Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №400/853/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/853/25

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 17.08.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

суддів Джабурії О.В., Коваля М.П., –

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №400/853/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

29.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 11 січня 2025 року № 9 про притягнення до її дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №400/853/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваний наказ як акт індивідуальної дії є протиправним, оскільки за змістом, формою не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, не містить даних, які саме службові обов`язки та наказ безпосереднього командира вона не виконала, не зазначено яким чином порушила правила ввічливості. Наказ містить лише посилання на рапорт безпосереднього командира №116 від 10.01.2025, з яким її не ознайомлювали, тобто наказ не містить формулювання суті та обставин вчинення порушення.

Крім того, апелянт вказує, що з рапортом №116 від 10.01.2025 вона ознайомилась лише 05.10.2025 після звернення до суду та заперечує, що вказані в ньому відомості достовірні. Службова перевірка наявності складу правопорушення не проводилась, вона була позбавлена права надати пояснення з власними доказами правомірності своїх дій, порушене її право на участь в прийнятті рішення.

Представник Військової частини НОМЕР_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 року - без змін, посилаючись на те, що дисциплінарні правопорушення підтверджені письмовими доказами - рапортом капітана ОСОБА_2 від 09.01.2025 (реєстрація 10.01.2025 №116) та доповідною запискою старшого сержанта ОСОБА_3 від 08.01.2025. Представник вважає, що оскільки в оскаржуваному наказі є посилання на вказаний рапорт, ОСОБА_1 мала можливість ознайомитися з ним в будь-якій час. Представник вважає, що навіть ознайомлення з цим рапортом під час судового розгляду справи 05.10.2025 року ОСОБА_1 до ухвалення рішення по справі (минуло понад 10 місяців) не надала пояснень або доказів щодо викладених у рапорті обставин, які спростовували б доводи щодо неналежного виконання нею посадових обов`язків.

Представником Військової частини НОМЕР_1 у відзиві наведений зміст вказаного рапорту, якій на його думку підтверджує наявність дисциплінарного проступку ОСОБА_1 . При накладенні дисциплінарного стягнення командир діяв у межах дисциплінарної влади. Обрання догани обґрунтоване характером порушень. Обов`язковість службового розслідування за встановлених обставин не передбачена.

Також представник зауважив, що зазначені ОСОБА_1 обмеження доступу до програмного комплексу «Українські бухгалтерські системи» у період 10-16.01.2025 за часом не передували строкам виконання доручень 06.01.2025 та 08.01.2025 і не пояснюють їх невиконання. Ознайомлення з посадовою інструкцією 11.01.2025 також не усуває загального статутного обов`язку виконувати доведені накази начальника.

ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій просила задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що вважає себе такою, що не вчиняла дисциплінарного порушення. Ще раз зазначає, що зверталась до командира військової частини з рапортом № 246 від 30.01.2025 стосовно неправомірних дій та упередженого ставлення по відношенню до неї з боку безпосереднього керівника та з проханням провести службове розслідування, яке проведене не було, а відповідь стосувалася лише роз`яснення законодавства.

Представник військової частини подав до суду додаткові пояснення, в яких наполягав на тому, що оскаржуваний наказ є правомірним, виданий на підставі рапорту начальника фінансово-економічної служби-головного бухгалтера військової частини капітана ОСОБА_2 від 09.01.2025, що прямо зазначено в тексті наказу. Суд першої інстанції дослідив зазначені документи (рапорт ОСОБА_2 та доповідну записку ОСОБА_3 ) та встановив обставини неналежного виконання скаржницею службових обов`язків. Також представник просив не враховувати їх під час вирішення справи надані ОСОБА_1 додаткові докази у файлах від 12.10.2026 «Рапорт 49.pdf» та «Документи упереджене ставлення.pdf», у зв`язку з відсутністю передбачених ч.4 ст. 308 КАС України підстав для їх прийняття.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №102 від 05.09.2024 сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду начальника групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , з 05.09.2024 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.

За матеріалами справи наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 11 січня 2025 року №9 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 на підставі п.«б» ст.48 Дисциплінарного статуту ЗСУ притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисціплінарного стягнення «догана» за неналежне виконання службових обов`язків 06 січня 2025 року, за порушення вимог:

ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ та ст.11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України;

ст. 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ у частині: військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін;

ст.11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ у частині: додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців.

У змісті наказу зазначено, що відповідно до рапорту начальника фінансово - економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_2 (вх. №116 від 10.01.2025), сержант ОСОБА_1 , начальник групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово - економічної служби військової частини НОМЕР_1 не виконала вказівки, поводить себе порушуючи правила ввічливості й поведінки військовослужбовців, проявляючи цим низьку виконавчу дисципліну, не дотрималась вимог статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, ст. ст. 11,37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в процесі розгляду справи судом першої інстанції 05.10.2025 року до суду надані додаткові пояснення з клопотанням про долучення до матеріалів справи копії рапорту ОСОБА_2 (вх. №116 від 10.01.2025) на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , який став підставою для видання оскаржуваного наказу,. В рапорті зазначено, що нею – начальником ФЕС Курмиженко Т.Д. 06.01.2025 року на нараді о 08.15 год усно надана вказівка ОСОБА_1 скласти та надати на підпис до 16.00год звіти, що є додатком до телеграми КВМС від 03.01.2025 року №154/181/4-14. Телеграма була доведена під підпис, але ОСОБА_1 вказівка не виконана. Виконання передоручено провідному бухгалтеру ОСОБА_3 .

Також у рапорті ОСОБА_2 зауважила, що ОСОБА_1 не надала в установлений термін (до третього числа наступного місяця) меморіальні ордери з усіма документами .Термін надання звітності був продовжений до 08.01.2025 року, проте вказівка не виконана.

В рапорті ОСОБА_2 повідомляє про те, що ОСОБА_1 при спілкуванні підвищує тон, гримає дверима и залишає кабінет без дозволу. Спілкується у емоційне-підвищеному психологічному стані.

Начальник ФЕС - головний бухгалтер військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_2 вважала, що вказані грубі порушення свідчать про недостатній рівень виконання та знання посадових обов`язків та просила командира військової частини НОМЕР_1 притягнути ОСОБА_1 до дисціплінарної відповідальності. Надана також копія доповідної записки на її ім`я провідного бухгалтера ФЕС ОСОБА_3 .

Колегією суду встановлено, що інших документів до рапорту ОСОБА_2 (вх. №116 від 10.01.2025) в підтвердження вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 додано не було, а на другий день - 11.01.2026 року виданий оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №9, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисціплінарного стягнення «догана».

ОСОБА_1 не погодилась з правомірністю цього наказу та звернулась до суду.

Спірні правовідносини регламентовані Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 року №551-ХІV, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (далі Статут ВС ЗСУ), Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ 21.11.2017 року №608 (далі Порядок №608).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Відповідно до ст. 5 Статуту ВС ЗСУ внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань (ст.6 Статуту ВС ЗСУ).

Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан (ст.8 Статуту ВС ЗСУ).

Статтею 11 Статуту ВС ЗСУ визначені обов`язки військовослужбовців, які покладаються на них у зв`язку з необхідністю виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, у тому числі постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно зі ст.16 Статуту ВС ЗСУ кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

За приписами ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

В ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ наведений перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладні на військовослужбовців, в якій входить – «догана».

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (ст.83). Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст.84).

Згідно зі ст. 88 Дисциплінарного статуту ЗСУ військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Статтею 97 Статуту встановлено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

У п.2 розділу І Порядку №608 визначені значення термінів, що вживаються у цьому Порядку:

виконавська дисципліна - належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями службових обов`язків, наказів Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, командирів (начальників), доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин);

службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення;

службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №608 визначені випадки, коли службове розслідування може призначатися.

Розділом VІІ Порядку №608 регламентовані питання службових перевірок.

Згідно з п.1, п.2 Розділу VІІ Порядку №608 З метою перевірки інформації про факт правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.

Під час службової перевірки встановлюються:

особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;

обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;

не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов`язки;

наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.

У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 11 січня 2025 року №9 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції виходив з того, що за нормами Дисциплінарного статуту проведення службового розслідування не є обов`язковим перед накладанням дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, також не передбачено надання пояснень особою щодо якої вирішується питання притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому доводи позивачці в цієї частині є необґрунтованими.

Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивачки щодо неврахування усіх обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, що рішення прийняте виключно на підставі рапорту та без врахування позиції сторони, щодо якої прийнято оскаржуване рішення. При цьому суд першої інстанції посилався на те, що позивачка всупереч ст.77 КАС України не надала суду будь-яких пояснень, належних та допустимих доказів на підтвердження цих доводів.

Враховуючи специфічний характер правовідносин з проходження військової служби, єдиноначальності та наділення командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, суд першої інстанції вважав, саме рапорт командира (начальника) є тим належним способом фіксації та доказування порушення дисципліни військовослужбовцем.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.242 КАС України, відповідно до частин 1-4 якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції не надана взагалі оцінка доводам позивачки, що оскаржуваний наказ як акт індивідуальної дії є протиправним, оскільки за змістом, формою не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, не містить даних, які саме службові обов`язки та наказ безпосереднього командира вона не виконала, не зазначено яким чином вона порушила правила ввічливості.

Наказ містить лише посилання на рапорт безпосереднього командира №116 від 10.01.2025, що судом першої інстанції безпідставно визнано достатнім доказом наявності дисциплінарного порушення в діях позивачці.

Виходячи з приписів законодавства ознаками дисциплінарного проступку є протиправність дій або бездіяльності, наявність вини та службовий характер.

Колегією суддів встановлено, що саме зазначення цих складових дисциплінарного проступку відсутнє в оскаржуваному наказі, відсутні обставини вчинення дисциплінарного проступку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивачки та достатніми для визнання вказаного наказу протиправним з підстав відсутності в ньому відображення складу дисциплінарного проступку, наявності вини позивачки, що поставило її в стан правової невизначеності, враховуючи, що вона також не була ознайомлення із самим рапортом №116 від 10.01.2025, на якій міститься посилання в наказі.

Суд першої інстанції вважав, що саме рапорт командира (начальника) є тим належним способом фіксації та доказування порушення дисципліни військовослужбовцем. Такі саме мотиви правомірності оскаржуваного наказу зазначені у відзиві на апеляцію представником військової частини НОМЕР_2 , який наводить зміст вказаного рапорту.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки рапорт №116 від 10.01.2025 поданий без відповідних додатків – належних доказів наявності дисциплінарного проступку, зокрема щодо ознайомлення посадових осіб ФЕС, у тому числі позивачки, з телеграмою КВМС від 03.01.2025 року №154/181/4-14, вимог вказаної телеграми, розподілу обов`язків начальником ФЄС щодо її виконання, причини невиконання доручення начальника ФЄС наданого 06.01.2025 року о 08.15 год щодо виконання вимог позивачкою до 16.00год.

При цьому колегією суддів встановлено, що лише ці події стосуються дати – 06.01.2025 року.

Інші події – не надання у становлений термін (до 3 числа наступного місяця) меморіального ордеру та його не складання та складання 08.01.2025 року не у відповідності до вимог нормативних актів щодо бухгалтерського обліку (рапорт начальника ФЕС ОСОБА_2 та доповідна записка ОСОБА_4 ), не стосуються дати 06.01.2025 року; а щодо поведінки ОСОБА_1 з порушенням ввічливості – взагалі не зазначено дати та місця такої поведінки.

Між тим, колегією суддів встановлено, що позивачка згідно з наказом від 11 січня 2025 року №9 притягнута до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків лише та саме 06.01.2025 року. А отже висновки суду першої інстанції та доводи відзиву на апеляційну скаргу щодо скоєння позивачкою інших дій, окрім 06.01.2025 року, які вони вважають дисциплінарними проступками, не можуть бути предметом розгляду справи з огляду на оскаржуваний наказ про притягнення позивачки за події 06.01.2025 року.

Колегія суддів вважає, що твердження представника військової частини НОМЕР_2 , з яким погодився суд першої інстанції, що проведення службового розслідування при дослідженні обставин скоєння дисциплінарного проступку не є обов`язковим відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту ВС ЗСУ, відповідає положенням вказаних Статутів.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що позивачка посилалась не лише на не проведення службового розслідування, але і не на проведення службової перевірки, що не є тотожними поняттями відповідно до п.2 розділу І Порядку №608, в якому службова перевірка визначена, як комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.

Проте така перевірка проведена не була. Колегія суддів вважає, що відсутність відповідних належних доказів наявності дисциплінарного проступку позивачки до поданого рапорту №116 від 10.01.2025, на якій наявне посилання в оскаржуваному наказі, без відповідних додатків – належних доказів наявності дисциплінарного проступку, обставин порушення виконавської дисципліни, та наявності вини, призвело до видання наказу, якій не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, відповідно недоведеності наявності в діях позивачці дисциплінарного проступку.

З цих підстав посилання суду першої інстанції у рішенні та представника військової частини НОМЕР_2 у відзиві на апеляційну скаргу, що позивачка не надала доказів в спростування обставин викладених у рапорті №116 від 10.01.2025 є неспроможними.

Колегія суддів вважає, що сутність законності як принципу юридичної відповідальності виявляється у можливості притягнення до відповідальності лише винних осіб шляхом діяльності відповідних компетентних посадових осіб та органів держави, у межах визначеного на законодавчому рівні порядку та за наявності нормативно закріплених підстав.

Обґрунтованість відповідальності передбачає об`єктивне дослідження обставин справи, збирання та всебічну оцінку доказів, доведення наявності факту дисциплінарного проступку до ступеня вини конкретної особи, з врахуванням конкретних обставин справи і особистості правопорушника.

Частиною 1 ст. 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у рішенні суду першої інстанції від 17.08.2026 року неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи; недоведені обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п29).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №400/853/25 задовольнити.

Скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №400/853/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалити у справі №400/853/25 нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 11 січня 2025 року №9 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Е.В. Катаєва

Судді О.В.Джабурія

М.П. Коваль