Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №308/12966/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12966/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Бондарєвої О.С., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондарєва Олена Сергіївна, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондарєва О.С., просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2012 у справі № 712/19846/2012, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача та стягувати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.

Позов мотивовано тим, що з часу визначення розміру аліментів потреби дитини змінилися, а встановлена у 2012 році сума 800 грн щомісячно не відповідає її теперішнім потребам.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви, (клопотання) учасників справи.

Разом із позовною заявою представником позивача заявлено клопотання про витребування відомостей щодо доходів відповідача за період з 01.01.2023 року по дату надання відповіді, зокрема з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

24.09.2026 відповідачем подано до суду заяву на отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення.

24.09.2026 через підсистему «Електронний суд» та 24.09.2026 засобом поштового зв`язку представником Пенсійного воду України надано витребувану ухвалою суду від 04.09.2026 інформацію.

30.09.2026 відповідачем подано до суду заяву про доручення до матеріалів справи розрахунку заборгованості по аліментах №35754347 від 28.09.2026; довідку Пенсійного фонду України «0700-0211-8/61727 від 22.09.2026;відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела /суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.09.2026; копії квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки на суму 50 000,00 грн /21.04.2026/, на суму 35 000,00 грн /24.04.2026/.

02.10.2026 до матеріалів справи долучено довідку АТ КБ «ПриватБанк» про банківські реквізити ОСОБА_1 для перерахування аліментів у разі задоволення позову.

02.10.2026 сторона позивача подала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності, у якій не заперечувала проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

13.10.2026 відповідачем подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи відомості з державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого податку та військового збору станом на 06.10.2026; довідку управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області №11/01-27 від 05.10.2026 про доходи ОСОБА_2 ; боргові розписки від 12.09.2026; від 24.04.2026; від 21.04.2026.

У заяві від 15.10.2026 позивач просив не приймати до розгляду докази, подані відповідачем 13.10.2026, у зв`язку з порушенням установлених процесуальних строків їх подання та ненадсиланням копій позивачу.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2026 справу передано на розгляд судді Голяни О.В.

Ухвалою суду від 04.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та витребувано у Державної податкової служби України відомості про доходи відповідача, а у Пенсійного фонду України — відомості про страхувальників, періоди трудових відносин і нараховану заробітну плату за період з 01.01.2023 до дати надання відповіді.

Ухвалою суду від 02.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд не приймає до розгляду докази, подані відповідачем 13.10.2026, оскільки відповідно до частини третьої статті 83 ЦПК України відповідач зобов`язаний подати докази разом із відзивом на позовну заяву. Водночас зазначені докази подано на стадії судового розгляду, після закриття підготовчого провадження, без обґрунтування неможливості їх своєчасного подання з причин, що не залежали від відповідача. Крім того, відповідач не надав підтвердження завчасного надсилання копій цих доказів позивачу. За таких обставин суд відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 83 ЦПК України не приймає зазначені докази до розгляду та не бере їх до уваги під час вирішення справи.

Пояснення сторін, їх представників, надані в судовому засіданні.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та підтвердили факт повного погашення відповідачем заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що погоджується сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 3 000,00 грн щомісячно. Також зазначив, що заборгованість зі сплати аліментів погашена ним у повному обсязі за рахунок коштів, позичених у матері.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05.11.2011 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 , батьком якого у відповідному актовому записі зазначено ОСОБА_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2012 у справі № 712/19846/2012 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі 800 грн щомісячно, починаючи з 29.10.2012 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2013 у справі № 308/11820/13-ц шлюб між сторонами розірвано, а сина залишено проживати разом із матір`ю. Рішенням суду від 17.12.2015 у справі № 308/11663/15-ц ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав щодо сина.

16.09.2016 ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 .

03.05.2017 рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 137 надано дозвіл на зміну прізвища дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 ». З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян вбачається, що 27.05.2016 до актового запису про народження дитини внесено відомості про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав на підставі рішення суду від 17.12.2015 у справі № 308/11663/15-ц. 07.09.2023 прізвище дитини та матері змінено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 ».

Згідно з відомостями про місце проживання ОСОБА_8 проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного органом державної виконавчої служби 28.04.2026, заборгованість ОСОБА_2 за виконавчим листом № 712/19846/2012 від 19.11.2012 станом на зазначену дату становила 80 525,50 грн. На час розгляду справи відповідач погасив заборгованість зі сплати аліментів у повному обсязі.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, ОСОБА_2 отримував від Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації соціальну допомогу на догляд: у жовтні 2023 року — 2 589,00 грн; у квітні 2024 року — 2 920,00 грн, у серпні — 11 680,00 грн, у вересні та жовтні — по 2 920,00 грн, у грудні — 5 840,00 грн; у січні–квітні 2025 року — по 2 920,00 грн щомісячно, у червні — 5 840,00 грн.

Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 отримував дохід від Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації: у листопаді та грудні 2023 року — по 6 700,00 грн щомісячно; у січні–березні 2024 року — по 7 100,00 грн, у квітні — грудні 2024 року — по 8 000,00 грн щомісячно, а також у січні–червні 2025 року — по 8 000,00 грн щомісячно.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22.09.2026, ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує державну соціальну допомогу на догляд за ОСОБА_9 , особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, у розмірі 2 920,00 грн щомісячно з липня по грудень 2025 року та 3 209,00 грн щомісячно із січня по вересень 2026 року.

Оцінка Суду.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України). Відповідно до частини другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частинами другою та третьою статті 181 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків чи іншого законного представника дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, законодавством передбачено два способи стягнення аліментів за рішенням суду — у частці від заробітку (доходу) платника або у твердій грошовій сумі, при цьому одержувач аліментів має право звернутися до суду з вимогою про зміну визначеного раніше способу їх стягнення.

Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, зміна раніше визначеного розміру аліментів може здійснюватися, зокрема, шляхом зміни способу їх стягнення. При вирішенні такого питання суд має враховувати положення статей 182, 183, 184 СК України щодо обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів та способів їх стягнення. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 562/1130/25.

Вирішуючи питання щодо зміни способу та розміру стягнення аліментів, суд виходить із необхідності забезпечення належного утримання дитини та врахування її найкращих інтересів. Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню їхніх інтересів.

Обов`язок батьків щодо утримання дітей є рівним, незалежно від того, з ким проживає дитина. Той із батьків, з ким проживає дитина, забезпечує її повсякденні потреби, тоді як інший зобов`язаний брати участь у її утриманні відповідно до своїх матеріальних можливостей.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2012 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі 800,00 грн щомісячно, починаючи з 29.10.2012 і до досягнення дитиною повноліття. На час розгляду справи дитина є неповнолітньою та проживає разом із матір`ю.

На момент ухвалення зазначеного рішення дитина була немовлям, тоді як на час розгляду цієї справи їй виповнилося 14 років. Зі зміною віку змінюються і потреби дитини, зокрема у харчуванні, одязі, взутті, навчанні, транспорті, засобах зв`язку, розвитку, відпочинку, медичному обслуговуванні та інших витратах, пов`язаних із її віком.

Водночас визначений у 2012 році розмір аліментів — 800,00 грн щомісячно — є нижчим за встановлений законом мінімальний гарантований розмір аліментів. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 становить 3 512,00 грн. Згідно з частиною другою статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що у 2026 році становить 1 756,00 грн щомісячно.

Отже, визначений рішенням суду розмір аліментів у сумі 800,00 грн щомісячно є меншим за мінімальний гарантований законом розмір аліментів та не відповідає вимогам статті 182 СК України щодо необхідності і достатності аліментів для гармонійного розвитку дитини.

При цьому право одержувача аліментів на зміну способу їх стягнення не обмежується первісним вибором способу присудження аліментів, оскільки життєві обставини, потреби дитини та матеріальне становище батьків можуть змінюватися. Зміна способу стягнення аліментів може бути зумовлена необхідністю забезпечення належного утримання дитини та не суперечить положенням статті 192 СК України.

Оцінюючи матеріальне становище відповідача, суд бере до уваги відомості про отримувані ним доходи та соціальну допомогу. Водночас доказів наявності в нього інших дітей чи непрацездатних осіб, яких він зобов`язаний утримувати, матеріали справи не містять. Сам по собі невисокий розмір доходу відповідача не звільняє його від обов`язку утримувати сина. За таких обставин стягнення аліментів у частці від доходу відповідача з установленням мінімального гарантованого розміру дасть змогу враховувати його матеріальне становище та забезпечувати право дитини на належне утримання.

Суд також бере до уваги пояснення відповідача про його згоду сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 3 000,00 грн щомісячно, що свідчить про визнання ним необхідності матеріальної участі в утриманні дитини.

Суд також враховує, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.12.2015 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав щодо сина. Однак відповідно до частини другої статті 166 СК України позбавлення батьківських прав не звільняє особу від обов`язку утримувати дитину. Отже, позбавлення відповідача батьківських прав не припинило його обов`язку щодо матеріального утримання сина.

З огляду на тривалий час, щ о минув із моменту визначення розміру аліментів, зміну віку та потреб дитини, необхідність забезпечення її належного утримання, а також потребу врахування фактичних доходів відповідача, суд вважає, що стягнення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача з установленням мінімального гарантованого розміру відповідатиме найкращим інтересам дитини. Такий спосіб стягнення дасть змогу враховувати зміну доходів платника та водночас гарантувати дитині аліменти в розмірі не нижчому від установленого законом мінімуму.

Виходячи з викладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру та зміну способу їх стягнення звільняються від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, на підставі частини шостої статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому законом.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов– задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2012 року у справі № 712/19846/2012, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Олена ГОЛЯНА