення до суду, не є достатнім доказом поважності причин пропуску строку.

Посилання представника позивача на специфіку проходження військової служби в умовах воєнного стану, судом першої інстанції відхилено через відсутність конкретних, документально підтверджених обставин, які саме перешкоджали позивачу протягом місячного строку з 17.04.2026 звернутися до суду чи до представника.

Зокрема, судом відзначено, що надана відповідь на адвокатський запит від 08.07.2026 підтверджують лише факт та дату отримання представником позивача витягу з наказу про мобілізацію, однак сам по собі не підтверджує об`єктивної та повної неможливості позивача особисто чи через представника вчинити дії, спрямовані на своєчасне звернення до суду, у межах встановленого законом місячного строку, який сплив до направлення адвокатського запиту 03.06.2026.

Судова колегія не погоджується з позицією суду першої інстанції та виходить з того, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення позивача зі спірним наказом з моменту його винесення або ж доказів відмови позивача з його ознайомленням. Вказані докази не були витребувані і судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що відповідач повинен був ознайомити позивача з наказом в момент його винесення, а у разі відмови військовослужбовця від ознайомлення, скласти акт про відмову.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вищезазначеним обставинам та не встановлено, з якої дійсно дати позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав оскаржуваним наказом, враховуючи дату його прийняття та факт не ознайомлення позивача із ним.

Також, суд першої інстанції не дослідив належним чином та не надав оцінки способу ознайомлення позивачем із оскаржуваним наказом, з урахуванням вимог статті 90, 99 КАС України та у сукупності з іншими доказами.

Тобто, суд першої інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного прийняття процесуального рішення у цій справі на стадії відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим дійшов передчасних висновків про повернення позовної заяви.

Слід зазначити, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такого рішення з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

.

ГоловуючийБіла Л.М.

СуддіГонтарук В. М. Моніч Б.С.