Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №641/8068/26
Суддя: Василенко О. Я.
Провадження № 2/641/4848/2026Справа № 641/8068/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» (ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» в особі представника адвоката Усенка М.І. звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 27666064 від 03.03.2024 у розмірі 10 858,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 000,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 8 858,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.03.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27666064, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 2 000,00 грн на рахунок платіжної картки позичальника. Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 10 858,00 грн. Позивач направляв відповідачу претензію про погашення заборгованості від 06.07.2026 № 2930/23458936, яка залишилась без виконання.
Одночасно з позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування у АТ «Універсал Банк» інформації про емітування на ім`я відповідача банківської картки № НОМЕР_1 станом на 03.03.2024 та про зарахування на цю картку кредитних коштів у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідач правом на відзив не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 20.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 16.09.2026, витребувано у АТ «Універсал Банк» докази відповідно до клопотання позивача.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.08.2026 № 3200131 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
31.08.2026 до суду надійшла відповідь АТ «Універсал Банк» від 26.08.2026 № БТ/Е-37100 на виконання ухвали суду.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач у судові засідання 16.09.2026 та 19.10.2026 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній». Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом
03.03.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 27666064, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 2 000,00 грн строком на 180 днів з 03.03.2024, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти відповідно до Графіка платежів. Остаточний термін повернення кредиту та сплати процентів визначено 30.08.2024 (п. 1.2, 1.3, 1.4 договору).
Пунктами 1.5.1, 1.6, 2.2.3 договору передбачено пільгову процентну ставку 2,1 % на день, яка застосовується протягом пільгового періоду тривалістю 24 календарних дні з 03.03.2024 по 27.03.2024, та стандартну процентну ставку 2,5 % на день, яка застосовується протягом стандартного періоду тривалістю 156 календарних днів з 28.03.2024 по 30.08.2024. Тип процентної ставки фіксований. Згідно з п. 2.2.2 договору нарахування процентів здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, на залишок фактичної заборгованості, база для нарахування процентів 2 000 грн.
Загальні витрати позичальника за кредитом визначено у розмірі 8 808,00 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту у розмірі 10 808,00 грн (п. 1.5 договору). Графіком платежів (додаток до договору) передбачено сплату процентів сімома платежами по 1 008,00 грн та 1 200,00 грн і останнім платежем 30.08.2024 у розмірі 2 600,00 грн (2 000,00 грн тіла кредиту та 600,00 грн процентів), усього 8 808,00 грн процентів. Комісія за надання кредиту становить 0,00 грн (п. 1.5.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку (особистий рахунок) позичальника. У розділі 12 договору зазначено реквізити платіжної картки позичальника: НОМЕР_2 .
Договір, Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту підписані з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором hctcbt4w 03.03.2024 о 16:15:51 та 16:15:52. Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» від 17.07.2026 № 23458936/І одноразовий ідентифікатор hctcbt4w направлено позичальнику 03.03.2024 о 16:14:38 на номер телефону НОМЕР_3 , який зазначено у договорі як номер телефону позичальника.
У договорі зазначено персональні дані позичальника, які збігаються з відомостями про відповідача, що містяться у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.08.2026 № 3200131.
Згідно з відповіддю АТ «Універсал Банк» від 26.08.2026 № БТ/Е-37100 станом на 03.03.2024 банком на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , на яку 03.03.2024 зараховано платіж у сумі 2 000 грн. Банк повідомив, що кошти зараховано через платіжну систему, у зв`язку з чим він не має інформації про призначення платежу та рахунок відправника. Перші шість та останні чотири цифри номера цієї картки збігаються з реквізитами картки, зазначеними у договорі.
Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» 03.03.2024 здійснено переказ коштів клієнту в сумі 2 000,00 грн. Позивач нарахував проценти по 42,00 грн за день за 24 дні (03.03.2024 та з 05.03.2024 по 27.03.2024), що становить 1 008,00 грн, та по 50,00 грн за день з 28.03.2024 по 31.08.2024 включно, тобто за 157 днів, що становить 7 850,00 грн. Загальна сума нарахованих процентів становить 8 858,00 грн (1 008,00 + 7 850,00). Платежів відповідача на погашення заборгованості відомість не містить.
06.07.2026 позивач направив відповідачу претензію № 2930/23458936 з вимогою погасити заборгованість у сумі 10 858,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Суд встановив, що договір укладено в електронній формі та підписано з боку позичальника одноразовим ідентифікатором hctcbt4w, направленим на номер телефону, зазначений у договорі. Договір містить паспортні дані, дату народження та РНОКПП відповідача, які збігаються з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру. Крім того, у день укладення договору на платіжну картку, емітовану АТ «Універсал Банк» саме на ім`я відповідача, номер якої збігається з маскованими реквізитами картки, зазначеними у договорі, надійшли кошти у сумі, що відповідає сумі кредиту.
Отже, договір укладено з додержанням письмової (електронної) форми відповідно до ст. 207, 639 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а кредитодавець виконав свій обов`язок з надання кредиту.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Доказів повернення кредиту у строк до 30.08.2024 або пізніше матеріали справи не містять, тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 000,00 грн є обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону України № 3498-IX від 22.11.2023) денна процентна ставка розраховується як відношення загальних витрат за споживчим кредитом до загального розміру кредиту, поділене на строк кредитування у днях, і не може перевищувати 1 %. Розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 встановлено, що протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %.
Договір укладено 03.03.2024, тобто у межах зазначеного 120-денного періоду. Денна процентна ставка за договором становить 2,45 % ((8 808,00 / 2 000,00) / 180 ? 100 %), а кожна із застосованих процентних ставок (2,1 % та 2,5 % на день) не перевищує граничного розміру 2,5 %, встановленого законом на день укладення договору.
За умовами договору (п. 1.3, 1.4, 2.2.2, 2.2.3) проценти нараховуються з дня, наступного за днем надання кредиту, протягом 180 днів, з яких 24 дні за пільговою ставкою 2,1 % (2 000,00 ? 2,1 % = 42,00 грн за день) та 156 днів за стандартною ставкою 2,5 % (2 000,00 ? 2,5 % = 50,00 грн за день). Отже, розмір процентів за користування кредитом у межах строку кредитування становить 8 808,00 грн (24 ? 42,00 = 1 008,00 грн; 156 ? 50,00 = 7 800,00 грн; 1 008,00 + 7 800,00 = 8 808,00 грн), що відповідає сумі загальних витрат за кредитом, визначеній у п. 1.5 договору, Графіку платежів та Паспорті споживчого кредиту.
Позивач нарахував проценти за 181 день, у тому числі за 31.08.2024 у сумі 50,00 грн, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування, що закінчився 30.08.2024. У відомості позивача датою закінчення договору також зазначено 30.08.2024.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 виклала правовий висновок, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу визначеного договором строку кредитування кредитодавець має право лише на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
За таких обставин підстав для стягнення процентів у сумі 50,00 грн, нарахованих за межами строку кредитування, немає, а заборгованість за процентами підлягає стягненню у розмірі 8 808,00 грн.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 27666064 від 03.03.2024 у розмірі 10 808,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2 000,00 грн та заборгованості за процентами 8 808,00 грн (2 000,00 + 8 808,00 = 10 808,00). У задоволенні вимоги про стягнення 50,00 грн процентів слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.08.2026 № 3425. Позовні вимоги задоволено на суму 10 808,00 грн із заявлених 10 858,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 650,14 грн (2 662,40 ? 10 808,00 / 10 858,00).
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер серії ВС № 1412829 від 04.11.2025, акт наданих послуг № 2932 від 17.07.2026 та детальний опис наданих послуг до нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат, і суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Суд враховує, що вартість послуг визначена п. 2.3 договору про надання правничої допомоги у фіксованому розмірі 8 000,00 грн за одну кредитну справу незалежно від обсягу фактично виконаних робіт. Справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, не є складною та не потребувала дослідження значного обсягу доказів, а позовна заява має типовий характер. Представник позивача участі в судових засіданнях не брав. Послуги «усна консультація клієнта», «ознайомлення з матеріалами кредитної справи» та «погодження правової позиції клієнта» за своїм змістом є складовими підготовки позовної заяви. Заявлений розмір витрат становить близько 74 % ціни позову.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності, а обґрунтованим і пропорційним до предмета спору є розмір таких витрат у сумі 3 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 4, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 283, 284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 27666064 від 03.03.2024 у розмірі 10 808,00 грн (десять тисяч вісімсот вісім гривень 00 копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 650,14 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень 14 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Я.Василенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua