Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №420/24303/25
Суддя: Скрипченко В.О.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24303/25
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року (суддя Бездрабко О.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 15.09.2026) про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/24303/25,-
В С Т А Н О В И В:
28.11.2026 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №420/24303/25, яким:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку його пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням нових складових грошового забезпечення осіб, які проходять військову службу за нормами, чинними на 05.03.2019 року, зазначеними в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО101663 від 14.05.2025 року;
- зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до частин 3, 18 статті 43, частини 3 статті 51 та частин 1, 3 статті 63 Закону №2262-ХII, постанов №45 та №704 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення осіб, які проходять військову службу за нормами, чинними на 05.03.2019 року, зазначеними в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №Ю0101663 від 14.05.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №420/24303/25 на стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 28.02.2026 у сумі 388453,86 грн.
03.08.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, в якій він просив встановити судовий контроль за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №420/24303/25, зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області надати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2026 по справі №420/24303/25 в частині виплати з 01.03.2026 пенсії в розмірі – 17802,18 грн.
На обґрунтування поданої заяви зазначалося, що на виконання рішення суду по справі №420/24303/25 йому було нараховано пенсію в розмірі 15970,05 грн. При цьому, відповідач щомісяця, починаючи з 01.03.2026 по теперішній час, виплачує пенсію в розмірі – 10625,00 грн. Таким чином, відповідач не виплачує пенсію у повному розмірі з 01.03.2026.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 у задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.
Відмовляючи у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що подальше виконання рішення суду у даній справі врегульовано приписами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку №845, покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача - суб`єкта владних повноважень та не залежать від його дій або бездіяльності.
Окремо суд звернув увагу на те, що виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 (про що зазначає позивач у заяві про встановлення контролю) не було та не могло бути досліджено судом під час розгляду справи та не стосується змісту резолютивної частини рішення.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду у справі №420/24303/25 в частині виплати з 01.03.2026 пенсії в розмірі – 17802,18 грн.
На обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначається, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а виклала правову позицію, відповідно до якої не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.
Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до норм статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Норми Конституції України щодо обов`язковості виконання судового рішення знайшли своє відображення також у нормах КАС України та Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі – Закон №1402-VIII).
Так, згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частини друга - четверта статті 13 Закону №1402-VIII визначають, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до змісту статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За нормою частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (абзац перший).
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац 2).
Таким чином, абзац перший частини першої статті 382 КАС України визначає, що суд першої інстанції може (має право) зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Така можливість пов`язується з поданням письмової заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або з власною ініціативою суду.
Водночас абзац другий частини першої статті 382 КАС України визначає певний перелік справ, до якого не належить ця справа, у яких суд за письмовою заявою заявника зобов`язує (має обов`язок) суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Частина перша статті 382-1 КАС України визначає, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга вказаної статті).
Отож, зазначені процесуальні дії в контексті вказаних норм, є диспозитивним правом суду, яке суд може використовувати залежно від наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами.
Так, підставою для зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є обставини, які ставлять під сумнів виконання цим суб`єктом судового рішення.
Норма частини першої статті 382-2 КАС України визначає, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини другої вказаної статті звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Аналізуючи наведені норми права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 квітня 2026 року (справа №9901/459/21) виснувала, що задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення має на меті встановлення, зокрема, таких обставин: чи виконано рішення суду, якщо так, то у який строк, порядок та спосіб.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи вищезазначені висновки та правові норми до правовідносин, що виникли у цій справі, колегія суддів вважає, що належною підставою для постановлення судом ухвали про відмову у задоволення заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є встановлення факту виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у повному обсязі та/або у спосіб, визначений таким рішенням.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №420/24303/25 зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до частин 3, 18 статті 43, частини 3 статті 51 та частин 1, 3 статті 63 Закону №2262-ХII, постанов №45 та №704 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення осіб, які проходять військову службу за нормами, чинними на 05.03.2019 року, зазначеними в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №Ю0101663 від 14.05.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно до протоколу перерахунку пенсії на підставі судового рішення №420/24303/25 від 28.10.2025 (а.с. 81) розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2026 становить 15970,05 грн.
Водночас, з наявної в матеріалах справи квитанції банківської установи вбачається, що позивачу виплачується пенсія у розмірі 10625,00 грн.
Наведене ставить під сумнів належне виконання рішення суду в частині зобов`язання здійснити виплату пенсії.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що питання виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 не було і не могло бути предметом судового розгляду та не стосується змісту резолютивної частини рішення, колегія суддів зазначає таке.
По-перше, копія протоколу перерахунку пенсії позивача підтверджує, що відповідний перерахунок був здійснений на виконання рішення суду від 28.10.2025 у справі №420/24303/25.
По-друге, відповідно до приписів частини другої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, а також особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їхніх сімей, проводиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому виникли обставини, що зумовлюють зміну розміру пенсії.
Матеріали справи не містять відомостей щодо дати виконання ГУ ПФУ рішення суду у справі №420/24303/25. Водночас твердження позивача про здійснення перерахунку пенсії у лютому 2026 року дають підстави стверджувати, що виплати на користь ОСОБА_1 , розпочаті з 01.03.2026, відбулися на виконання рішення суду від 28.10.2025 у вказаній справі.
Зазначене у сукупності свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
При цьому, повне і всебічне з`ясування всіх обставин в адміністративній справі, закріплено у статті 242 КАС України як ознака обґрунтованості судового рішення. Цей принцип є обов`язковим для суду першої інстанції, особливо в умовах судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.
Справедливе судове рішення - мета правосуддя. Сенс правосуддя досягається лише тоді, коли рішення суду виконане. У протилежному випадку судове рішення залишається декларативним.
Виконання судових рішень - завершальна стадія судового процесу, яка має своїм призначенням впровадження в життя судового рішення. Тобто під час виконання судового рішення принцип справедливості реалізовується на практиці. На органи державної виконавчої служби покладено обов`язки виконувати судові рішення.
Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана з попередніми частинами єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає в захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.
Розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у судових справах та рішень інших органів (посадових осіб), є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Так само й розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у адміністративних справах, є заключним етапом у процесі реалізації захисту порушених прав.
Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Резюмуючи все вищевикладене, колегія суддів не може визнати законною і обґрунтованою оскаржену ухвалу суду першої інстанції, оскільки не встановлення дійсних обставин справи, доказування та/або ненадання правової оцінки обставинам, що входять до предмета доказування, свідчить про недотримання судом вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, не вжиття належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи.
Тому, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відхиляючи вимоги апеляційної скарги про необхідність суду апеляційної інстанції постановити рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, колегія суддів зазначає, що саме суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції, здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах (ч. 1 ст. 382 КАС України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відтак апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/24303/25 – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя В.А.Голуб
Суддя Ю.В.Осіпов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua