Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №644/6400/26
Суддя: Попова В. О.
Суддя Попова В. О.
Справа № 644/6400/26
Провадження № 2/644/4571/26
15.10.2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
у с т а н о в и в:
Позивач в особі представника Кукси К.О. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 455970117 від 07.03.2025 у розмірі 17 383 грн 09 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.03.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 455970117 на суму 5 600 грн 00 коп. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідачка підписала договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора KRJX-6535. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання та надав відповідачці грошові кошти у сумі 5 600 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. 20.05.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/36. На виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № б/н від 20.05.2025, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 04.12.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за вказаним Кредитним договором. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 04.12.2025 за Договором факторингу від ТОВ «Таліон плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 20 182 грн 79 коп. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить - 20 182 грн 79 коп., яка складається з: 5 599 грн 40 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 447 грн 69 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 336 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, 2 799 грн 70 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 04.12.2025 -18.03.2026.
Разом з позовною заявою представником позивача Куксою К.О. подано клопотання про витребування доказів, в якому просила витребувати в Банка-емітента АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ: 21133352) інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку - маска Карти: 4441-11XX-XXXX-5091; про факт зарахування коштів на вказану вище картку за період від 07.03.2025 до 12.03.2025 в сумі 5600,00 грн.; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за вказаною платіжною карткою чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_3 за період від 07.03.2025 до 12.03.2025 в сумі 5600,00 грн витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника) повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): маска Картки: НОМЕР_3 . У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за вказаною платіжною карткою, витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками): маска Картки: 4441-11XX-XXXX-5091. У випадку, якщо вказаний картковий рахунок не належить Позичальнику - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витребувати інформацію щодо особи, якій належить цей картковий рахунок.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Харкова від 01 червня 2026 року позовна заява прийнята, провадження відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 25 червня 2026 року частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано з АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) наступну інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку - маска Карти: 4441-11XX-XXXX-5091; про факт зарахування коштів на вказану вище картку за період від 07.03.2025 до 12.03.2025 в сумі 5600,00 грн; чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за вказаною платіжною карткою чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - маска Картки: 4441-11XX-XXXX-5091. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на платіжну Карту (маска Карти) 4441-11XX-XXXX-5091 за період від 07.03.2025 до 12.03.2025 в сумі 5600,00 грн, витребувати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника).
10 липня 2026 року через канцелярію суду до суду надійшла від АТ «Універсал Банк» витребувана інформація.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. В прохальній частині позову просять розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем її реєстрації та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Заяв, клопотань тощо до суду від неї не надходило.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернетhttps://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріального районного суду міста Харкова.
На момент розгляду справи суду не було надано відповідачкою жодних відомостей щодо зміни її місця проживання/перебування.
Зі змісту п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України вбачається, що повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки, вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідачка не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень чи спростування доводів позивача, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
07.03.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 455970117 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідачка підписала договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора KRJX (а.с. 24-47).
Відповідно п. 2.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно п. 2.2. договору, загальний розмір кредиту за цим Договором становить 5 600 грн 00 коп.
Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 07.03.2025 (що є датою надання кредиту) (п. 2.3. Договору).
Згідно п. 2.4. Договору другий та решта Траншів з Договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором.
Кожен окремий Транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-5091… (п. 5.1. Договору).
Рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду користування - 22.03.2025, а саме протягом 15 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1 Договору).
Сторони погодили, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 06.04.2030 (п. 7.3. Договору).
Згідно п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.
Згідно п. 8.4. Договору комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного Траншу. Розмір комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 336 грн 00 коп. (п. 8.5.Договору).
Згідно п. 8.6. Договору для суми кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї
суми кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 106146,88 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 100546,88 грн (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму кредиту у розмірі 5600.00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2254,99 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 100546,88 грн) / (сума першого Траншу за Договором: 5600.00 грн.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 0,98 відсотків в день.
Згідно п.11.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та дії протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
Аналогічні умови кредитування зазначені і в паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 455970117 від 07.03.2025, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 6535 (а.с. 48-51).
Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачці згідно умов договору, підтверджується копією платіжного доручення від 07.03.2025, згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до умов договору № 455970117 від 07.03.2025 перерахувало на картковий рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти у сумі 5 600 грн в яких отримувачем зазначено ОСОБА_1 (а.с. 59).
На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ «Універсал Банк» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , було емітовано банківську картку № НОМЕР_5 . У період з 07.03.2025 по 12.03.2025 на вказану платіжну картку було зараховано кошти у сумі 5 600 грн. Номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за вказаним картковим рахунком та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Також надано виписку про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_5 за період з 07.03.2025 по 12.03.2025 (а.с. 118-121).
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вказаним вище договором, здійснивши переказ грошових коштів відповідачці на її картковий рахунок.
Згідно наданого розрахунку складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 455970117 від 07.03.2025, складає у розмірі 12 062 грн 03 коп., з яких: 5 599 грн 40 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 3 326 грн 93 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 336 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, 2 799 грн 70 коп. - неустойка (а.с. 52-53).
Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним..
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Договір кредитної лінії № 455970117 від 07.03.2025 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - KRJX. Договір містить основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату їх видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування, що було погоджено сторонами.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Договору кредитної лінії № 455970117 від 07.03.2025.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.
За приписами частин першої, другої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Щодо укладення договорів факторингу судом встановлено.
20.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - Клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (надалі - Фактор) укладено договір факторингу №МВ-ТП/36, за умовами якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умова, визначених цим Договором (п. 2.1.). Цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до кінця календарного року (до 31 грудня включно), в якому його було укладено, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за ним (п. 8.1. Договору) (а.с. 60-65).
31 грудня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2025 зі сплатою суми фінансування за Реєстрами прав вимоги від 20.05.2025 за Договором факторингу № МВ_ТП/36 від 20.05.2025 (а.с. 66) та протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги від 20.05.2025 (а.с. 67-70).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № б/н від 20.05.2025, ТОВ «Таліон плюс» отримало право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 455970117 від 07.03.2025 у сумі 12 062 грн 03 коп., з яких: 5 599 грн 40 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 3 326 грн 93 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 336 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, 2 799 грн 70 коп. - неустойка (а.с. 71-74).
Згідно наданого розрахунку ТОВ «Таліон плюс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 455970117 від 07.03.2025 складає у сумі 20 182 грн 79 коп., з яких: 5 599 грн 40 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 447 грн 69 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 336 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, 2 799 грн 70 коп. - неустойка (а.с. 54-56).
04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» (надалі - Клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (надалі - Фактор) укладено Договір факторингу № 04/1225-01, за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1). У п. 4.1 Договору факторингу сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстру прав вимоги, по формі встановлений у відповідному Додатку. Відповідно до п.8.2 якого, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2025 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с. 75-84).
В підтвердження перерахування оплати за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 ТОВ «Юніт капітал» на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» позивачем надана платіжна інструкція в національній валюті від 15 грудня 2025 року № 759 (а.с. 88).
04.12.2025 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписали Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги № 1 від 04.12.2025 за Договором факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 (а.с. 87).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 455970117 від 07.03.2025 складає у сумі 20 182 грн 79 коп., з яких: 5 599 грн 40 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 447 грн 69 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 336 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, 2 799 грн 70 коп. - неустойка (а.с. 85-86).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З огляду на наведені обставини та докази у справі підтверджено факт відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 455970117 від 07.03.2025 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» до боржниці ОСОБА_1 .
Так, суд встановив, що дійсно ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти та користувалась ними.
Згідно з виписки з особового рахунку за Договором кредитної лінії № 455970117 від 07.03.2025, наданим представником позивача, ОСОБА_1 має заборгованість в загальному розмірі 20 182 грн 79 коп., з яких: 5 599 грн 40 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 447 грн 69 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 336 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, 2 799 грн 70 коп. - штрафні санкції (а.с. 57).
На час розгляду справи судом відповідачка не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості первісному кредитору або позивачу та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язань, відповідно до ст. 617 ЦК України.
В прохальній частині представник позивача просить стягнути з відповідачки за вказаним вище кредитним договором заборгованість в розмірі 17 383 грн 09 коп., яка складається з 5 599 грн 40 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 447 грн 69 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. При цьому суд констатує, що позивачем при розрахунку загальної суми заборгованості допущена арифметична помилка, оскільки при складанні 5 599 грн 40 коп. та 11 447 грн 69 коп. сума дорівнює 17 047 грн 09 коп.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за Договором кредитної лінії № 455970117 від 07.03.2025 належним чином не виконала, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у розмірі 17 047 грн 09 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Крім того, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Згідно з положеннями п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата),підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження витрат на правову допомогу по даній справі позивачем надано наступні копії документів: Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; Додаткову угоду № 25771511482 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 на суму 7 000, 00 грн; копію свідоцтва Тимошенка О.О. про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26.08.2010, довіреність від 12.02.2026 видана на представлення інтересів ТОВ «Юніт Капітал» адвокату Тимошенку О.О.
Суд дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, вважає, що судові витрати в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з положень статей 137, 141 ЦПК України, статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Таким чином, суд зобов`язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
З позовної заяви вбачається, що вона подана представником позивача через систему «Електронний суд». Провадження по цивільній справі відкрито в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Представник позивача, в тому числі адвокат Тимошенко О.О. не приймав безпосередню участь в судовому засіданні, вказана цивільна справа не є складною.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, заявлених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених статтями 137 та 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.
Суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн є неспівмірною, зокрема, із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та сам розмір є явно завищеним. Зазначена категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, додатки до позовної заяви, також є наперед визначеними та не потребують великих зусиль для його зібрання.
Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 455970117 від 07.03.2025 у розмірі 17 047 (сімнадцять тисяч сорок сім) грн 09 коп., яка складається з 5 599 грн 40 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 447 грн 69 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333;
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 19.10.2026.
Суддя В.О. Попова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua