Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №336/5922/23 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/5922/23>

Номер провадження: 1-кп/336/281/2026

ВИРОК

Іменем України

19 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ст. 361-2 ч. 1, 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власну комп`ютерну техніку з підключенням до мережі Інтернет, являючись користувачем форуму «хакерської» спрямованості «ІНФОРМАЦІЯ_5», який спеціалізується на несанкціонованому розповсюдженні, покупках, продажу та обміну облікових записів до різноманітних онлайн-сервісів, під псевдонімом « ОСОБА_7 », створював теми про продаж облікових записів різноманітних ігрових сервісів, які розповсюджував через особистий обліковий запис у месенджері «Telegram» з іменем користувача « ОСОБА_7 » та ідентифікатором нік-нейма « ОСОБА_9 », до якого здійснена прив`язка абонентського номера стільникового зв`язку зі значенням НОМЕР_1 .

Так, у період з 13 березня 2021 року по березень 2023 року, ОСОБА_5 , керуючись єдиним умислом, направленим на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства, з особистого облікового запису в месенджері «Telegram», в особистих повідомленнях з користувачем з іменем « ОСОБА_10 », особу якого у ході досудового розслідування не встановлено, надіслав 405 валідних облікових записів ігрового сервісу «Minecraft», отриманих у результаті роботи шкідливого програмного забезпечення класу «stealer», у вигляді авторизаційних даних для входу (логіни та паролі до них), які є валідними та в яких, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», міститься інформація з обмеженим доступом, чим здійснив несанкціоноване розповсюдження інформації.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власну комп`ютерну техніку з підключенням до мережі Інтернет, являючись користувачем форуму «хакерської» спрямованості «ІНФОРМАЦІЯ_5», який спеціалізується на несанкціонованому розповсюдженні, покупках, продажу та обміну облікових записів до різноманітних онлайн-сервісів, під псевдонімом « ОСОБА_7 », створював теми про продаж облікових записів різноманітних ігрових сервісів, які розповсюджував через особистий обліковий запис у месенджері «Telegram» з іменем користувача « ОСОБА_7 » та ідентифікатором нік-нейма « ОСОБА_9 », до якого здійснена прив`язка абонентського номера стільникового зв`язку зі значенням НОМЕР_1 .

Так, 01 березня 2023 року, ОСОБА_5 , діючи повторно, керуючись єдиним умислом, направленим на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства, з особистого облікового запису в месенджері «Telegram», надіслав користувачу з іменем « ОСОБА_11 », особу якого у ході досудового розслідування не встановлено, файли у форматі txt з назвами «Почты с письмами From: ІНФОРМАЦІЯ_6 об`ємом пам`яті 248 байт, в якому знаходились 6 адрес електронних поштових скриньок з паролями для входу до них, «Почты с письмами From: ІНФОРМАЦІЯ_6 об`ємом пам`яті 896 байт, в якому знаходились 21 адреса електронних поштових скриньок з паролями для входу до них, «Почты с письмами From: ІНФОРМАЦІЯ_6 об`ємом пам`яті 42 байти, в якому знаходилась 1 адреса електронної поштової скриньки з паролем для входу до неї, більшість з яких є валідними.

У зазначених файлах відповідно до ст. 31 Конституції України та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» міститься інформація з обмеженим доступом, надіславши яку ОСОБА_5 здійснив несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом.

Дії ОСОБА_5 за першим епізодом кваліфіковані за ст. 361-2 ч. 1 КК України як несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства,

за другим епізодом за ст. 361-2 ч. 2 КК України, як несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у скоєнні інкримінованих злочинів заперечив, просив його виправдати у зв`язку з відсутністю складу інкримінованого злочину в його діях.

ОСОБА_5 пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 користується додатком телеграм, який був зареєстрований на номері телефону НОМЕР_2 . Телефон НОМЕР_3 йому не належить, нікнейм « ОСОБА_7 » йому невідомий, він ним не користувався.

На його особистому комп`ютері він грав в різні ігри, зокрема і в Minecraft. З метою заробітку він створював в іграх різні акаунти, які ідентифікуються електронною поштою, яку він теж створював та реєстрував самостійно. Під вказаними акаунтами він грав в комп`ютерні ігри та по досягненню певного рівня персонажу та розвитку ігри, він ці акаунти продавав іншим гравцям шляхом передачі адреси електронної пошти та паролю до неї, за допомогою яких можна ідентифікуватись у грі.

Крім того, він дійсно був учасником форуму «ІНФОРМАЦІЯ_5», який не має будь-якої хакерської спрямованості, є відкритим та вільним для доступу, оскільки на даній платформі учасники обмінюються інформацією, яка має комп`ютерну та IT спеціалізацію.

У березні 2023 року до його квартири прийшли працівники поліції із обшуком, він вважав, що це пов`язане з тим, що він, не будучи зареєстрований як фізична особа-підприємець, отримує доходи від продажу акаунтів, але не сплачує податків.

Також ОСОБА_5 зауважив, що після завершення досудового розслідування по цьому кримінальному провадженню, у 2024 році до нього знову приходили із обшуком, в ході якого було вилучено комп`ютерну техніку, яку досі не повернули.

В ході судового розгляду судом допитано свідки обвинувачення, досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення, з урахуванням позицій обвинуваченого та захисника щодо належності та допустимості доказів.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що погано пригадує обставини за давністю подій, але пригадує, що брав участь в огляді телефонів та комп`ютера, що саме було знайдено не пам`ятає.

Судом не допитані свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , оскільки прокурором не було забезпечено такої можливості у відповідності до положень ст. 23 ч. 3 КПК України, яка вказує, що сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Так, судом за клопотанням прокурора свідки викликались шляхом направлення повісток смс-повідомленнями за номерами телефонів, які вказав прокурор, а також шляхом направлення судових повісток за адресами, вказаними прокурором в якості адрес проживання.

Жоден зі свідків повістки за місцем проживання не отримав, були повернуті до суду з відміткою про відсутність адресата.

Також прокурору на його прохання були видані судові повістки з метою особистого вручення свідкам, натомість повістки вручені не були.

Судом було перевірено інформацію щодо реєстрації місця проживання свідків та інформацію щодо реєстрації їх як внутрішньо переміщених осіб.

Судом було накладено грошове стягнення на свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 у зв`язку з неявкою в судові засідання.

Також за клопотанням прокурора було застосовано примусовий привід свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , який виконаний не був через відсутність вказаних осіб за зазначеними адресами та відсутності відомостей щодо місця їх перебування.

За клопотанням прокурора судом були направлені запити щодо можливої мобілізації ОСОБА_14 та отримано відповідь, що ОСОБА_14 був призваний до ВЧ НОМЕР_4 , в подальшому ОСОБА_14 був направлений для проходження служби до ВЧ НОМЕР_5 .

Також судом спрямовувались запити до ВЧ НОМЕР_5 , водночас відповіді отримані не були.

На номер телефону, який прокурором вказаний в якості номеру телефону ОСОБА_15 , повідомлення доставлені не були через некоректне зазначення номеру телефону.

Судом направлялись судові повістки за адресою, яка вказана в якості адреси проживання ОСОБА_15 , натомість повістки вручені не були через відсутність адресата.

Також судом направлені запити щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_17 (перевірені різні варіанти прізвища), водночас особа з такими даними не зареєстрована в Єдиному демографічному реєстрі, а також відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання у Департаменті адміністративних послуг ЗМР.

РНОКПП за вказаними даними також відсутній.

Враховуючи принцип змагальності сторін, суд не повинен брати на себе не властиві йому активні функції щодо примусового чи організаційного забезпечення явки свідків обвинувачення, якщо сторона обвинувачення не вжила для цього необхідних заходів

Суд зауважує, що прокурором не було надано суду доказів того, що він особисто вживав заходи для забезпечення явки свідків.

Натомість судом вжито усіх заходів для сприяння прокурору в реалізації його обов`язку щодо забезпечення участі свідків, водночас свідки до суду так і не прибули.

Також судом досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення.

В ході огляду 15.02.2023 року мережі Інтернет інспектор відділу протидії кіберзлочинам вказав, що ОСОБА_5 , будучи користувачем інтернет-форумів хакерської спрямованості, використовує нікнейми ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, з останніх розповсюджує бази із даними користувачів, замасковані майнери, які діють як шкідливе програмне забезпечення.

За допомогою програмно-аналітичного забезпечення встановлено, що до вказаних облікових записів користувача з нікнеймами ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснена прив`язка поштової скриньки із значенням ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оперативним шляхом встановлено, що електронна поштова скринька ІНФОРМАЦІЯ_2 та абонентський номер стільникового зв`язку із значенням НОМЕР_2 використовуються ОСОБА_5 в банківських установах як фінансові.

Вказано, що з метою встановлення додаткових ІР-адрес та ідентифікаторів пристроїв, якими користується фігурант, необхідно розпочати з ним листування та надіслати відповідні гіперпосилання або файли, що може вплинути на подальшу поведінку фігуранта.

В ході обшуку 07.03.2023 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 28.02.2023 року, вилучено системний блок, ноутбук, мобільний телефон Самсунг з картками мобільного оператора Київстар, мобільний телефон Айфон 13 з карткою мобільного оператора Водафон НОМЕР_6 , предмет, схожий на телескопічну дубинку, зіп-пакет з речовиною рослинного походження, пакет з залишками тютюну.

