Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/29445/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/29445/25 (суддя Прудник С.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №160/29445/25 за позовом державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» 10 жовтня 2025 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області, згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення форми “Ш” від 06.08.2025 року №0450990415 про зобов`язання сплати штрафної санкції у сумі 40 299,13 грн. та №0451040415 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 1527,26 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та повинні бути скасовані, оскільки складені з порушенням вимог діючого законодавства України, є такими, що порушують права та законні інтереси державного підприємства як платника податку.

Так, відповідачем при обчисленні кількості днів затримки сплати сум податкового боргу податковим органом невірно пораховано загальну суму днів затримки: за податковою декларацією від 18.02.2020 року № 9027959314 з граничним терміном сплати 30.03.2020 року та датою фактичної сплати 16.04.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області обліковує лише 1056 день затримки, коли фактично кількість днів прострочення складає 1752 дня. Такі невідповідності прослідковуються за всіма платежами за податковою декларацією № 9027959314. Як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до податкових повідомлень-рішень від 06.08.2025 року №0450990415 та №0451040415 кількість днів затримки за кожним зарахуванням грошових коштів, відповідно до яких контролюючий орган обчислює штраф, перевищує 1095 днів, що порушує норми п.102.1. ст.102 Податкового кодексу, та є протиправним та незаконним. Отже, невірне обчислення днів затримки оплати грошового зобов`язання, зарахування грошових коштів призвело як до неправильного зарахування поточних платежів підприємства в рахунок задекларованих податкових зобов`язань в свою чергу, складення неправомірних податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 06.08.2025 року №0450990415 та №0451040415.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем оскаржені рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України.

Підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, не є підставами для їх скасування, а інших підстав для визнання їх неправомірності судом не встановлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає фактичні обставини справи, положення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, свою позицію по цій справі.

Посилається на ненадання судом першої інстанції оцінки доводам позивача, невстановлення всіх обставин у справі, недослідження доказів та на те, що суд першої інстанції скопійовав текст з відзиву відповідача.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає про те, що відповідачем не порушено строки давності. У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючи органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що фахівцем Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб відносно державного підприємства “Кривбасшахтозакриття”.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено акт «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб державне підприємство “Кривбасшахтозакриття” (код ЄДРПОУ 32975178)» від 08.07.2025 року № 40533/04-36-04-15/32975178, за висновком якого, дані камеральної перевірки свідчать про порушення ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КРИВБАСШАХТОЗАК РИТТЯ» вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287 Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань земельного податку з юридичних осіб. Відповідальність платника за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання передбачена статтею 124 Кодексу.

На підставі акта про результати камеральної перевірки ДП «Кривбасшахтозакриття» щодо порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб від 08.07.2025 року№ 40533/04-36-04-15/32975178, проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складені податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 06.08.2025 року №0450990415 про зобов`язання сплати штрафної санкції у сумі 40 299,13 грн та №0451040415 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 1527,26 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, складеним з порушенням вимог діючого законодавства України, такими, що порушують права та законні інтереси державного підприємства як платника податку, ДП «КШЗ», в порядку ст.56 Податкового кодексу України звернулося зі скаргою від 26.08.2025 року №574/01-08 до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 06.08.2025 року №0450990415, №0451040415.

16.09.2025 року на адресу ДП «КШЗ» від Державної податкової служби України надійшло рішення про результати розгляду скарги (вих. № 26204/6/99-00-06-03-01-06 від 09.09.2025 року), яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).

Відповідно до положень п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про відсутність підстав, вважати, що відповідачем пропущено строк передбачений ст. 102 ПК України для нарахування податкових зобов`язань, оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції, перебіг дії строку, визначеного ст. 102 Кодексу зупинявся в період з 18.03.2020 року до 01.08.2023 року.

З огляду на це колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що оскільки, відповідно до акта камеральної перевірки №40533/04-36-04-15/32975178 від 08.07.2025 року та розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваних податкових повідомлень–рішень датою фактичної сплати сум податку/грошового зобов`язання – є 2025 рік, відповідачем нараховано штрафну санкцію в строки, що відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначених ст.102 ПК України.

Твердження позивача про порушення контролюючим органом строків для нарахування податкових зобов`язань вказані висновки не спростовує.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності висновків позивача про незаконне збільшення та стягнення сум узгоджених податкових зобов`язань, а саме відносно того, що «при обчисленні кількості днів затримки сплати сум податкового боргу податковим органом невірно пораховано загальну суму днів затримки: за податковою декларацією від 18.02.2020 № 9027959314 з граничним терміном сплати 30.03.2020 та датою фактичної сплати 16.04.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області обліковує лише 1056 день затримки, коли фактично кількість днів прострочення складає 1752 дня. Такі невідповідності прослідковуються за всіма платежами за податковою декларацією № 9027959314».

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Ця позиція контролюючого органу відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.09.2023 року у справі № 821/167/18.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що ДП “Кривбасшахтозакриття” обчислює земельний податок та надає податкову звітність до Саксаганського та Тернівського районів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за даними інтегрованих карток платника податків з земельного податку, у підприємства постійно обліковується податковий борг.

Після перерахування підприємством коштів до бюджету на рахунки земельного податку відбувається погашення податкового боргу та інформаційно нараховуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань по ст. 124 Податкового кодексу України.

По Тернівському районі міста після перерахування коштів у березні та червні 2025 року, погашено податковий борг по розстроченим (відстроченим) платежам згідно з рішення суду №804/13482/15 від 10.09.2015 по строку сплати 30.06.2015; по Саксаганському району міста – протягом квітня-червня 2025 року погашено борг за травень 2020 року по строку сплати 30.06.2020.

З огляду на встановлені судом обставини справи та норми права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку виявлених під час перевірки.

Щодо доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у позові, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Відносно зазначення позивачем в апеляційній скарзі фактичних обставин справи, положень норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини, позиції о цій справі з посиланням на прийняття судом першої інстанції неправильного рішення колегія суддів зазначає наступне.

Так, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №160/29445/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва