Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №641/6307/26
Суддя: Чайка І. В.
Провадження № 3/641/1340/2026Справа № 641/6307/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Чайка І.В.
за участю секретаря –Шумейко С.О.,
захисника –Бреславець М.Г.,
особи, щодо якої розглядається справа – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові , в режимі відеоконференції матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч.1 ст.130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 700445 від 23.06.2026 року, ОСОБА_1 23.06.2026 року о 01 год. 33 хв., за адресою: м.Харків, в`їзд 2-ий Польовий, 15, керував автомобілем Skoda Fabia днз НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення мови. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахіезерів,18А, у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
До суду надійшли клопотання захисника про витребування в якості доказів по справі з ГУ НПУ в Харківській області відомостей щодо виклику поліції сімейного конфлікту, який стався незадовго між ОСОБА_1 та його цивільною дружиною, аудіозапис цього виклику та відеозапис нагрудних камер поліцейського екіпажу, оскільки вважає, що такі докази мають суттєве значення для розгляду справи, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 під час зупинки його автомобіля, повідомляв що перепаковував автомобіль за дозволом іншого поліцейського екіпажу. Також, захисник просила визнати докази по справі недопустимими, оскільки останній є діючим військовослужбовцем, а отже огляд ОСОБА_1 повинен був здійснювати уповноважений ВСП ЗСУ.
Захисник в судовому засіданні, вищевказані клопотання підтримала, а також просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно керував автомобілем в нетверезому стані, однак проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу він відмовився, а проходження такого огляду у медичному закладі йому не було запропоновано. Також вказав, що він був у дівчини, з якою у нього склався конфлікт, та на той час він не виконував свої військові обов`язки. Був викликаний наряд поліції з приводу вказаного вище конфлікту, та на той час він вже знаходився у стані алкогольного сп`яніння. За дозволом екіпажу поліції він перепаковував автомобіль, з метою уникнення подальшої конфліктної ситуації з цивільною дружиною.
Так, ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 та сторони захисту, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини зм`якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна матеріальна шкода, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду водія регламентований ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735).
Пунктом 2 розділу І Інструкції №1452/735 передбачено, що огляду на стан підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
З досліджених відеозаписів з бодікамер поліцейських, встановлено, що працівниками патрульної поліції, зупинено рухаючий автомобіль, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 та поліцейські повідомляють водію причину зупинки – рух у комендантську годину. На запитання поліцейського, ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкоголь у невеликому розмірі та погодився на огляд щодо стану сп`яніння. Однак в подальшому просив патрульного поліцію вимкнути бодікамеру, на що отримав відмову. Надалі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та йому було роз`ясненні його права та наслідки відмови від проходження огляду. При цьому ОСОБА_1 не повідомив працівників поліції, що є військовослужбовцем, який на той час виконував свої військові обов`язки.
Додані до протоколів відеозаписи, надають можливість повно та об`єктивно дослідити події, що відбувалися за участі ОСОБА_1 та працівників поліції, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Дані відеозаписи отримані у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом, що доводить певні обставини та факти.
Щодо клопотань сторони захисту, про витребування доказів по справі та визнання доказів недійсними, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вищевказаних клопотань оскільки докази, які захисник просить витребувати, не стосуються даної справи та посилання на те, що ОСОБА_1 здійснював «перепаркування» автомобіля з дозволу іншого екіпажу поліції є безпідставними, оскільки виконання вимог п.2.9.а. ПДР України є обов`язком, а не правом особи, яка керує транспортним засобом.
Щодо визнання доказів недійсними, які на думку сторони захисту отриманні в порушення вимог діючого законодавства щодо огляду військовослужбовців на стан сп`яніння, суд також вважає таке клопотання необґрунтованим та безпідставним, оскільки, як встановлено вище з бодікамер поліцейського, ОСОБА_1 не повідомив працівникам патрульної поліції , про те, що він на той час знаходився при виконанні службових обов`язків, зокрема ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні зазначив, що на час інкримінованого правопорушення не знаходився при виконанні службових обов`язків.
Так, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, в їх сукупності: а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення; відеозаписами з бодікамер інспекторів УПП; Актом огляду на стан сп`яніння та направленням на огляд до медичного закладу з метою виявлення стану сп`яніння, згідно з якими такий огляд не проводився, у зв`язку з відмовою; Рапортом інспектора патрульної поліції.
Щодо заяви захисника про закриття провадження у праві за відсутністю складу правопорушення , суд вважає , що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки переконливих доводів, які б безумовно спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій і могли бути підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено. Суд сприймає заперечення сторони захисту як спосіб захисту від пред`явленого ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності зі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.
Призначаючи судовий збір, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», яка діяла на час скоєння правопорушення.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 283 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що складає 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф перерахувати за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача ( МФО):899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Населений пункт: Харківська область/м.Харків; призначення платежу – адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Судовий збір підлягає сплаті на наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - судовий збір.
Роз`яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу протягом 15-ти днів з дня отримання копії постанови, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.
Повний текст постанови складено 19.10.2026
Суддя-І. В. Чайка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua