Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №445/1640/23 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1640/23

провадження № 2/445/46/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В.М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю

представника позивача Барабаша В.Г.

представника відповідача

ОСОБА_1 Качмар А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ "Юва Енерджі"про відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ "Юва Енерджі" про відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою. В обґрунтування своєї позовних вимог зазначає, що 16.02.2021 року о 18 год. 10 хв. на автодорозі М-09 у с. Струтин Золочівського району Львівської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Рено Мастер д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті, що спричинило до зіткнення його транспортного засобу із автомобілем «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.14.6 ПДР України. На момент учинення ДТП транспортний засіб «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 , застраховано ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик). Як вбачається із заяви про погодження розміру страхового відшкодування за полісом № 202187011 ліміт відповідальності на одного потерпілого за: шкоду, заподіяну майну, - 130 000 грн, а франшиза - 0,00 грн. 31.08.2022 року постановою слідчого відділення Золочівського РВП ГУНП у Львівській області було закрито кримінальне провадження щодо відповідача у зв?язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 27.09.2022 року у справі № 445/1374/22, яка набрала законної сили 08.10.2022, ОСОБА_1 визнано винним у скоєні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності. Внаслідок даного ДТП Позивачу, як власнику автомобіля «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 , було завдано механічні пошкодження, що являється майновою шкодою. 20.01.2023 Позивачу було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000 грн. - максимально можливу згідно полісу відповідача. Оскільки така сума є недостатньою для проведення ремонту пошкодженого автомобіля, позивач звернувся до судового експерта Вербова В. В. про виконання автотоварознавчого дослідження. Відповідач, який був належно повідомлений про час, дату, місце здійснення огляду транспортного засобу Volkswagen Caddy, р.н. НОМЕР_3 , не з?явися. Дослідження (огляд) транспортного засобу проводилося без його участі. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ № 73 від 19.05.2023, складеного судовим експертом, вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля VOLKSWAGEN Caddy 2,0 SDi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП, при експертному огляді 28.03.2023 року вже аварійно пошкодженого автомобіля, після його більш ніж 2-ох річного зберігання, становила 174841,14 грн. Відтак, особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У зв?язку із цим, Позивач вирішив звернутися в суд з даним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) заподіяної внаслідок ДТП, що становить 44841,00 грн (сорок чотири тисячі вісімсот сорок одна гривня).

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 01.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

21.09.2023 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Качмар А.І. подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовити повністю у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ», транспортний засіб RENAULT MASTER належав на день ДТП Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ» відтак, ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 11.03.2024 року постановлено перейти до розгляду даної цивільної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 27.05.2024 року постановлено залучити до участі у даній справі співвідповідача - ТОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ».

Протокольною ухвалою від 06.04.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Качмар А.І. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача ТОВ "Юва Енерджі" в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Золочівського районного суду Львівської області від 27.09.2022 року у справі № 445/1374/22, яка набрала законної сили 08.10.2022, ОСОБА_1 визнано винним у скоєні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Як вбачається зі вказаної постанови, ОСОБА_1 16.02.2021 року о 18-10 год. на автодорозі М-09, вс. Струтин Золочівського району, керуючи транспортним засобом "Рено Мастер" д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті, що спричинило до зіткнення його транспортного засобу із автомобілем "Фольксваген Кадді" д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 14.6 ПДР України.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За змістом ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_2 є власником автомобіля Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 .

20.01.2023 Позивачу було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000 грн. - максимально можливу згідно полісу відповідача ОСОБА_1 № 202187011.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово запрошували на огляд об`єкта дослідження, а саме: автомобіля Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , з метою проведення автотоварознавчої експертизи з підстав визначення матеріального збитку, завданого власнику вищевказаного автомобіля внаслідок ДТП.

Як вбачається із висновку експерта Вербова В.В. за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ на замовлення позивача ОСОБА_2 № 73 від 19.05.2023 року, вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля VOLKSWAGEN Caddy 2,0 SDi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП, у зв?язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до цього пошкодження, і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його ринкової вартості на момент до цього пошкодження, яка, з врахуванням характеристик, показників його стану на той час, що можливо було встановити при експертному огляді 28.03.2023 року вже аварійно пошкодженого автомобіля, після його більш ніж 2-ох річного зберігання, становить 174841,14 грн.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі №755/7666/19, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Системний аналіз Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика) дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691с15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов?язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов?язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов?язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля позивача внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , вина якого встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, перевищує розмір страхового відшкодування, то із винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням.

Так, згідно вищевказаного висновку експерта, вартість відновлювального ремонту визначається у розмірі його ринкової вартості на момент до цього пошкодження, яка, з врахуванням характеристик, показників його стану на той час, що можливо було встановити при експертному огляді 28.03.2023 року вже аварійно пошкодженого автомобіля, після його більш ніж 2-ох річного зберігання, становила 174841,14 грн. Враховуючи встановлений ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» ліміт відповідальності в розмірі 130000 грн, франшиза - 0,00 грн то розмір різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 44841,14 грн.

Щодо твердження відповідача ОСОБА_1 - адвоката Качмар А.І. про те, що ОСОБА_1 на час ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Юва Енерджі", виконував трудові обов`язки та перебував в трудових відносинах на посаді водія, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц наведений висновок, за яким особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Тлумачення частини 1 статті 1172 указаного Кодексу свідчить про те, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 355/1394/16-ц, від 06.02.2019 у справі № 640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі 910/14685/17.

На підтвердження своїх доводів, відповідачем ОСОБА_4 було долучено наступні письмові докази: копія довідка ОК-7, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , копія трудової книжки, з яких вбачається, що останній справді перебував на час скоєння ДТП у трудових відносинах з ТОВ "Юва енерджі", однак у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що останній на момент скоєння ДТП виконував свої службові обов`язки у трудових відносинах з ТОВ "Юва енерджі", що виключає відповідальність товариства відповідно до частини 1 статті 1172, частин 1, 2 статті 1187 та п. 1 частини 1 статті 1188 ЦК України.

За змістом пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, враховуючи, що ДТП сталася з вини ОСОБА_4 , а отже саме він, відповідно до положень ст. 1188 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати збитки, спричинені внаслідок вказаної ДТП, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 44841,00 грн.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ "Юва Енерджі"про відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , суму завданої внаслідок вчинення ДТП майнової шкоди в розмірі 44 841,00 грн.

В позовних вимогах ОСОБА_2 до ТОВ "Юва Енерджі" про відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 14.10.2026.

Суддя В. М. Сивак