Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №527/2140/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2140/26

провадження 2/527/1615/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Бойко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/2140/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позову представник зазначив, що 16.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 37292035, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну карту, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором. 06.07.2026 було укладено договір № 06-07/26 відповідно до якого ТОВ "ЕКО ФІН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 37292035. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 37292035. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №37292035 від 16.12.2024, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 15283,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) -3000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 10020,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами – 2263,20 грн. Проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 13020,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 3000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 10020,00 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 37292035 від 16.12.2024 в сумі 13020,00, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи у його відсутність та не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення судової повістки, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

16.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 37292035 про споживчий кредит, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором NjcxZDk5, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 3000,00 грн (п. 2.2.). Строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 16.12.2024 та закінчується 15.12.2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п.2.3). Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 29.12.2024 (рекомендована дата платежу) (п.2.4.). Поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 15.12.2025 (дата остаточного погашення заборгованості) (2.5). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі – 365 % відсотків річних ( Денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду (п.2.6.). В п. 10. Кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 зазначив номера особистих електронних платіжних засобів: НОМЕР_1 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

16.12.2024 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором NjcxZDk5, у якому викладено істотні умови, які за своїм змістом є аналогічними викладеними у кредитному договорі (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

30.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію № 1/37292035 до Договору про споживчий кредит від 16.12.2024 № 37292035, згідно п.1 сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 13.01.2025. Відповідно до умов п. 3.3.7.3. Договору Позичальник, не пізніше наступного календарного дня після дати укладення (підписання) цього Додаткового договору, оплачує суму нарахованих станом на дату укладення (підписання) Додаткового договору процентів та пені (в разі її застосування), а саме 450 гривень (п.2).

15.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію № 2/37292035 до Договору про споживчий кредит від 16.12.2024 № 37292035, згідно п.1 сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 29.01.2025. Відповідно до умов п. 3.3.7.3. Договору Позичальник, не пізніше наступного календарного дня після дати укладення (підписання) цього Додаткового договору, оплачує суму нарахованих станом на дату укладення (підписання) Додаткового договору процентів та пені (в разі її застосування), а саме 480 гривень (п.2).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначені договори, укладені у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронними договорами, та вважаються таким, що за правовим наслідками прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В п. 10. Кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 зазначив номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Як вбачається з квитанції №43435-84546-04453 платником ТОВ «ЕКО ФІН» через Банк Платника АБ «УКРГАЗБАНК» перераховано 3000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , Кредитний договір № 37292035 від 16.12.2024 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «ЕКО ФІН» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

06.07.2026 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 06-07/26, відповідно до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «ЕКО ФІН» права вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до Реєстру боржників від 06.07.2026 до Договору факторингу № 06-07/26 від 06.07.2026 до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 15208,30 грн, з яких: 3000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 10020,00 грн – сума заборгованості за процентами, 2188.30 грн – сума заборгованості за пенею (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, право вимоги за Договором № 37292035 про споживчий кредит від 16.12.2024 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі договору факторингу.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно Розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за Кредитним договором № 37292035 від 16.12.2024, заявлена до стягнення станом на 25.07.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 13020,00 грн, з яких: 3000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 10020,00 грн – сума заборгованості за процентами (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн – суми заборгованості за основною сумою боргу, 10020,00 грн – суми заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 3000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу та сплати відсотків у встановленому договором розмірі не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн – суми заборгованості за основною сумою боргу, 10020,00 грн – суми заборгованості за процентами є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 2662,40 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надавало правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 9000,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат – це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 4000,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) за Договором № 37292035 про споживчий кредит від 16 грудня 2024 року:

- 3000,00 грн - суму заборгованості за основною сумою боргу,

- 10020,00 грн - суму заборгованості за відсотками,

а всього 13020,00 грн (тринадцять тисяч двадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф.521, код ЄДРПОУ: 42640371);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Суддя А. О. Олефір