Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №694/2748/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2748/26

провадження № 2/694/2044/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – ОСОБА_2 , про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 20 квітня 1991 року між ним та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, однак з часом шлюбні відносини, спільне проживання, ведення спільного господарства та спільний бюджет повністю припинилися, що відбулося понад 20 років тому — у 2005 році, проте офіційно шлюб не розривався. З того часу сторони проживали окремо, не підтримували зв`язку, не мали жодних майнових відносин. Офіційно шлюб розірвано лише у 2025 році. Починаючи з 19.12.2011 та по цей час позивач проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу (у цивільному шлюбі) з ОСОБА_2 , з якою спочатку проживали у с. Калинівка, Городищенського району Черкаської області, а з вересня 2014 року – у с. Стебне, Звенигородського району Черкаської області, мають спільний побут, бюджет та ведуть нове сімейне життя.

У 2016 році, в період фактичного припинення шлюбних відносин з ОСОБА_3 та під час проживання у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , позивач скористався можливістю та безплатно приватизував земельну ділянку площею 0,18 га, кадастровий номер: 7121287000:01:002:0148, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зазначає, що відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України земельна ділянка є його особистою приватною власністю. У 2017 році отримав будівельний паспорт на нове будівництво житлового будинку та господарських будівель на приватизованій ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2018 року на вказаній приватизованій земельній ділянці розпочалося будівництво житлового будинку, що підтверджується даними технічного паспорту від 06.07.2026. Будівництво здійснювалося виключно особистою працею та коштами позивача, оскільки він має відповідні будівельні навички, особисто виконував усі етапи будівельних робіт в період часу з 2018 по 2026 роки, фінансування будівництва здійснювалося з його особистого бюджету та бюджету його цивільної дружини.

Відповідач у справі, за твердженнями позивача, не брала жодної фінансової, матеріальної чи трудової участі у зведенні будинку, ніколи не з`являлася на земельній ділянці та не опікувалась майном. У 2026 році вказаний житловий будинок садибного типу офіційно введено в експлуатацію та зареєстровано право власності на його ім`я.

На цей час виникла необхідність розпорядитися зазначеним нерухомим майном, проте потрібно вирішити питання приналежності зазначеного майна лише позивачу у справі, оскільки формально майно придбано під час шлюбу з відповідачкою, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження з проведенням підготовчого судового засідання, відповідачу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, запропоновано надати відзив на позов, або висловити іншу позицію відносно позовних вимог.

12.10.2026 на адресу суду через особистий кабінет в Електронному суді від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за відсутності відповідача. Відповідач зазначила, що не створює спору, добровільно погоджується з позовними вимогами, проте просить не покладати на неї судових витрат, а залишити їх за позивачем у справі.

Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 з`явилися до суду, під час підготовчого судового засідання підтримали позов, не заперечували проти ухвалення рішення в підготовчому провадженні.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Майнові відносини між подружжям регулює Сімейний кодекс України (далі СК України).

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За приписами ч.1 ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована.

Статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11.09.2014 року по цей час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (витяг з реєстру територіальної громади від 28.08.2026).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Звенигородської міської ради від 28.08.2026 №162/01-3-15 ОСОБА_1 дійсно зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 і має такий склад сім`ї: цивільна дружина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживає без реєстрації за вказаною адресою з вересня 2014 року і працює в ДНЗ «Чайка» с. Стебне.

Виходячи із свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 20.04.1991 зареєстрували шлюб в Звенигородському РАЦС, про що внесено актовий запис №3.

За рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 04.02.2025 зазначений шлюб розірвано.

Виходячи з пояснень позивача, у 2016 році (в період фактичного припинення шлюбних відносин з ОСОБА_3 та під час проживання у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 ), останній скористався можливістю та безплатно приватизував земельну ділянку площею 0,18 га, кадастровий номер: 7121287000:01:002:0148, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . У 2017 році отримав будівельний паспорт на нове будівництво житлового будинку та господарських будівель на приватизованій ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . З 2018 року на вказаній приватизованій земельній ділянці розпочалося будівництво житлового будинку, що підтверджується даними технічного паспорту від 06.07.2026. Будівництво здійснювалося виключно особистою працею та коштами позивача, оскільки він має відповідні будівельні навички, особисто виконував усі етапи будівельних робіт в період часу з 2018 по 2026 роки, фінансування будівництва здійснювалося з його особистого бюджету та бюджету його цивільної дружини.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7121287000:01:002:0148, дата державної реєстрації 08.02.2016.

Рішенням Стебнівської сільської ради №4-27 від 10 лютого 2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7121287000:01:002:0148, що відображено у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (з додатком кадастрового плану земельної ділянки.

Згідно з будівельним паспортом на нове будівництво житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 , замовником є ОСОБА_1 , додано схему забудови та згідно з відомостями електронної системи у сфері будівництва Державна інспекція архітектури та містобудування України внесла відомості про реєстрацію 17.07.2026 декларації про готовність до експлуатації об`єкта нового будівництва житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 06.07.2026 видано технічний паспорт на будинок та господарські споруди за зазначеною адресою з відповідними додатками.

Закінчений будівництвом об`єкт – житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 28.07.2026.

В матеріалах справи містяться фотосвітлини про рух будівництва за зазначеною адресою, щодо яких надав коментарі позивач в судовому засіданні.

За висновком суб`єкта оціночної діяльності про вартість житлового будинку ОСОБА_6 , загальна оціночна вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 складає 210 518, 74 грн, оціночна вартість земельної ділянки – 202 478, 76 грн., виходячи з яких позивач сплатив судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 2 105,19 коп.

Судові витрати позивач, з урахуванням позиції відповідача у справі, просив залишити за собою.

У заяві про визнання позову від 12 жовтня 2026 року ОСОБА_3 підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, а відтак, враховуючи встановлені обставини в судовому засіданні з пояснень позивача, а також оцінивши наявні у справі документи, суд дійшов висновку, що в силу статті 57 Сімейного кодексу України зазначене майно не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистим приватним майном позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати у цій справі суд не розподіляє, оскільки позивач бажає залишити їх лише за собою.

Враховуючи наведене у сукупності, керуючись статтею 57 Сімейного кодексу України, статтями 10, 12, 89, 142, 200, 206, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя задовольнити.

Визнати житловий будинок садибного типу загальною площею 86,5 кв.м, житлова площа 60,9 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який введений в експлуатацію у 2026 році, особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 ).

Суддя О.Ю.Смовж