Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №560/7606/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7606/26

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Моніч Б.С.

19 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у переведенні на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" та зобов`язання вчинити відповідні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності як інваліда 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця у відповідності до вимог п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та вимог ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII. Однак відповідач рішенням від 18.03.2026 №968210178891 року протиправно відмовив позивачу у переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки зазначеним законом не передбачено призначення даного виду пенсії.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.03.2026 №968210178891 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 11.03.2026 на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" та здійснити її нарахування й виплату в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках від 05.03.2026 №34/В/22-01-10-02-06 та від 05.03.2026 №35/В/22-01-10-02-06, виданих Державною податковою службою України Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

З 30.11.2007 позивач отримував пенсію по інвалідності призначену згідно Закону України "Про державну службу".

З 01.05.2020 позивача переведено на пенсію по інвалідності згідно Закону № 1058-ІV.

Позивач відповідно до довідки МСЕК серія АВ №0172030 є інвалідом ІІ групи й отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону № 1058-IV, на яку його переведено в автоматичному режимі.

Згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 встановлено, що тривалість стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби позивача, станом на 01.05.2016 становить більше 10 років, та загальний стаж державної служби перед звільненням становить понад 20 років.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності як інваліда ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності державного службовця згідно із Законом № 3723-XII.

Проте відповідач рішенням відмовив позивачу у переході з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу", оскільки позивач вже отримував пенсію по інвалідності згідно даного закону.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби більше 10 років станом на 01.05.2016 та перед зверненням за призначенням такої пенсії він працював на зазначених посадах та має загальний стаж державної служби понад 20 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Суд дійшов висновку, що для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача перевести позивача з 11.03.2026 року на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, з врахуванням довідок про заробітну плату від 05.03.2026 №34/В/22-01-10-02-06 та від 05.03.2026 №35/В/22-01-10-02-06, виданих Державною податковою службою України Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що дії управління є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, тому підлягає залишенню без задоволення. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 30.11.2007 по 30.04.2020 отримував пенсію по інвалідності, обчислену за нормами Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ. У разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до такого переведення. Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ не передбачено можливість її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, а відтак у головного управління відсутні правові підстави для здійснення такого перерахунку.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду врегульовані Законом № 1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

До 01.01.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" (далі Закон №3723).

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII втратив чинність.

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч.1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Таким чином, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби більше 10 років станом на 01.05.2016 та перед зверненням за призначенням такої пенсії він працював на зазначених посадах та має загальний стаж державної служби понад 20 років, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2026 №968210178891 відповідача щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав зобов`язати відповідача перевести позивача з 11.03.2026 року на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, з врахуванням довідок про заробітну плату від 05.03.2026 №34/В/22-01-10-02-06 та від 05.03.2026 №35/В/22-01-10-02-06, виданих Державною податковою службою України Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.

При цьому, при переведенні відсутні підстави для застосування нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, оскільки відповідно до зазначених норм, що при розрахунку позивачу пенсії за віком державного службовця має застосовуватися той розмір заробітної плати, що застосовувався при первинному призначенні пенсії.

Вище уже наголошувалось на тому, що умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ.

Частина перша статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

01 травня 2016 року набув чинності Закон № 889-VIII, у зв`язку із чим положення Закону № 3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі норми, якими врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.

Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за винятком урегулювання призначення пенсій особам, яких визначено в підпункті 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII.

Законом № 889-VIII не встановлено права на перерахунок пенсій особам, яким пенсії призначено на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Отже, з дня набрання чинності Законом № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців унормовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як загальним законом, що регулює відносини між усіма суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ як спеціального закону збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII. Проте цим особам не надано права на перерахунок розміру призначених їм пенсій.

Виходячи з того, що у зв`язку з набранням чинності Закону № 889-VIII втратила чинність стаття 37-1 Закону № 3723-XII щодо порядку та умов перерахунку пенсій державним службовцям, а Законом № 889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 3723-XII, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії згідно зі статтею 37-1 Закону № 3723-XII.

Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.

Отже, розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахунку.

Не впливає на такі висновки і ухвалене Конституційним Судом України рішення від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України „Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.

У цьому рішенні також зазначено, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Водночас Верховну Раду України зобов`язано внормувати перерахунок розмірів пенсій суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України „Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.

Таким чином, з огляду на ухвалене рішення Конституційного Суду України 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 правове регулювання перерахунку пенсії таких осіб, як позивач, у майбутньому зазнає змін, проте до врегулювання законодавчим органом питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21 та від 10 вересня 2025 року у справі № 420/25000/24 та враховуються судом апеляційної інстанції з огляду на положення частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для врахування пенсійним органом при здійсненні відповідного перерахунку пенсії позивача довідок від 05.03.2026 №34/В/22-01-10-02-06 та від 05.03.2026 №35/В/22-01-10-02-06, виданих Державною податковою службою України Головне управління ДПС у Хмельницькій області.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Водночас колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення способу реалізації такого права шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 60 відсотків заробітної плати з урахуванням довідок від 05.03.2026 №34/В/22-01-10-02-06 та №35/В/22-01-10-02-06, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший відсутні правові підстави для визначення її розміру на підставі нових довідок про складові заробітної плати.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області підлягає частковому задоволенню, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року - скасуванню в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 05.03.2026 №34/В/22-01-10-02-06 та №35/В/22-01-10-02-06, виданих Державною податковою службою України Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року, зокрема щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.03.2026 №968210178891 та зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з 11.03.2026 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу», залишити без змін.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції в частині, ухвалити в скасованій частині нове рішення.

В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках від 05 березня 2026 року № 34/В/22-01-10-02-06 та № 35/В/22-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМоніч Б.С.

СуддіБіла Л.М. Гонтарук В. М.