Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №644/4198/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

16 жовтня 2026 р.

Справа № 644/ 4198 /26

Провадження № 3/644/ 1136 /26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря – Жигуна О.А.,

захисника ОСОБА_1 – адвоката Сидоренка В.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши адміністративний матеріал по справі про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

08.04.2026 о 23-54 год. ОСОБА_1 рухаючись по пр. Індустріальному біля будинку № 31 в м. Харкові, керував автомобілем ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить військовій частині НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» та проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився.

В діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, за що відповідальність передбачена ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу, вказане правопорушення вчинене ОСОБА_1 повторно протягом року, у зв`язку з чим протокол про адміністративне правопорушення складений за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Після складання протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності суду не надано та не зазначено жодних обставин з посиланням на докази, які б давали достатні підстави вважати, що протокол у відношенні нього складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 неодноразово не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується матеріалами справи. Суд звертає увагу на те, що вказана в протоколі адреса місця проживання, повідомлена самою особою, яка притягується до адміністративної відповідальності при його складанні. Також ОСОБА_1 отримані надіслані судом смс-повідомлення в яких міститься інформація про дату та час розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку смс- повідомлень.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки останнім підписаний вказаний протокол та отримано його копію. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 цього Кодексу присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

ОСОБА_1 скористався своїм правом на правову допомогу уклавши договір на представлення його інтересів з адвокатом Сидоренком В.В., що підтверджується договором про надання правничої (правової) допомоги та ордером, які долучені до справи захисником. У зв`язку з чим суд вважає, що права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не порушені.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

До початку розгляду справи по суті від адвоката Сидоренка В.В. надійшло клопотання в якому захисник просить закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Сидоренко В.В. підтримав клопотання про закриття провадження у справі із зазначених у ньому підстав, посилаючись зокрема на численні порушення з боку працівників поліції під час пропозиції на проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складання відносно нього протоколу.

В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що відображені в протоколі про адміністративне правопорушення факти та обставини не відповідають фактичним обставинам події, які мали місце 08.04.2026 та стали підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП з наявних в матеріалах справи відеозаписів не вбачається, яким саме чином працівник поліції встановив наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Працівник поліції не встановивши ознаки сп`яніння запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. З відеозапису не вбачаються ознаки сп`яніння, як порушення мови, порушення координації рухів, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 адекватно реагував на питання працівників поліції, його розмова є логічною, спокійною, відповідає характеру подій. Будь-яких проявів неадекватної поведінки він не припустився.

Також працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, що є порушенням процедури огляду. Крім того, ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено, що відмова від проходження огляду прирівнюється за наслідками до відповідальності за керування в стані сп`яніння.

В клопотанні захисником також зазначено, що в протоколі не вказано на якій підставі його складено за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

За приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП військовослужбовець міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП, а тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною.

Враховуючи викладені вище підстави, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко В.В. вважав, що будь-яких фактичних даних, які відповідають критерію допустимості та свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП працівниками патрульної поліції суду не надано, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши позицію захисника - адвоката Сидоренка В.В., оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до наступного висновку.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Надаючи оцінку доводам та аргументам сторони захисту, суд звертає увагу на те, що стаття 266- 1 КУпАП визначає порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в заборонених законом інших місцях. Отже, такий порядок огляду підлягає застосуванню в перелічених випадках.

Проте, ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, як учасник дорожнього руху, що повинен підкорятись ПДР України, підлягав огляду на стан сп`яніння за інших обставин, ніж визначені в ст. 266-1 КУпАП. Тому, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння повинен був проводитися у загальному порядку, визначеному ст. 266 КУпАП та вищезазначеною Інструкцією, поліцейськими уповноваженого підрозділу Національної поліції.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав, які звільняли б водія ОСОБА_1 від обов`язку підкорятись вимогам п. 2.5 ПДР України, а саме пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння, та вважає належним та допустимим у вказаній ситуації застосування загального порядку проведення огляду водія відповідно до положень ст. 266 КУпАП, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 256, 266, 268 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З викладених вище вимог інструкції вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, зазначеними положеннями чинного законодавства встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан сп`яніння.

Вказані обставини, а також наявність ознак сп`яніння, які зазначені в протоколі, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, вочевидь обумовлювали вимогу працівника поліції, який їх виявив, запропонувати водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST».

Суд зазначає, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння.

З цього слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Судом не встановлено жодних підстав, які б звільняли водія ОСОБА_1 від обов`язку виконати вимогу працівника поліції, передбаченого п. 2.5 ПДР України.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З викладеного вище вбачається, що огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків проводиться лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.

Судом встановлено, що під час подій, які відображені в протоколі, працівниками поліції здійснювалась відеофіксація вказаних в протоколі подій на боді-камеру працівника поліції. Вказані відеозаписи долучені до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні.

З доданих до протоколу відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_1 не спростовував факт керування транспортним засобом. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини та наявні в матеріалах справи докази, а також відеозаписи, які досліджені в судовому засіданні, спростовують вказані стороною захисту твердження щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Суд критично відноситься до зазначених в клопотанні сторони захисту підстав для закриття провадження у справі, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених фактів до матеріалів справи не надано та не надано доказів, які б давали достатні підстави вважати, що протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відповідно до диспозиції частини першої ст. 130 КУпАП, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Письмові матеріали справи та відеозаписи не містять доказів того, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» або медичний огляд в закладі охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У зв`язку з невиконанням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідальність за частиною другою статті 130 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, судом встановлено, що постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2026 по справі № 211/13671/25, яку долучено до протоколу, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що підтверджується копією постанови, яку долучено до протоколу. Постанова набрала законної сили 03.02.2026.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова суду, відповідно до ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, що ґрунтується на доданих до матеріалів справи доказах, а саме:

-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 635690 від 09.04.2026 складеному за ч. 2 ст. 130 КУпАП;

-направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 08.04.2026;

-постанові Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2026 по справі № 211/13671/25, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

-довідці про повторність;

-відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції на яких зафіксовані події за участю водія ОСОБА_1 , які досліджені в судовому засіданні, при перегляді яких обставини викладені в протоколі знайшли своє підтвердження.

Під час дослідження доданих до протоколу відеозаписів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 за подіями, які мали місце 08.04.2026 о 23-54 год. від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» відмовився.

Досліджені судом письмові докази та відеозаписи, які долучені до протоколу, суд визнає належними та достатніми у даній справі, які поза розумним сумнівом доводять винуватість водія ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Санкція частини другої ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яку долучено до протоколу вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований за військовою частиною НОМЕР_3 , а тому не належить особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості вирішити питання про оплатне вилучення даного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .

Таким чином, при визначенні виду та міри стягнення, суд враховує факт та характер скоєного правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, тяжкість ймовірних наслідків, дані про особу правопорушника, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також для запобігання вчинення нових правопорушень, відповідно до ст. 23 КУпАП, вважає необхідним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, в розмірі визначеному станом на час вчинення адміністративного правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 має пільги до сплати судового збору до матеріалів справи не додано.

Керуючись ст. ст. 23. 33-38, 40-1, 130, 247, 251, 276, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн., який підлягає стягненню в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - у випадку несплати накладеного штрафу, у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.

(отримувач коштів – ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37874947;банк отримувача – Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998;рахунок отримувача – UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету – 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова в порядку визначеному ст. 294 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено – 19.10.2026.

Суддя: А. К. Сітало