Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №280/6961/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/6961/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2025, ухвалене в порядку письмового провадження в м. Запоріжжі, (суддя суду першої інстанції Стрельникова Н.В.) в адміністративній справі №280/6961/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо неврахування до пільгового стажу, для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах (Список 1): періоду роботи з 01.01.2004 по 01.08.2004, та до страхового стажу: періоду навчання - з 01.09.1990 по 24.11.1994 (4 роки 2 місяці).

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: зарахувати до його страхового стажу період навчання у Ногайському радгоспі- технікумі - з 01.09.1990 по 24.11.1994; зарахувати до пільгового стажу (за Списком №1) періоди роботи: з 01.01.2004 по 01.08.2004, та здійснити у зв`язку із цим перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачений сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсії за віком (на пільгових умовах). Після призначення пенсії виявилось, що Відповідачем при розрахунку його пільгового стажу протиправно не враховано період роботи за Списком 1: з 01.01.2004 по 01.08.2004. Крім того, до його страхового стажу протиправно не зараховано період навчання з 01.09.1990 по 24.11.1994. Про означене вказано у Листі Відповідача від 10.06.2025. Вважає означені дії Відповідача незаконними, такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, на рівні, визначеному Законодавством України.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 17.12.2025 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1990 по 24.11.1994. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1990 по 24.11.1994 та здійснити у зв`язку із цим перерахунок пенсії. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1990 по 24.11.1994, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 23.05.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії. До заяви про призначення пенсії позивач додав документи на підтвердження страхового та пільгового стажу, зокрема на підтвердження періоду навчання. Заяву позивача від 23.05.2025 року було розглянуто в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в рішенні від 02.06.2025 року №084050021153 . Дана обставина підтверджується витягом з внутрішньої системи ППВП. Згідно з внутрішнім кодуванням, шифр о20 (u20) позначає Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Даним рішенням було проведено призначення пенсії позивачу та проведено зарахування періодів до страхового та пільгового стажу позивача. Листом від 10.06.2025 0800-0204-8/56784 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про результати розгляду заяви та надало інформацію, що при призначенні пенсії до пільгового стажу за Списком №1 не враховано період за період роботи в АТ “Запорізький завод феросплавів” з 01.01.2004 р. по 01.08.2004 р., до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1990 р. по 24.11.1994 р. Наведений лист відповідача є роз`ясненням результатів розгляду заяви про призначення пенсії, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Зазначений лист, не породжує прав та обов`язків для позивача, сам по собі не є управлінським рішенням. В постанові від 21.06.2018 у справі № 758/8247/16-а Верховний Суд зазначив, що лист не містить ознак рішення органу публічної влади, передбачених абзацом шостим пункту 4.3. Порядку 22-1. 24.06.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, а саме допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами (пільговий стаж Список №1 за період з 01.01.2004 р. по 01.08.2004 р.). До заяви про призначення пенсії позивач додав документи на підтвердження пільгового періоду роботи. Заяву позивача від 24.06.2025 року було розглянуто в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області в рішенні від 03.07.2025 року №084050021153. Дана обставина підтверджується витягом з внутрішньої системи ППВП. Згідно з внутрішнім кодуванням, шифр о14 (u14) позначає Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Даним рішенням було проведено перерахунок пенсії позивача (допризначення за додатковими документами, абз.3, п.1.7 Порядку №22-1, з переглядом ЗП) та зараховано період роботи з 01.01.2004 р. по 01.08.2004 р. до пільгового стажу. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління ПФУ в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії, а зобов`язавши Головне управління ПФУ в Запорізькій області здійснити виплату суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії.

До заяви про призначення пенсії позивач додав документи на підтвердження страхового та пільгового стажу, зокрема на підтвердження періоду навчання.

Заяву позивача від 23.05.2025 було розглянуто в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в рішенні від 02.06.2025 року №084050021153.

Даним рішенням було проведено призначення пенсії позивачу та проведено зарахування періодів до страхового та пільгового стажу позивача.

Листом від 10.06.2025 0800-0204-8/56784 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про результати розгляду заяви та надало інформацію, що при призначенні пенсії до пільгового стажу за Списком №1 не враховано період за період роботи в АТ “Запорізький завод феросплавів” з 01.01.2004. по 01.08.2004, до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1990 по 24.11.1994.

24.06.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, а саме допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами (пільговий стаж Список №1 за період з 01.01.2004 по 01.08.2004).

До заяви про призначення пенсії позивач додав документи на підтвердження пільгового періоду роботи.

Заяву позивача від 24.06.2025 було розглянуто в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області в рішенні від 03.07.2025 року №084050021153.

Даним рішенням було проведено перерахунок пенсії позивача (допризначення за додатковими документами, абз.3, п.1.7 Порядку №22-1, з переглядом ЗП) та зараховано період роботи з 01.01.2004 по 01.08.2004 до пільгового стажу.

Позивач не погоджуючись із діями пенсійного фонду, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі додатково наданих документів про страховий стаж.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в цьому випадку, зайнятість на таких роботах протягом повного робочого дня, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця за умовами праці після 21.08.1992 р., а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та страхового стажу, і досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Щодо спірного періоду роботи позивача з 01.01.2004 по 01.08.2004 суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось 24.06.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, а саме допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами (пільговий стаж Список №1 за період з 01.01.2004 по 01.08.2004). Вказану заяву про призначення пенсії було розглянуто в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області в рішенні від 03.07.2025 №084050021153. Даним рішенням було проведено перерахунок пенсії позивача (допризначення за додатковими документами, абз.3, п.1.7 Порядку №22-1, з переглядом ЗП) та зараховано період роботи з 01.01.2004 по 01.08.2004 до пільгового стажу позивача.

Отже, вищевказаний період не є спірним, оскільки вже зарахований відповідачем 3 до пільгового стажу позивача.

Враховуючи викладене, у задоволенні частини позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача 1, щодо не зарахування до пільгового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список 1) періоду роботи з 01.01.2004 по 01.08.2004 та зобов`язати зарахувати вказаний період слід відмовити.

Щодо зарахування позивачу до загального страхового стажу періоду навчання у Ногайському радгоспі-технікумі, суд зазначає таке.

Відповідно до диплому молодшого спеціаліста від 24.11.1994 та додатками до нього, позивач з 01.09.1990 по 24.11.1994 навчався у Ногайському радгоспі-технікумі за спеціальністю механізація сільського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 17 Закону України “Про професійно-технічну освіту” передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Відповідачами не оспорюється, що заклад в якому позивач навчався, є професійно-технічним закладом освіти. Підставою для неврахування періоду навчання до страхового стажу є те, що у довідці від 17.02.2025 №17 не вказано підстави її видачі. Про те така підстава неврахування спірного періоду не ґрунтується на нормах матеріального права (є незаконною). Позивач надав диплом (з додатками), виданий за результатами навчання у вказаному закладі освіти з якого вбачається період навчання - 01.09.1990 по 24.11.1994. Тому у суду відсутні сумніви у тому, що позивач навчався у вказаний період.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, відповідачем 3 при перерахунку пенсії здійснене обчислення страхового стажу позивача без всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, відтак вказані дії є протиправними.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо частини позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1990 по 24.11.1994 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити певні дії, суд зазначає, що позивачу здійснене обчислення стажу при перерахунку пенсії, саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, визначеним як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення/перерахунок пенсії, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженою постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Отже, у Головного управління в Запорізькій області відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно зарахування спірного стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про призначення пенсії, однак оскільки є територіальним органом Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії, для належного захисту прав позивача, саме це управління необхідно зобов`язати здійснити виплату перерахованої пенсії.

У постанові від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 Верховний Суд зазначив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбачених законом.

У справі № 580/1617/19 Верховний Суд зазначив, що адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

До того ж, у постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17 Верховний Суд зробив наступний правовий висновок: “…повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень”.

“Ефективний засіб правового захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини, вказує, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі “Гурепка проти України”, заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі “Кудла проти Польщі”, заява № 30210/96, п. 158) (рішення від 16.08.2013 у справі “Гарнага проти України”, заява № 20390/07, п. 29).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату без повторного звернення в суд.

У постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а Верховний Суд виклав правовий висновок, згідно із яким повноваження пенсійного органу не є дискреційними якщо порядок їх реалізації передбачає лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

У даному спорі єдиним правомірним видом поведінки пенсійного органу є зарахування спірного періоду до стажу роботи та проведення у зв`язку із цим перерахунку пенсії. Тому єдиним ефективним способом захисту порушених прав, що забезпечить їх поновлення без повторного звернення до суду є зобов`язання відповідачів зарахувати спірний період стажу, здійснити перерахунок та виплату пенсії.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково, шляхом визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання останнього провести перерахунок пенсії з зарахуванням до страхового стажу період навчання з 01.09.1990 по 24.11.1994, зобов`язати Головне управління ПФУ в Запорізькій області провести виплату перерахованої пенсії.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 в адміністративній справі №280/6961/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

суддя А.В. Шлай