Суд: Сарненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №363/1332/26
Суддя: Ведяніна Т.О.
Сарненський районний суд
Рівненської області
________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 363/1332/26
Провадження № 2/572/2043/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
за участю секретаря судових засідань МОРОЗ Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Сарни в залі суду цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №515181885 від 07.02.2024 в розмірі 26145 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 07 лютого 2024 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений кредитний договір №515181885. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди укласти текст Договору в новій редакції. 27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого , право грошової вимоги за кредитним договором №515181885 від 07.02.2024, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до реєстру прав вимоги №4 від 04.08.2025 ТОВ «ФК «ЄІПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26145 грн з яких : 6300 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 19845 грн - заборгованість за процентами.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, останній не погасив суму боргу, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором .
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Клопотань від сторін не надходило.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом установлено, що 07.02.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , укладено договір кредитної лінії №515181885 . Згідно п.2.1 даного договору відповідачу надано кредит в розмірі Кредитного ліміту на суму 6300 грн 00 коп. Кредит надається з метою задоволення поточних як споживчих так і не споживчих потреб позичальника терміном на 7 діб (дисконтний період) – 14.02.2024. Кінцева дата повернення кредиту 09.03.2029. Процентна ставка складає 2,50 відсотка. Загальна вартість кредиту – 7402 грн 50 коп. (п.8 кредитного договору).
Даний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора. Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 6300 грн, що стверджується платіжним дорученням від 07.02.2024 про перерахунок коштів 07.02.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 .
Підтвердженням укладення відповідачем договору є також паспорт споживчого кредитування.
Даний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора за номером телефону.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Договір підписаний сторонами по справі, що свідчить, на думку суду, про те, що сторони досягли домовленості з усіх суттєвих умов укладення договору та погоджувались на такі умови.
Таким чином, суд вважає, що умови договору, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, були узгоджені сторонами на момент підписання договору, позичальник погоджувався на вказані умови, крім цього, умови договору чітко прописані у тексті договору, наведено розрахунок загальної вартості кредиту.
Підписавши 07.02.2024 кредитний договір №515181885, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути позикодавцю 6300 грн тіло кредиту, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики .
Згідно розрахунку заборгованості проведеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на дату продажу 19.03.2024 року заборгованість відповідача становить12757,50 грн.
Відповідно до дослідженого судом копії додатковї угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право грошової вимоги ТОВ «Таліон Плюс», яке в подальшому на підставі договору факторингу №27/0225-01 від 27 лютого 2025 року відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Отже, виходячи із вказаних вище доказів, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №515181885 від 07.02.2024 належить ТзОВ «ФК «ЄАПБ».
Із розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Таліон Плюс» 6300 грн тіло кредиту, 19845 грн заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
З матеріалів справи убачається, що кредитний договір укладений в електронній формі. Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зазначене право переходило внаслідок послідовного укладення договорів факторингу: спочатку від первинного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» саме за договором факторингу № 28/111801 від 28 листопада 2018 року, від нього до позивача, тому позивач має право вимагати від ОСОБА_1 стягнення заборгованості.
Відповідачем не заперечувався та не спростовувався факт укладення згаданого договору та отримання коштів, які в ньому зазначені.
Враховуючи те, що за умовами зазначеного договору відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих у позику коштів всупереч ч. 1 ст.81ЦПК України не надав, а тому суд вважає, що заборгованість за основним боргом на підставі зазначеного договору в сумі 6300 грн підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором позики, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 19845 грн.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 в справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Відповідно до розділу 3 Кредитного договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшити суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 7 днів з дати отримання позичальником першого траншу. Сторони погодили, що встановлений в п.3.1 Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальник в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 7 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1102,50 грн. Про суму нарахованих процентів що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через Особистий кабінет.
Згідно даного розрахунку заборгованості нараховані відсотки включає період, який виходить за межі строку кредитування ,а тому є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Як убачається з кредитного договору та додатку до нього загальна вартість кредиту становить 7402,50 грн., яка складається із суми позики 6300 грн. та відсотків в сумі 1102 грн., які розраховані за фіксованою ставкою за день користування – 2.50% .
Отже саме такі умови договору були погоджені сторонами.
При цьому позивачем не надано суду доказів, що строк кредитування відповідача за кредитним договором №515181885 від 07.02.2024 був пролонгований кредитодавцем, що він сплатив відсотки згідно договору для продовження другої пролонгації.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного договору на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 7402,50 грн.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №515181885 від 07.02.2024 в розмірі 7402,50 грн.
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, понесені позивачем в сумі 3328 грн. і документально підтверджені платіжною інструкцією №16701 від 06.02.2026, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 942,26 грн (7402,50 х 3328:26145=942,26) .
На підставі наведеного, ст.11, 553, 554, 627, 628, 1054, 526 ЦК України, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задоволити частково позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Бровари вул. Лісова,2 Київської області, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рахунок IBAN НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк» суму заборгованості за кредитним договором №515181885 від 07.02.2024 в розмірі 7402 (сім тисяч чотириста дві) гривень .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати по справі у розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві) гривень 26 копійок судового збору.
Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua