Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №340/8774/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/8774/25 (суддя Петренко О.С., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі №340/8774/25 за позовом заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави, до Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Бобринецької міської ради, Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області який дії, в інтересах держави, 30 грудня 2025 року звернувся до суду з позовом до Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Бобринецької міської ради (далі – відповідач-1), Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі – відповідач-2) згідно з яким, просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у невжитті заходів щодо забезпечення складення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Вознесенський собор, 1898 року, розташованого за адресою – вул. Вознесенська,36, м. Бобринець, Кіровоградська область;

- зобов`язати відповідача-1 виконати вимоги чинного законодавства України шляхом вжиття заходів до забезпечення складення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Вознесенський собор, 1898 року, розташованого за адресою – вул. Вознесенська,36, м. Бобринець, Кіровоградська область

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у невжитті заходів щодо забезпечення складення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Вознесенський собор, 1898 року, розташованого за адресою – вул. Вознесенська,36, м. Бобринець, Кіровоградська область;

- зобов`язати відповідача-2 виконати вимоги чинного законодавства України шляхом вжиття заходів до забезпечення складення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Вознесенський собор, 1898 року, розташованого за адресою – вул. Вознесенська,36, м. Бобринець, Кіровоградська область

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідачів, яка полягає у невжитті заходів щодо забезпечення складання облікової документації на об`єкт культурної спадщини.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року, у задоволені позову відмовлено повністю.

Вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволені позову, оскільки підстави вважати, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, зазначаючи про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, не відповідності висновків суду обставинам справи, оскаржив його в апеляційному порядку.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що інформаційна довідка за результатом постійного моніторингу та акт візуального обстеження об`єкту культурної спадщини, розпорядження органу охорони культурної спадщини про зобов`язання вжити заходи до укладання охоронного договору не є допустимими та достатніми доказами того, що органом охорони культурної спадщини вже вжито належних заходів до виконання такого обов`язку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 15.12.1988 р. №375 "Про взяття додатково на державний облік будівель та споруд, які становлять містобудівну та архітектурну цінність" затверджено перелік пам`яток архітектури місцевого значення Кіровоградської області, до якого включено Районний історичний музей /Вознесенський собор/, дата спорудження – 1898, охоронний номер 86 (а.с.73-74).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р "Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам`яток" затверджено перелік пам`яток містобудування та архітектури місцевого значення згідно з додатком 2, до якого включено Вознесенський собор (загальнодерж), вул. Дзержинського,36, м.Бобринець, охоронний номер 86-Кв (а.с.77а). Відповідно до п.9 зазначеного розпорядження вважати таким, що втратили чинність рішення облвиконкому, зокрема від 13.06.1991 р. №161 "Про взяття на державний облік пам`яток архітектури місцевого значення Кіровоградської області".

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 №102-р "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.08.1997 року №261-р" внесено зміни до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.08.1997 року №261-р "Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам`яток" та викладено додатки 1-3 у новій редакції (а.с.78).

Так, згідно з додатком 2 до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р (в редакції розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 р. №102-р) до Переліку пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області (пункт 184) включено Свято - Вознесенський собор (дер.),1898р, вул. Вознесенська /колишня Дзержинського,36/, охоронний номер 86-Кв (а.с.80).

У відповідь на лист Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Бобринецької міської ради Кіровоградської області листом від 31.07.2025 р. №9533-25 повідомив, що відсутність облікової документації на пам`ятку культурної спадщини місцевого значення, розташованої на території громади, належним чином набутих /оформлених/ делегованих повноважень належним чином встановлених категорії і власника об`єкта культурної спадщини «Свято-Вознесенський собор» унеможливлюють вжиття заходів представницького характеру (а.с.23-28).

У відповідь на лист Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації листом від 24.07.2025 р. №9281-25 повідомив, що «районний історичний музей (Вознесенський собор), охоронний номер 86Кв, який розташований в м. Бобринець, вул. Вознесенська,36, первісно взятий на облік рішенням виконавчого комітету ради народних депутатів Кіровоградської області № 375 від 15.12.1988». Вказує, що районний історичний музей (Вознесенський собор) вже є пам`яткою культурної спадщини, адже був взятий на державний облік до вступу в дію Закону України "Про охорону культурної спадщини". Додатково повідомлено, що розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №84-р від 22.01.2025 міським, селищним та сільським головам рекомендовано забезпечити, зокрема, складення облікової документації та оформлення паспортів на пам`ятки, які не мають таких матеріалів (а.с.42-45).

Правомірність бездіяльності відповідачів щодо невжиття заходів щодо забезпечення складання облікової документації на об`єкт культурної спадщини є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовані Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 р. №1805-ІІІ.

У розумінні ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З огляду на п. «б» ч.1 ст.14 Закону України "Про охорону культурної спадщини", занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: пам`ятки місцевого значення рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об`єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною 2 статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах.

Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Єдина система обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, а також порядок переміщення (перенесення) пам`ятки визначена Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 р. №158, у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2024 р. №158 (Порядок №158).

У розумінні пункту 1.2 розділу І Порядку №158:

облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень;

облік нерухомих об`єктів культурної спадщини - комплекс заходів, спрямованих на виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію нерухомих об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності України "Про охорону культурної спадщини" - об`єкт культурної спадщини, який набув статус пам`ятки відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, в тому числі відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР;

уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.

З огляду на пункт 1.3 розділу І Порядку №158, система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток.

Пунктом 1.5 розділу І Порядку №158 визначено, що фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №158 передбачено, що виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Вимоги до облікової документації унормовані у розділі ІІІ Порядку №158.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.4, 4.8 розділу ІV Порядку №158 облікова картка на нерухомий об`єкт культурної спадщини разом із супровідним листом подається до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, для винесення її на розгляд Консультативної ради.

Протокол засідання Консультативної ради є підставою для внесення (невнесення) об`єкта культурної спадщини до Журналу (Переліку) об`єктів культурної спадщини (Перелік), який ведеться за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

При цьому, власник (користувач) щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи вказаний об`єкт культурної спадщини взятий на державний облік розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р, зміни від 29.01.2020 р. №102-р.

Натомість, на теперішній час не вжито заходів щодо забезпечення складання облікової документації на зазначений об`єкт культурної спадщини.

Водночас вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції обґрунтовано врахував наступне.

Так, відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №158 складання облікової документації на виявлені об`єкти культурної спадщини віднесено до повноважень: уповноважених органів; районних державних адміністрацій та виконавчих органів сільської, селищної, міської ради.

Разом з тим, пунктом 4.8 розділу ІV Порядку №158 визначено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 15.12.1988 р. №375 "Про взяття додатково на державний облік будівель та споруд, які становлять містобудівну та архітектурну цінність" затверджено перелік пам`яток архітектури місцевого значення Кіровоградської області до якого включено Районний історичний музей /Вознесенський собор/, дата спорудження – 1898, охоронний номер 86 (а.с.73-74).

Зазначені обставини свідчать про те, що уповноваженим органом (у випадку коли об`єкт культурної спадщини включено до Переліку пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення) є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Бобринецької міської ради Кіровоградської області), тому саме на Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Бобринецької міської ради Кіровоградської області, покладено обов`язок вжиття заходів щодо забезпечення складання облікової документації на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення «Свято-Вознесенський собор» (мур.), 1898 (охоронний номер 86-Кв), що розташована за адресою – м. Бобринець, вул. Вознесенська, 36.

Згідно з пунктом 3 Порядку облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Пропозиції щодо включення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об`єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку).

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за №528/23060.

Зокрема, облік об`єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об`єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об`єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об`єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (пункт 1.3. Порядку).

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку).

Облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (пункт 3.1. Порядку).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і виконавчий комітет Бобринецької міської ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на розміщені на території міста об`єкти культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на цій території, та подання пропозицій управлінню культури Кіровоградської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

При цьому, за результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що документи на об`єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції з наявної в матеріалах справи копії інформаційної довідки за результатом постійного моніторингу органом охорони культурної спадщини – відділом освіти, культури, молоді та спорту Бобринецької міської ради, щодо зазначеного об`єкта культурної спадщини вбачається, що: зовнішній стан цього об`єкта задовільний; охоронний договір не укладено; пам`ятка перебуває у користуванні релігійної громади парафії на честь Вознесіння Господнього Олександрійської православної церкви (а.с.24-25).

Також, розпорядженням відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Бобринецької міської ради від 27.02.2025 за №01/окс "Про зобов`язання вжити заходи щодо охорони пам`ятки місцевого значення" зобов`язано релігійну громаду парафії на честь Вознесіння Господнього Олександрійської Єпархії УПЦ м. Бобринець вжити заходи щодо укладення охоронного договору на Пам`ятку (а.с.28-29).

Відповідно до акта візуального обстеження від 19.12.2024, відповідачем-1, з залученням уповноважених осіб проведено акт візуального обстеження об`єкту культурної спадщини «Свято-Вознесенського собору» (а.с.30-33).

Рішенням Бобринецької міської ради від 25.11.2025 за №2397 "Про затвердження "Комплексної програми розвитку культури, туризму та охорони культурної спадщини на території Бобринецької міської територіальної громади на 2026-2028" затверджено відповідну програму розвитку культури, туризму та охорони культурної спадщини на території Бобринецької міської територіальної громад (а.с.124-128).

Додатком 1 до Комплексної програми затверджено заходи до неї, п.1 та п. 2 якої визначено виготовлення облікової документації на пам`ятки археології, історії, культури , містобудування та архітектури (а.с.129).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно визначено коло правових норм, що регулюють спірні правовідносини та встановлено обставини справи які свідчать про вжиття відповідачами заходів, спрямованих на забезпечення складення облікової документації на об`єкт культурної спадщини - Вознесенський собор, 1898 року, розташованого за адресою – вул. Вознесенська,36, м. Бобринець, Кіровоградська області.

Отже, позивачем не було доказано, що має місце невиконання відповідачами дій, які вони повинні була вчинити відповідно до покладених на них чинним законодавством України обов`язків, а отже за таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Відносно доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням, необхідності переоцінки доказів по справі слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для переоцінки доказів та здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновки суду викладені в оскарженому рішенні.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі №340/8774/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов