Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №420/42437/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42437/25

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,

повний текст судового рішення

складено 30.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 420/42437/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України, які викладені у листі № 3/3/572 від 03.12.2025, щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов`язковим зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 18.06.2025, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії останнього, починаючи з 01.07.2025;

- зобов`язати Службу зовнішньої розвідки України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 у № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов`язковим зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 18.06.2025, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії позивача, починаючи з 01.07.2025.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року суд задовольнив в повному обсязі позов ОСОБА_1 . Суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними станом на 01 січня 2025 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також - Постанова № 704), щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2025 року основного розміру його пенсії. Зобов`язав Службу зовнішньої розвідки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01 січня 2025 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень Постанови № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2025 року.

Не погоджуючись з цим рішенням суду представник Служби зовнішньої розвідки України подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивачем було пропущено строк звернення до суду.

Крім того, апелянт також наголошує, що з 18.06.2025 не відбулось зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії. Також на переконання апелянта, чинне законодавство встановлює конкретну дату зміни розміру прожиткового мінімуму 1 січня відповідного календарного року, що свідчить про відсутність правових підстав для видачі довідки станом на іншу дату. Більш того, позивач не звертався із заявою встановленого зразка.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Позивач своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач через свого представника звернувся до Служби зовнішньої розвідки України з заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови № 704 із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов`язковим зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 18.06.2025, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії останнього, починаючи з 01.07.2025.

Листом № 3/3/572 від 03.12.2025 відповідачем відмовлено у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки позивача про розмір грошового забезпечення, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для оформлення зазначеної довідки.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що скасування судовим рішенням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 (в частині використання 1762,00 грн як розрахункової величини) є підставою для перерахунку пенсії позивача. З огляду на це суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов`язання видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Правові підстави та порядок перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, визначені статтями 43, 51 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 затверджено систему грошового забезпечення військовослужбовців, а постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 (далі також Постанова № 481) внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, відповідно до яких посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення фіксованої розрахункової величини 1762 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що після набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 відновилася дія попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704, яка передбачала визначення посадових окладів із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Саме зазначений висновок був покладений судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення.

Разом із тим після ухвалення рішення судом першої інстанції Верховний Суд постановою від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 переглянув зазначену справу в касаційному порядку, скасував рішення судів попередніх інстанцій та сформулював правовий висновок щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 481 при визначенні розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України, реалізуючи надані йому законом повноваження щодо визначення умов і розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, має право встановлювати розрахункову величину, яка застосовується для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями. При цьому встановлення Постановою № 481 фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762 гривні саме по собі не суперечить актам вищої юридичної сили та належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд також зазначив, що висновок про автоматичне відновлення попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704 лише у зв`язку з оскарженням окремих положень Постанови № 481 є необґрунтованим, а саме по собі збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб не породжує обов`язку уповноваженого органу оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

З огляду на наведений правовий висновок Верховного Суду колегія суддів доходить висновку, що на момент звернення позивача до відповідача правові підстави для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, були відсутні.

Матеріали справи не містять доказів того, що після набрання чинності Постановою № 481 Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про зміну складових грошового забезпечення чи розрахункової величини, яке відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, породжувало б обов`язок відповідача оформити нову довідку для проведення перерахунку пенсії.

Саме по собі збільшення прожиткового мінімуму, встановленого законами України про Державний бюджет України на 2025 рік, за відсутності відповідної зміни нормативного регулювання грошового забезпечення військовослужбовців не є самостійною правовою підставою для оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що відповідач, відмовляючи у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для визнання його дій протиправними та покладення на нього обов`язку щодо оформлення зазначеної довідки не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що після набрання чинності Постановою № 481 посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями визначаються із застосуванням фіксованої розрахункової величини 1762 гривні, а збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб не є самостійною підставою для оформлення нових довідок про розмір грошового забезпечення, є обґрунтованими та відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24.

Суд першої інстанції об`єктивно не міг врахувати зазначену правову позицію, оскільки така сформована після ухвалення судом першої інстанції рішення по цій справі.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Оскільки постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 стосується застосування тих самих норм матеріального права у правовідносинах, подібних до спірних, сформульовані у ній правові висновки підлягають врахуванню під час вирішення цієї справи.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання дій відповідача протиправними та покладення на нього обов`язку щодо оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення на ім`я позивача.

Посилання апелянта на пропуск строку звернення до суду колегія суддів вважає помилковими, адже відповідач відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки 03 грудня 2025 року, тоді як до суду із позовом він звернувся 24 грудня 2025 року, тобто в межах шестимісячного строку.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів доходить висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Служби зовнішньої розвідки України підлягає задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року - скасуванню в частині задоволення позовних вимог, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 420/42437/25 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 420/42437/25 - скасувати.

Ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

СуддіЮ.В. Осіпов В.О. Скрипченко