Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №243/10870/25 — Київський районний суд м. Полтави

Справа № 243/10870/25

Провадження 2/552/5434/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2026

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючий суддя Дюміної Н.О.,

при секретарі Сакун О.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4

вимоги позивача: про визнання права власності в порядку спадкування,

учасники справи: не з`явились,

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 24 листопада 2025 ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 (прізвище до шлюбу ОСОБА_5 ) доводилась дружиною ОСОБА_6 . ОСОБА_3 доводився сином ОСОБА_6 . ОСОБА_4 доводилась дочкою ОСОБА_6 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилась спадщина: житловий будинок садибного типу А-1 загальною площею 63,8 кв.м, житловою площею 40,8 кв.м з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, сарай В, сарай Г, сарай Д, душ Е, вбиральня З, свердловина №1, ворота №3, огорожа №4, замощення І, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок належав йому на підставі Договору про надання в бестрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 15.12.1970, реєстровий №682 та земельна ділянка житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), площею 0,0700 га, кадастровий №1424256200:04:000:0974, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ДН №086442 від 02.03.2001. Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 є спадкоємицею першої черги спадкування за законом. Вона прийняла спадщину і була заведена спадкова справа №213/2025, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82734232 від 01.10.2025. Пізніше ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на успадковане майно. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку із відсутністю документів, які встановлюють право власності на нього, відсутня реєстрація права власності в Реєстрі речових прав.

Таким чином внаслідок відсутності архівних документів, на підставі яких позивач може зареєструвати своє право, остання позбавлена можливості це зробити у встановленому законом порядку і тому змушена звернутися до суду.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд ухвалити рішення, яким Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), площею 0,0700 га, кадастровий №1424256200:04:000:0974, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2. Позивач та його представник адвокат Прокопцев С.В. були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, представник позивача надіслав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою суду від 24 лютого 2025 було відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

5.Ухвалою суду від 24 березня 2025 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

6.Ухвалою суду від 21.09.2026 справа прийнята в провадження судді Київського районного суду м. Полтави Дюміної Н.О.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

8. ОСОБА_2 (прізвище до шлюбу ОСОБА_5 ) доводилась дружиною ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_1 від 19.06.1970.

9. ОСОБА_3 доводився сином ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 08.09.1971.

10. ОСОБА_4 доводилась дочкою ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 09.04.1975, свідоцтвом про одруження НОМЕР_4 від 18.09.1999.

11. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки – ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 09 липня 2021 року.

12.Після смерті ОСОБА_6 залишилась спадщина, яка складається з: житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на земельна ділянка житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), площею 0,0700 га, кадастровий №1424256200:04:000:0974, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

13.Згідно відомостей наданих приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченко Андрієм Вікторовичем, щодо майна померлого ОСОБА_7 , 1943 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 бла заведена спадкова справа №213/2025 за заявою ОСОБА_8 від 01.10.2025. Інші спадкоємці з заявою про прийняття спадщини не зверталися.

14.Судом було також досліджено копію спадкової справи №213/2025 заведеної після смерті ОСОБА_6 .

15.Постановою приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченком А.В. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок та земельну ділянку на підставі того, що нею не надані відомості та документи необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме не надано документ який встановлює право власності на них.

16. ОСОБА_6 відповідно до Рішення виконавчого комітету Слов`янської районної ради депутатів трудящихся №59/н від 07.10.1970 на підставі Договору про надання в бестрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 15.12.1970, реєстровий №682, Акту про відведення в натурі земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво від 16.10.1970 була надана земельна ділянка площею 700 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва одноповерхового цегляного будинку.

17.07.10.1970 ОСОБА_6 був наданий проект забудови земельної ділянки, проект будівництва будинку.

18.Земельна ділянка житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), площею 0,0700 га, кадастровий №1424256200:04:000:0974, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ДН №086442 від 02.03.2001.

19.Право власності на вищевказану земельну ділянку не було зареєстроване за ОСОБА_6 після 2013року, тому дані про реєстрацію права власності на земельну ділянку відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, про що свідчить також Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6801630082025 від 23.10.2025.

20.Відповідно до технічного паспорту на будинок складеного на замовлення ОСОБА_2 від 29.10.2025 року, спірне домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок складається з: житлового будинку садибного типу А-1 загальною площею 63,8 кв.м, житловою площею 40,8 кв.м з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, сарай В, сарай Г, сарай Д, душ Е, вбиральня З, свердловина №1, ворота №3, огорожа №4, замощення І.

V. Оцінка Суду.

21.Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

22.Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

23.За нормою частини першої статті 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

24.Статтею 1261 ЦК України визначено, що діти спадкодавця та той з подружжя, що його пережив та батьки, відносяться до першої черги спадкоємців за законом.

25.Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1270 ЦК України.

26.Отже, спадкоємець ОСОБА_6 - дружина спадкодавця – ОСОБА_2 прийняла спадщину фактично, у 2025 році звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Інші особи з заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 не звертались.

27.Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

28.Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

29.Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

30.Як передбачено у п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

31.Постановою приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченком А.В. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок та земельну ділянку на підставі того, що нею не надані відомості та документи необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме не надано документ який встановлює право власності на них.

32.Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

33.Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

34.Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

35.Судом встановлено, що ОСОБА_6 відповідно до Рішення виконавчого комітету Слов`янської районної ради депутатів трудящихся №59/н від 07.10.1970 на підставі Договору про надання в бестрокове користування землеьної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 15.12.1970, реєстровий №682, Акту про відведення в натурі земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво від 16.10.1970 була надана земельна ділянка площею 700 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва одноповерхового цегляного будинку.

36.Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року №91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

37.До самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

38.Згідно із п. 14 Додатку № 1 інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженою 31 січня 1966 року заступником міністра комунального господарства Української РСР нотаріально посвідчені договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку та затверджений виконкомом місцевої Ради акт про прийняття будинку в експлуатацію віднесені до правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР.

39.Відповідно до правової позиції по справі № 6-137цс13, право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

40.У 1981 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

41.Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

42.Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

43.Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

44.Такі висновки щодо застосування відповідних норм права містяться в правовій позиції Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13.

45.Отже, підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

46.Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

47.Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

48.Відповідно до п.80 Постанови КМУ №1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, також може проводитися на підставі документів, передбачених статтею 31 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

49.Згідно ст. 31 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

50.Таким чином, будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об`єкти.

51.Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

52.Відсутність державної реєстрації спірного будинку за життя спадкодавця не свідчить про те, що спірний будинок не увійшов до спадкової маси, оскільки будівництво спірного будинку відбувалось відповідно до чинного на час його будівництва законодавства, на відведеній для його будівництва у встановленому законом порядку земельній ділянці і на момент смерті спадкодавця указаний будинок був прийнятий в експлуатацію. Законодавство, чинне на час введення в експлуатацію спірного будинку, не пов`язувало моменту виникнення права власності на нерухоме майно із його державною реєстрацією.

53.Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України, «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

54.Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

55.При цьому, позивач, будучи єдиним спадкоємцем за законом, спадщину прийняла, оскільки у визначений ЦК України строк подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, однак позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно через відсутність правовстановлюючого документа на будівлі.

56.Суд бере до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

57.Враховуючи те, що позивач позбавлена можливості визнати право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, такими, що гуртуються на законі, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

58.Щодо позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку, суд зазначає наступне.

59.Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Порядок проставляння відмітки про перехід права власності затверджений Постановою КМУ від 06.05.2009 року №439.

60.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок» від 05.03.2009 року, передбачено вилучення державного акту на право власності на земельну ділянку, на підставі якого відбувся перехід права власності, із справ нотаріальної контори, проставляння відмітки про перехід права власності, та доручення державного акту на право власності на землю до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності.

61.Отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, можливо лише після подання нотаріусу правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а також перевірки нотаріусом відсутності заборони або арешту вказаного майна.

62.Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

63.Згідно з ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

64.З викладеного видно, що позивачка є спадкоємцем, тобто власником майна померлого і має право успадкувати державний акт на право власності на земельну ділянку, так як відповідно до норм ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

65.Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

66.Частиною другою статті 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

67.Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

68.Проаналізувавши встановлені обставини по справі та надані сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено, що позивачка єдиною особою, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка. На підставі рішення Райгородоцької селищної Ради народних депутатів від 23.12.1999 №23/9-41 ОСОБА_6 набув у встановленому порядку право власності на зазначену частину земельної ділянки, але помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому відомості про зареєстроване право власності відсутні в Державному реєстрі на нерухомість.

69.Враховуючи те, що позивачка позбавлена можливості визнати право власності на земельну ділянку, що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, такими, що гуртуються на законі, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

70. Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачкою при зверненні до суду із зазначеним позовом, з урахуванням предмету та підстав позову слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного та ст.183,358,364,380 ЦК України, керуючись ст.13,81,247,258,263-265, 280,352,354, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на житловий будинок садибного типу А-1 загальною площею 63,8 кв.м, житловою площею 40,8 кв.м з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, сарай В, сарай Г, сарай Д, душ Е, вбиральня З, свердловина №1, ворота №3, огорожа №4, замощення І, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на земельну ділянку житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), площею 0,0700 га, кадастровий №1424256200:04:000:0974, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Н.О.Дюміна