Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №336/6871/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 336/6871/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 27 серпня 2026 року (суддя Каретник Ю.М.) у справі №336/6871/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПП Свинаренко О.С. серії 6АВ №14454419 від 09.04.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 07 серпня 2026 року позов залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання позову.

При цьому, суд першої інстанції визнав необгрунтованими аргументи позивача щодо звільнення його від сплати судового збору як учасника бойових дій. З огляду на те, що заявлені у цій справі вимоги не пов`язані із захистом прав, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників бойових дій.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 27 серпня 2026 року позов повернуто позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач фактично посилається на те, що він є учасником бойових дій і в силу положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, при цьому, не лише у справах, пов`язаних із захистом прав як учасника бойових дій, а будь-яких спорах.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у цій справі позовні вимоги не пов`язані з порушенням прав позивача на соціальний захист саме як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту для учасників бойових дій, а тому аргументи позивача щодо звільнення його від сплати судового збору як учасника бойових дій

в силу положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними.

Такий висновок суду першої інстанції щодо застосування положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» в залежності від предмету спору, відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена, зокрема, у справі №520/23062/24 (постанова від 24.04.2025), у справі №260/6591/24 (постанова від 14.08.2025).

Разом з цим, судом встановлено, що 09 вересня 2026 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення №10-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що законодавцем передбачено лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Конституційний Суд України визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, зважаючи на вказане рішення Конституційного Суду України, суд апеляційної інстанції вважає можливим апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 27 серпня 2026 року у справі №336/6871/26 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Т.І. Ясенова