Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №613/1711/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1711/26 Провадження №-3/613/649/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря судового засідання Герасимюк Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Богодухові матеріали, що надійшли від Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командир другого батальйону безпілотних систем,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Богодухівського районного суду Харківської області надійшов протокол про військове адміністративне правопорушення №68 від 02 жовтня 2026 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно зі змістом протоколу № 68 від 02 жовтня 2026 року, відповідно до функціональних обов`язків командира другого батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 відповідає за військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, внутрішній порядок та безпеку військовослужбовців, а також зобов`язаний знати стан справ у підрозділі, запобігати правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти та усувати їх причини і вживати необхідних заходів реагування. Однак майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, маючи реальну можливість виконати зазначені службові обов`язки та будучи обізнаним про факт вживання підлеглим військовослужбовцем алкогольних напоїв і його перебування у стані алкогольного сп`яніння, недбало поставився до виконання своїх службових обов`язків, внаслідок чого не вжив передбачених законодавством та службовими обов`язками заходів реагування.

Так, 17 липня 2026 року близько 20:00 год. майору ОСОБА_2 стало відомо про перебування солдата ОСОБА_3 - у стані алкогольного сп`яніння. Зазначена обставина підтверджується, зокрема, письмовим поясненням самого майора ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до зазначеного письмового пояснення, о 17 липня 2026 року о 22.24 год. солдат ОСОБА_3 особисто зателефонував майору ОСОБА_1 , під час телефонної розмови визнав факт вживання алкогольних напоїв та просив не притягувати його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, майор ОСОБА_1 достовірно знав про факт вживання ОСОБА_3 алкогольних напоїв та про перебування останнього у стані алкогольного сп`янінн.

При цьому близько 22.00 год. 17 липня 2026 року солдат ОСОБА_3 прибув до розташування ТПУ військової частини НОМЕР_1 на власному автомобілі, перебуваючи, відповідно до матеріалів перевірки, у стані алкогольного сп`яніння.

Його стан, за матеріалами перевірки, характеризувався наявністю зовнішнії ознак алкогольного сп`яніння, закрема запах алкоголю з порожнини рота , нечіткою мовою, порушенням координації рухів та дезорієнтацією. Про це також зазначено у поясненнях : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Незважаючи на достовірно відомі майору ОСОБА_1 обставини щодо вживання ОСОБА_3 алкогольних напоїв та його перебування у стані алкогольного сп`яніння, майор ОСОБА_1 не вжив належних заходів реагування , зокрема не забезпечив належного документування встановленого факту, не забезпечив вирішення питання щодо проведення у встановленому порядку медичного огляду для фіксації стану алкогольного сп`яніння, не забезпечив належного повідомлення уповноважених посадових осіб та не вжив необхідних заходів для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності .

Крім того, майор ОСОБА_1 , будучи безпосереднім начальником ОСОБА_3 та маючи інформацію про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, не вжив необхідних заходів для недопущення подальшого перебування військовослужбовця у такому стані та вчинення ним інших небезпечних дій, чим не забезпечив належне виконання покладених на нього службових обов`язків щодо підвтримання військової дисципліни, внутрішнього порядку та запобігання правоорушенням серед пілеглого особового складу.

Таким чином, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та командиром другого батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , маючи реальну можливість належним чином виконати покладені на нього службові обов`язки, через недбале ставлення до військової служби не забезпечив належного реагування на відомий йому факт вживання підлеглим військовослужбовцем ОСОБА_3 алкогольних напоїв та перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння 17 липня 2026 року на території військової частини НОМЕР_1 , а також не забезпечив належного документування зазначеного факту та вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністривної відповідальності.

Зазначеними діями (бездіяльністю) майор ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 3, 4, 6, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також вимоги наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2025 № 173/нсд, яким затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення.

Вказані дії (бездіяльність) майора ОСОБА_1 , особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення кваліфіковано, як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 17 липня 2026 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння. В Богодухівській ЦРЛ освідоцтво на стан сп`яніння не проводиться, необхідно звертатись до Краснокутської ЦРЛ або в лікарню в м. Харкові, оскільки була вже піздня година він вирішив зробити всі необхідні дії наступного дня. При цьому, зазначив, що військовослужбовця ОСОБА_3 у військовій частини НОМЕР_1 не має, а є військовослужбовець ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи приходить до такого.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1ст. 9 КпАП України.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ч.2 ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого режиму.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи фактів), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У протоколі №68 від 02 жовтня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відсутня об`єктивна сторона правопорушення, оскільки особою яка склала протокол про адміністративне правопорушення, в протоколі зазначено військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який не існує, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_1 .

Відсутність в протоколі вказаних даних, позбавляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності здійснювати ефективний захист своїх прав та інтересів, адже вона позбавлена можливості оспорити конкретні факти, які є фундаментальними при розгляді справи, однак які не мають чіткого вираження.

Виходячи із практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст. ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255КУпАП.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення в межах якого суд здійснює розгляд справи.

Враховуючи, що даний матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 постановами Богодухівського районного суду Харківської області від 27 серпня 2026 року та 06 жовтня 2026 року було повернуто до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, для належного оформлення, крім того, 17 жовтня 2026 року закінчується строк накладення адміністративного стягнення, на підставі вищевикладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про відсутність наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП, оскільки об`єктивна сторона вчиненого правопорушення в протоколі не викладена, що підтверджується копіями пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , копією військового квитка ОСОБА_3 . Враховуючи відсутність у підпорядкуванні командира другого батальйону безпілотних систем в.ч. А 7033 майора ОСОБА_1 підлеглого військовослужбовця ОСОБА_3 , в протоколі відсутня об`єктивна сторона правопорушення, а саме: несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків військової службової особи, тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

У зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю.

Керуючись ст. 9, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя