Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/36228/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: погашення податкового боргу, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №160/36228/25

Суддя: Сафронова С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/36228/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 в адміністративній справі №160/36228/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воловик і партнери груп" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воловик і партнери груп", в якому позивач просить суд:

- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Воловик і партнери груп" (ЄДРПОУ 33452959), що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору та надано позивачу десятиденний строк для усунення відповідних недоліків.

На виконання зазначеної ухвали позивач подав клопотання, у якому зазначив, що відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, оскільки звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є заходом, пов`язаним із погашенням податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 в адміністративній справі №160/36228/25 позовну заяву повернуто позивачу з підстав неусунення недоліків, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права та положень законодавства про судовий збір.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня її подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи та інші особи, визначені цим Законом, які звертаються до суду або стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів у частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець пов`язує звільнення від сплати судового збору з певною категорією вимог, а саме вимогами про стягнення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Натомість предметом позову в цій справі є не стягнення коштів із платника податків, а надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та інших фінансових установах на суму податкового боргу або його частини.

Водночас підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу або її частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковий кодекс України розмежовує звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків та звернення щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Сам по собі зв`язок заявленої вимоги з процедурою погашення податкового боргу не означає тотожності такої вимоги вимозі про стягнення податкового боргу для цілей застосування пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, частина перша статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України окремо визначає звернення податкових органів щодо надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та звернення щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таке нормативне розмежування підтверджує самостійність відповідних процесуальних вимог та не дає підстав автоматично поширювати пільгу зі сплати судового збору, установлену для стягнення податкового боргу, на всі інші звернення контролюючого органу, пов`язані з його погашенням.

За таких обставин колегія суддів виходить із того, що звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, позивач повинен виконати загальні вимоги процесуального закону щодо сплати судового збору, якщо відсутні інші передбачені законом підстави для звільнення від його сплати.

Матеріалами справи підтверджено, що суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору.

Натомість позивач у встановлений судом строк документа про сплату судового збору не подав, а обмежився клопотанням, у якому виклав власне тлумачення положень законодавства щодо наявності пільги зі сплати судового збору.

Оскільки наведені позивачем доводи не спростовують висновку про відсутність установленої законом пільги зі сплати судового збору за заявленою категорією вимог, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальним наслідком невиконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області- залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 в адміністративній справі №160/36228/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua