Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/18849/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/18849/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року (суддя – Врона О.В.) у справі №160/18849/26 за позовом ОСОБА_1 до 1- Військової частини НОМЕР_1 , 2- Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом. в якому просив:

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неналежному нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 22 вересня 2022 року по 24 серпня 2023 року, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, донарахування та виплату ОСОБА_1 належної індексації грошового забезпечення за період з 22 вересня 2022 року по 24 серпня 2023 року, з урахуванням сум індексації, які були фактично виплачені, та виплатити різницю між фактично виплаченими сумами і сумами, які повинні були бути нараховані відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку №1078.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у неналежному нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 26 серпня 2023 року по 01 жовтня 2025 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, донарахування та виплату ОСОБА_1 належної індексації грошового забезпечення за період з 26 серпня 2023 року по 01 жовтня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум індексації, та виплатити різницю між фактично виплаченими сумами і сумами, які повинні були бути нараховані відповідно до вимог Закону України №1282-XII та Порядку №1078.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року без застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, відповідно до вимог пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату

ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 22 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, із проведенням відповідного перерахунку всіх похідних складових грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22 липня 2025 року по 01 жовтня 2025 року без застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 22 липня 2025 року по 01 жовтня 2025 року шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, із проведенням перерахунку всіх похідних складових грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26 з обґрунтуванням необхідності вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат КАС ВС у справах, пов`язаних зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023.

Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що у спірному випадку суд першої інстанції не встановив та не обгрунтував те, що правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, є подібними правовідносинам, що становлять предмет спору у справі №240/401/26. Скаржник звертає увагу на те, що заявлені позивачем вимоги у цій справі не стосуються тих проблемних питань, які стали підставою для передачі справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Отже, з огляду на положення вказаної норми, суд має право зупинити провадження у справі за умови встановлені того, що правовідносини, які становлять предмет розгляду цієї справи, є подібним правовідносинам у справі, яку передано на розгляд об`єднаної палати.

У спірному випадку, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не обгрунтував те, що правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, є подібними правовідносинам, що становлять предмет спору у справі №240/401/26.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, виходячи із змісту та обсягу заявлених у цій справі вимог, не може прийти до висновку про подібність правовідносин у цій справі та справі №240/401/26.

Так, фактично підставою для передачі справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати стала необхідність вирішення окремих правових колізій, пов`язаних із застосуванням положень постанови КМУ №481 та виплату грошового забезпечення з 20.05.2023 (дата набрання чинності постановою КМУ №481).

У спірному випадку позивачем, зокрема, заявлено вимоги щодо виплати індексації грошового забезпечення та виплати грошового забезпечення до 20.05.2023, тобто правовідносини в яких не може бути застосована постанова КМУ №481.

Отже, результат розгляду справи №240/401/26 не може вплинути на результат розгляду цієї справи, в частині заявлених вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення та виплати грошового забезпечення до 20.05.2023.

Щодо заявлених вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 22.07.2025 по 01.10.2025.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправними та нечинними відповідні положення постанови КМУ №481.

Позивачем заявленого вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення після 18.06.2025.

У свою чергу, правова проблема, яка вирішується у справі №240/401/26, стосується застосування положень постанови КМУ №704, в редакції постанови КМУ №481, тобто в період чинності постанови КМУ №481.

Отже, результат розгляду справи №240/401/26 не може вплинути і на результат розгляду цієї справи, в частині заявлених вимог щодо виплати грошового забезпечення до 22.07.2025 по 01.10.2025.

Таким чином, оскільки у спірному випадку не встановлено обставин, наявність яких відповідно до ч. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України могла б обгрунтовувати необхідність зупинення провадження у цій справі, то оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обгрунтованою.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі №160/18849/26 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Т.І. Ясенова