Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №450/2600/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2600/26 Провадження № 3/450/1539/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 184 КУпАП,-

встановив :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення року серії ВБА № 215874 від 12.05.2026 року ОСОБА_1 12.05.2026 року о 19 год. 20 хв. за адресою с. Скнилів, ухилилася від покладених на неї ст. 150 СК України батьківських обовязків по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не доглядала за поведінкою сина належним чином, внаслідок чого малолітній проник на територію військової частини та на мобільний пристрій знімав військову техніку. Протягом 3 годин ОСОБА_1 не знала місце перебування сина.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, вину у вчиненому не визнала, подала письмові пояснення, в яких вказує, що постійно проживає разом з сином та забезпечує йому належне виховання, навчання побутові потреби та всебічний розвиток, цікавиться його навчанням, поведінкою, колом спілкування дозвіллям та місцем перебування, та виховує його в дусі поваги до законів України. У день події а саме 11.05.2026 року приблизно о 17: 25 год. син повідомив їй телефоном що перебуває разом з друзями у парку неподалік від місця їхнього проживання, причин не довіряти сину в неї не було. Лише о 19: 29 год. коли вона самостійно повторно зателефонувала до сина та з його слів їй стало відомо, що його разом з друзями військовослужбовці доставили на територію військового об`єкта через те, що діти йшли поблизу відповідної території. Після отримання цієї інформації вона негайно зателефонувала батькам інших дітей та прибула за вказаною адресою. Вважає, що сам факт перебування неповнолітнього певний час без супроводу матері не є автоматичним доказом невиконання нею батьківських обов`язків, так само поведінка дитини не може ототожнюватися з винною поведінкою її матері. Зі слів сина їй стало відомо, що діти не усвідомлювали що перебувають поблизу території військової частини, оскільки не було попереджувальних або заборонних знаків, що відповідна територія є режимним об`єктом. Крім того, за поясненнями сина діти самостійно не проникали на територію військової частини, а перебували поряд , після чого були доставлені на територію військової частини військовослужбовцями їхнім службовим транспортом. Вказує що в матеріалах справи також відсутні докази, які б підтвердили що діти самовільно проникли на територію військової частини, фотографували військову техніку. Крім того зазначена подія мала місце 11.05.2026 року, що підтверджується матеріалами справи, проте у протоколі та рапорті зазначено, що подія відбулася 12.05.2026 року. Звертає увагу, що її відразу не повідомили про затримання сина, який є неповнолітнім, про затримання сина вона дізналася самостійно після телефонного дзвінка до сина. Працівниками поліції не встановлено жодного порушення зі сторони її сина, про що свідчить відсутність будь-якого процесуального документа. На підставі наведеного просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши матеріали справи, суддею встановлено такі обставини:

Частиною 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. До таких даних відносять: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція сформульована в ч. 2 ст. 184 КУпАП норми є банкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до сімейного життя. Зобов`язані поважити дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215874 від 12.05.2026 року; реєстрація ЄО; рапорт ст. інспектора СЮП ВП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області Кубай А. від 12.05.2026 року, пояснення ОСОБА_1 , постанвоа від 29.12.2025 року. Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи доказів.

Також відповідно до постанови Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Будь-яких фотосвітлин, які зазначені у рапорті до матеріалів справи не долучено.

Крім того судом для дачі пояснень щодо обставин зазначених у рапорті та протоколі викликалася інспектор СЮП ВП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області Кубай А.О. однак така в судове засідання не з`явилася.

Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшла до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

провадження у справі № 450/2600/26 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, - закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяН. Б. Добош