Постанова від 23 квітня 2025 р. у справі №280/2633/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2025 рокум. Дніпросправа № 280/2633/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (суддя Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі №280/2633/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв`язку з призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, позивач має право на отримання грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Однак, відповідач відмовив у виплаті даної допомоги, посилаючись на те, що згідно наданих документів до спеціального стажу роботи в закладах державної або комунальної власності, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги, враховано періоди роботи з 02.10.1991 по 18.01.1993, з 18.08.2007 по 30.09.2023. Позивач із такою відмовою не погоджується та просить задовольнити позов.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що загальний страховий стаж позивача складає 39 років 01 місяць 15 днів; до спеціального стажу враховано періоди з 02.10.1991 по 18.01.1993, з 18.08.2007 по 30.09.2023, отже підстави для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 10 пенсій відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.11.2023 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв`язку з призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

05.01.2024 позивач, надавши додаткові документи, звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, а саме про призначення виплати грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Листом відповідача від 26.01.2024 № 1660-1145/П-02/8-0800/24 позивачу повідомлено, що згідно наданих документів до спеціального стажу роботи в закладах державної або комунальної власності, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги, враховано періоди роботи з 02.10.1991 по 18.01.1993, з 18.08.2007 по 30.09.2023, отже підстави для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 10 пенсій відсутні. Позивачу запропоновано додатково надати довідки з місця роботи про періоди перебування (не перебування) у відпустках без збереження заробітної плати та догляду за дитиною до 3-х, 6-ти років.

Вважаючи, що має право на отримання зазначеної грошової допомоги, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Пунктом 7-1 розділу XV Закону № 1058-ІV установлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” і “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.

Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Зміст Розділу 1 “Освіта” Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік закладів і установ) в частині “Найменування посад” містить зазначення “вихователі”, “завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини”, “вчителі-дефектологи”.

Згідно статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З трудової книжки позивача (від 02.07.1982 серії НОМЕР_1 ) слідує:

01.07.1982 – призначена вихователем Приазовського ясла-садка;

01.12.1983 – переведена в Приазовський ясла-садок № 3 на цю ж посаду;

01.10.1991 – переведена в Приазовський ясла-садок № 2 “Червона шапочка” вихователем;

18.01.1993 – прийнята вихователем по переводу (Дитячі ясла-садок № 90 Придніпровської залізниці);

09.08.1999 – звільнена;

10.05.2005 – призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи в ЗНВК санаторного типу “Злагода” (запис з урахуванням виправлень, викладених у записі № 29);

14.10.2005 – звільнена;

18.10.2005 – прийнята на посаду вихователя (Дошкільний навчальний заклад № 55);

01.11.2005 – переведена методистом;

16.08.2007 – переведена вихователем;

17.08.2007 – звільнена.

Тобто, у періоди, зокрема, з 01.07.1982 по 01.12.1983, з 02.12.1983 по 01.10.1991, з 18.01.1993 по 09.08.1999, з 10.05.2005 по 14.10.2005, з 18.10.2005 по 31.10.2005, з 16.08.2007 по 17.08.2007 позивач працювала у закладах освіти державної або комунальної форми власності, що підтверджується також довідками Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 55 комбінованого типу “Калиновий цвіт” Запорізької міської ради від 17.11.2023 № 04, Приазовської селищної ради від 05.02.2024 № 36, АТ “Укразалізниця” від 23.05.2023 № 251-11-12-32.

Однак, зазначені періоди не зараховані до спеціального стажу ОСОБА_1 у розумінні п. “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому, позивачу запропоновано додатково надати довідки з місця роботи про періоди перебування (не перебування) у відпустках без збереження заробітної плати та догляду за дитиною до 3-х, 6-ти років. Суд зазначає, що така вимога не ґрунтується на вимогах законодавства.

Слід також зазначити, що право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №127/9277/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин слід враховути висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

З огляду на те, що позивач на момент призначення пенсії за віком працювала вчителем-дефектологом у Спеціальному закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 36 “Дзвіночок” Запорізької міської ради, про що свідчить довідка від 08.11.2023 № 01.01/91, має достатній стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (з урахуванням періодів з 01.07.1982 по 01.12.1983, з 02.12.1983 по 01.10.1991, з 18.01.1993 по 09.08.1999, з 10.05.2005 по 14.10.2005, з 18.10.2005 по 31.10.2005, з 16.08.2007 по 17.08.2007), при цьому раніше не отримувала пенсію, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Доводи апеляційної скарни не спростовують таких висновків.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий