Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/5917/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/5917/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач)

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року (суддя І.В. Тулянцева) у справі № 160/5917/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.02.2025 №047150030493 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.02.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах суперечить приписам законодавства, що порушує право позивача на належне йому пенсійне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.02.2025 №047150030493 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховуючи правову оцінку, яка надана судом у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд першої інстанції зауважив, що записами в трудовій книжці об`єктивно підтверджено періоди роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії, проте враховуючи особливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону №1058, між тим, позивачем не було надано до пенсійного органу додаткові документи, що підтверджували факт його роботи за професіями із важкими та шкідливими умовами праці, та проведення атестації робочих місць на підприємстві за відповідними професіями.

Будь – які записи в заяві про призначення пенсії від 04.02.2025 року про необхідність надання додаткових документів, в т.ч. ті, які підтверджують пільговий стаж роботи позивача, та строк їх подання, відсутні.

Суд першої інстанції вважав, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу від 11.02.2025 №047150030493, було прийнято без належного з`ясування всіх обставин та дослідження відповідних документів, необхідних для вирішення питання про призначення пенсії, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що задоволення повністю позовних вимог без перевірки суб`єктом владних повноважень наявності усіх визначених законом умов (в т.ч. пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), буде втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу, а відтак позов слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області, як органу, яким прийнято спірне рішення про відмову у призначенні пенсії, повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховуючи правову оцінку, яка надана судом у рішенні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити дії та ухвалити нове рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.02.2025 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що право на пенсію незалежно від віку визначено ч.3 ст.114 Закону №1058, згідно якої не передбачено, що особа має працювати на посаді, що передбачена Списком №1 або Списком №2. Зауважує, що суд першої інстанції хибно вказав, що згідно ч.3 ст.114 Закону №1058 обов`язковою є пільгова довідка. Вважає, що суд першої інстанції помилково вважав, що перевірка судом пільгового стажу позивача буде втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вказує, що згідно поданих позивачем документів встановлено, що пільговий стаж позивача складає 0 років 0 місяців 0 днів, що є недостатнім для призначення для пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону №1058. Зауважує, що позивачем не подано пенсійному органу довідку згідно Порядку №637 на підтвердження наявного пільгового стажу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 04.02.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Згідно із розпискою-повідомленням до заяви №480 від 04.02.2025 року, позивачем разом із заявою про призначення пенсії було подано до ПФУ наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт та диплом (свідоцтва, атестат про навчання).

У зв`язку з впровадженням екстериторіальності заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та розглянуто ним.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047150030493 від 11.02.2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Рішення мотивоване тим, що право на пенсію згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058 мають працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за списком робіт і професій, що затверджено Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію не залежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів відділень), за умови, якщо були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Вік заявника 45 років 03 місяці 19 днів. Страховий стаж особи становить 30 років 03 місяці 11 днів. Згідно наданих документів пільговий стаж згідно Постанови Кабінету Міністрів України №202 від 13.03.1994 року, становить 00 років 00 місяців 00 днів. За доданими документами до стажу роботи зараховано всі періоди. Також зазначено про те, що до заяви про призначення пенсії не додано уточнюючу довідку з підприємства (додаток №5) відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 12.08.1993р. № 637. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:

довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Згідно ст. 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі Закон №103/98-ВР, був чинним під час навчання позивача) передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Колегія суддів зауважує, що право на передбачену ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких і виконувані роботи містяться у Списку (далі Список №202), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше 25 років. Працівники зазначених у ч.3 ст.114 Закону №1058 провідних професій мають право на таку пенсію за умови, якщо вони були зайняті на відповідних роботах не менше 20 років.

В свою чергу, наявність відомостей про трудову діяльність за Списком №202 або провідною професією у трудовій книжці є достатнім для підтвердження пільгового стажу, який дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, адже згідно Порядку №637 трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Отже, є хибним висновок суду першої інстанції, що довідка, уточнююча пільговий характер роботи, є обов`язковою умовою для визначення права на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону №1058.

Колегія суддів зі змісту матеріалів справи з`ясувала, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить відомості про трудову діяльність позивача, зокрема вальцювальником гарячого прокату.

Також, згідно диплому НОМЕР_2 підтверджено навчання позивача з 01.09.1994 по 01.07.1998 у Криворізькому металургійному технікумі, цей період зараховано позивачу до страхового стажу згідно розрахунку стажу позивача, який здійснено пенсійним органом.

Водночас, колегія суддів встановила, що матеріалами справи не підтверджено, зокрема заявою позивача №480 від 04.02.2025 року, що позивачем подавалась трудова книжка позивача НОМЕР_1 під час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.

Це зумовило відсутність дослідження пенсійним органом: відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 щодо наявного у позивача пільгового стажу для призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону №1058; виконання позивачем вимог ст. 38 Закону № 103/98-ВР для зарахування до пільгового стажу, який дає право на пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, періоду навчання позивача з 01.09.1994 по 01.07.1998

Згідно п. 1.8 розділу І Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Крім того, згідно п.4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Згідно п.4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Колегія суддів з`ясувала, що пенсійним органом не підтверджено виконання вищезгаданих вимог, які передбачені Порядком №22-1 відносно недоліків заяви позивача про призначення пенсії стосовно неподання документів на підтвердження пільгового стажу, який дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, зокрема трудової книжки позивача.

За цих обставин, колегія суддів вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не виконало приписи п.4.7 розділу IV Порядку №22-1 під час прийняття спірного рішення від 11.02.2025 №047150030493 про відмову у призначенні позивачу, не здійснило належний розрахунок пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону №1058.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.02.2025 №047150030493 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, колегія суддів зауважує, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Статтею 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до Рекомендацій №К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980, термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Колегія суддів зауважує, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення, перерахунку пенсій громадянам. Саме територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам. Оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів, прийняття такого рішення є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, втручання до яких з боку суду не відповідатиме завданням адміністративного судочинства і є неприпустимим.

Виходячи з встановлених у справі обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом захисту прав повивача у спірному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, оскільки пенсійний орган Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, приймаючи спірне рішення про відмову в призначенні пенсії, не здійснив належним чином обрахунок пільгового стажу позивача для призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, тобто не реалізував свої дискреційні повноваження з цього питання.

Тобто, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховуючи правову оцінку, яка надана судом у рішенні.

Враховуючи те, що судом першої інстанції було правильно задоволено позовні вимоги частково, але з помилковим висновком, що довідка, уточнююча пільговий характер роботи, є обов`язковою умовою для визначення права на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, змінивши мотивувальну частину рішення суду першої інстанції з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції. В свою чергу, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області -залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі № 160/5917/25 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі № 160/5917/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк