Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/12258/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/12258/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року (суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/12258/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ: 21910427) щодо відмови ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та виплаті грошової допомоги, яка не оподатковується, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком - 09.03.2026 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ: 21910427) призначити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 ), пенсію за віком з 09.03.2026 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях України за останні три роки (2023-2025), що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, забезпечивши її виплату з 09.03.2026 року та виплатити грошову допомогу, яка не оподатковується, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком - 09.03.2026 року.

В обґрунтування заявленого позову посилалася на те, що з грудня 2014 року перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Водночас у зв`язку з працевлаштуванням виплата зазначеної пенсії була припинена, фактично пенсійні виплати за призначеною пенсією за вислугу років позивач не отримувала. Після досягнення пенсійного віку позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На думку позивача, при призначенні пенсії за віком відповідач неправомірно застосував положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV та здійснив переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за

вислугу років була призначена відповідно до іншого законодавчого акта - Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вважає, що звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV є саме первинним призначенням такого виду пенсії, а не переведенням, у зв`язку з чим при визначенні розміру пенсії має застосовуватися показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023– 2025 роки. Крім того, позивач зазначає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки на день досягнення пенсійного віку працювала на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, має необхідний страховий стаж, а призначення пенсії за віком у 2026 році відбулося вперше.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023, 2024, 2025 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням зазначеного показника, починаючи з 17.03.2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачці вперше призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачав інший порядок призначення та розрахунку пенсії, то переводячи позивачку на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, відповідач був зобов`язаний вчинити дії щодо нарахування та розрахунку такої пенсії вперше з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року призначення пенсії, тобто у даному випадку за 2023-2025 роки. Разом з тим зауважив, що саме з 17.03.2026 підлягає проведенню перерахунок пенсії позивача, а не з 09.03.2026 року, як помилково зазначає позивач, оскільки відповідно до матеріалів справи та відомостей пенсійної справи рішення про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV прийнято відповідачем саме з 17.03.2026 року, тобто з дати подання позивачем відповідної заяви про призначення пенсії за віком.

Разом з тим, у звЙ’язку з відсутністю доказів, які б свідчили, що виплата пенсії позивачу за вислугу років в 2014 році була припинена, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити грошову допомогу, яка не оподатковується, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Скаржник вказує на те, що у спірному випадку мало місце не призначення пенсії, а переведення позивачки з одного виду пенсії (пенсій за вислугу років) на іншу – пенсія за віком. При переведенні на пенсію за віком пенсійний орган правомірно застосовано показники середньої заробітної плати в Україні, які враховувалися при призначенні пенсії вперше.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін як законне та обгрунтоване.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обгрунтованості, в частині задоволених позовних вимог.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у грудні 2014 року позивач, яка здійснювала трудову діяльність у сфері освіти, звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

За результатами розгляду зазначеної заяви та на підставі поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було призначено пенсію за вислугу років з 22.12.2014 року.

Разом з тим, у зв`язку з подальшим працевлаштуванням позивача виплата призначеної пенсії за вислугу років була припинена відповідно до вимог законодавства, що регулювало порядок виплати пенсій особам, які продовжували працювати на посадах, що не давали права на одночасне отримання такої пенсії. Позивач зазначає, що фактичної виплати пенсії за вислугу років вона не отримувала.

У подальшому, після досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV з 17.03.2026 року.

Водночас, при визначенні розміру пенсії за віком відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який використовувався при обчисленні попереднього виду пенсії - пенсії за вислугу років, а саме показник середньої заробітної плати, що застосовувався під час призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як зазначено у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.04.2026 року №0400-010303-8/75028, розмір пенсії позивача з 17.03.2026 року був обчислений із застосуванням середньомісячного заробітку, визначеного за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 28.02.2026 року, який становить 16355,06 грн.

Внаслідок проведеного розрахунку відповідачем визначено розмір пенсії ОСОБА_1 у сумі 4460,77 грн.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивачка звернулася з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із ч.2 ст.40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп – заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К – страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

У постанові від 31.10.2018 р. у справі №876/5312/17 (провадження №11-731апп18) Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що із аналізу зазначених норм встановлено, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.

У свою чергу, Законом №1058, в редакції як на час призначення позивачці пенсії вперше так і на теперішній час, не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років.

Так, відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Такий вид пенсії (пенсія за вислугу років) передбачений Законом України “Про пенсійне забезпечення” на підставі якого і було призначено пенсію позивачу у 2010 році.

Отже, колегія суддів зазначає, що на момент звернення у 2026 році позивачка, у зв`язку з досягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058, набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки за таким призначенням вона звернулася вперше.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав стверджувати про неправильність визначення пенсійним органом показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, при призначенні позивачу пенсії за віком.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року в адміністративній справі №160/12258/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Т.І. Ясенова