При огляді вилучених системного блоку та телефонів 13.03.2023 року встановлено, що на вказаному системному блоці наявна прив`язка до електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 , у браузері виявлено збережений вхід до віртуального магазину форуму хакерської спрямованості ІНФОРМАЦІЯ_10. З вказаного облікового запису на сторінці продажу акаунтів виявлено успішні продажу облікових записів різноманітних ігрових сервісів, в тому числі сервісу Steam.

Загальна кількість проданих облікових записів за період з 05.09.2017 року по 08.03.2023 року становить 20357 на суму 6489672 рубля рф.

На момент огляду на продажі виявлено 151 обліковий запис.

Також на системному блоці виявлено додаток Телеграм, до якого здійснено прив`язку облікового запису з іменем користувача ОСОБА_7 та прив`язкою до номера телефону НОМЕР_1 .

В обліковому записі Телеграм виявлено переписку з абонентами, в якій містяться повідомлення, які підтверджують збут облікових записів за грошові кошти, а також наявні відомості стосовно продажу облікових записів з маркету, крадіжки інвентаря з ігрових облікових записів.

Також виявлено листування з користувачем ОСОБА_20 , який отримав облікові записи поштових сервісів (логіни та паролі до них), чат з користувачем ІНФОРМАЦІЯ_11, в якому ОСОБА_5 пропонує придбання облікових записів ігрових сервісів (виявлено 30 фактів збуту), чат з користувачем b, якому ОСОБА_5 збув обліковий запис ігрового сервісу Steam з грошовими коштами на рахунку, кошти за який отримані на форумі ОСОБА_25, чат з користувачем ОСОБА_21 , в листуванні з яким ОСОБА_5 здійснюється збут облікових записів (логінів та паролів до них) до ігрового сервісу Minecraft, гроші отримані на віртуальну картку QIWI, чат з користувачем ОСОБА_22 , якому ОСОБА_5 продав 3 облікові записи, гроші отримані на віртуальну картку QIWI.

Виявлено інформацію про те, що обліковий запис на форумі хакерської спрямованості BHF з нікнеймом ОСОБА_23 раніше використовувався ОСОБА_5 .

В ході огляду ноутбуку виявлено велику кількість текстових документів з наявними базами даних з логінами та паролями для входу в різноманітні онлайн сервіси.

При огляді телефонів вміст телефону Самсунг не був досліджений за відсутності можливості отримання доступу, мобільний телефон Айфон 13 був оглянутий, виявлено операційну систему IOS, до якої здійснена прив`язка облікового запису з електронною поштовою скринькою ІНФОРМАЦІЯ_4 з іменем користувача ОСОБА_24 .

Також виявлено документ, створений 19.11.2022 року, в якому виявлено оголошення щодо продажу облікового запису ігрового сервісу Steam за 50 рублів рф. На момент створення цього документу з облікового запису ОСОБА_7 на форумі ІНФОРМАЦІЯ_10 продано 17188 товарів з 16.12.2019 року, а також частину зарахувань за продані облікові записи.

Виявлено документ «История операций - ОСОБА_25 , який створено 12.07.2022 року, в якому наявна історія грошових операцій на форумі хакерської спрямованості користувача ОСОБА_7, який використовується ОСОБА_5 , на загальну суму 5105252 рублів рф за період з 05.09.2017 року по 13.07.2022 року.

Судом не оцінюється в якості доказу висновок експерта № СЕ-19/108-23-3308-НЗПРАП від 15.03.2023 року та висновок експерта № 254-232 від 24.03.2023 року, адже вказані висновки не містять інформації про обставини, які підлягають встановленню під час судового розгляду у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачення ОСОБА_5 за скоєння кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних речовин та психотропних засобів або незаконного поводження з холодною зброєю не пред`являлось.

Судом досліджені документи щодо права власності на два об`єкта нерухомості, які містяться на а.с. 80-108, але оцінка їм не надається, адже прокурором не вказано, як, ким та на підставі чого ці документи були отримані.

Так, працівником Департаменту кіберполіції НП України ОСОБА_26 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запитано та отримано два витяги. Водночас, прокурором не надано пояснень на підставі яких норм КПК України вказаною особою збирались відповідні дані.

Дорученням слідчого (а.с. 66) здійснення вказаних дій не охоплюється.

Також суд враховує, що ОСОБА_5 не оспорював того, що він фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , де проводився обшук.

При оцінці доказів суд виходить з положень ст. 337 КПК України, яка вказує, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, загальних принципів кримінального судочинства, положень статей 84, 85, 86, 89 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Сторона захисту - захисник та обвинувачений, висловлюючи свою позицію під час дослідження доказів в судовому засіданні та у судових дебатах, посилались на те, що стороною обвинувачення не доведено наявності в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого злочину. Захисник вказувала, що стороною обвинувачення не вказано яку саме інформацію (конфіденційну, таємну або службову) передавав ОСОБА_5 , чи є така інформація захищеною нормами законодавства України, не з`ясовано кому належать облікові записи ігрових сервісів, адреси електронної пошти та чи є вони валідними, а не являють собою випадковий набір літер, знаків та цифр. Самі по собі облікові записи в ігрових сервісах не є конфіденційною інформацією. Також захисник вказувала на відсутність доказів того, що номер телефону НОМЕР_1 , на який зареєстровано акаунт в додатку Телеграм, належить ОСОБА_5 (докладна позиція захисника викладена з тексті промови під час судових дебатів, яка в письмовому вигляді долучена в матеріалах справи).

Відповідальність за ст. 361-2 КК України настає за несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 10 Закону України № 2657 від 02.10.1992 року «Про інформацію» за змістом інформація поділяється на такі види:

інформація про фізичну особу;

інформація довідково-енциклопедичного характеру;

інформація про стан довкілля (екологічна інформація);

інформація про товар (роботу, послугу);

науково-технічна інформація;

податкова інформація;

правова інформація;

статистична інформація;

соціологічна інформація;

критична технологічна інформація;

інші види інформації.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 2657 інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

За визначенням ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» № 2297 від 01.06.2010 року персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Ст. 21 Закону України № 2657 визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, до персональних даних належать будь-які відомості чи сукупність відомостей про особу, за якими вона ідентифікується чи може бути конкретно ідентифікованою.

За версією обвинувачення, ОСОБА_5 розповсюджував інформацію з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, а саме облікові записи ігрового сервісу «Minecraft», а також адреси електронної пошти з паролями до них.

Обліковий запис (акаунт) Minecraft - це персональний профіль гравця, який пов`язує конкретного гравця із грою.

Обліковий запис створюється шляхом реєстрації адреси електронної пошти та створення відповідного паролю для доступу до акаунту.

Водночас вказана інформація не дозволяє ідентифікувати конкретну особу, адже створення та реєстрація адреси електронної пошти не потребує введення дійсних даних особи, верифікації, тощо.

Теж стосується і адрес електронних поштових скриньок, які створюються шляхом рандомного (випадкового) обрання особою відповідного нікнейму та паролю, який надає доступ до електронної пошти.

Сама по собі адреса електронної пошти не містить персональних даних особи та не дозволяє її ідентифікувати.

Крім того, суд погоджується з твердженнями захисника про те, що валідність адрес електронної пошти, тобто в даному випадку дійсність комбінації адреси електронної пошти та паролю до неї, нічим не підтверджена, адже стороною обвинувачення не представлено жодних доказів того, що така валідність в ході досудового розслідування перевірялась.

Вирішуючи питання винуватості обвинуваченого в інкримінованому злочині, суд виходить з наступного.

Статтею закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на його користь, саме у цьому полягає основоположний принцип презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №1-31/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постановлення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ при винесенні вироків» №5 від 29.06.1990 року, в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні, а всі сумніви у справі, в тому числі що стосуються достатності зібраних фактичних даних, якщо вичерпані всі можливості їх доповнення та усунення, повинні тлумачитися і вирішуватися на користь підсудних.

Статті 370, 373 КПК України вказують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії № 10590/83 від 6 грудня 1988 р. та § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" № 4291/98 від 13 січня 2005 року.

Таким чином, у правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається обвинувальний ухил, по суті якого кожен, хто постав перед судом повинен бути визнаний винним, а навпроти гарантується та усіляко забезпечується презумпція невинуватості особи.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Фактично єдиними доказами, які були представлені суду, є протокол обшуку та подальшого огляду системного блоку та телефону ОСОБА_5 , зміст яких відображає міркування, припущення та умовиводи працівників кіберполіції, які не є експертами відповідно до Закону України "Про судову експертизу".

З урахуванням вищевикладеного, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено належними, достатніми та допустимими доказами та поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого кримінального правопорушення, що є підставою для його виправдання.

При вирішенні долі речових доказів у кримінальному проваджені, суд керується положеннями КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 361-2 ч. 1 та ст. 361-2 ч. 2 КК України, визнати невинуватим та виправдати у зв`язку з недоведеністю наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Cкасувати арешт предмету, схожого на телескопічну дубинку, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2023, року.

Речові докази: предмет, схожий на телескопічну дубинку, системний блок чорного кольору з написом Cougar, ноутбук 5CD601146G, мобільний телефон Samsung білого кольору, мобільний телефон IPhone 13 чорного кольору, передані на зберігання до камери схову ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, повернути ОСОБА_5 ; спецпакет з канабісом та екстрактом канабісу, переданий на зберігання до камери схову ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, знищити.

Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1