Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №309/1202/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Суд: Іршавський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №309/1202/26

Суддя: Бобик О. І.

Справа № 309/1202/26

2/301/967/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, неустойки та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, неустойки та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивує тим, що 27.05.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір про добровільне відшкодування боргу. Відповідно до умов зазначеного договору, відповідачі визнали наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 13669 євро. Згідно з умовами договору, відповідачі зобов`язалися: або сплатити до 10.06.2025 суму в розмірі 9025 євро, після чого зобов`язання вважалося б виконаним у повному обсязі; або у разі невиконання зазначеної умови, здійснювати погашення заборгованості шляхом щомісячних платежів у розмірі 450 євро, починаючи не пізніше 25.06.2025, з подальшою сплатою до 25 числа кожного місяця протягом 30 місяців. 25 серпня 2025 року між первісним кредитором та ОСОБА_1 , в інтересах якої діяли її законні представники ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір відступлення прав вимоги (цесії), за яким первісний кредитор безоплатно передає ОСОБА_1 свої права вимоги, зазначені у п.2 цього договору, а новий кредитор приймає такі права вимоги. Пунктом 2 договору відступлення прав вимоги (цесії) від 25.08.2025 року передбачено, що права вимоги, що передаються новому кредитору за цим договором складаються з: прав вимоги первісного кредитора до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за вимогами, які випливають з договору про добровільне відшкодування боргу від 27.05.2025 року, згідно якого боржники заборгували ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13669 євро та зобов`язалися повернути борг на умовах, встановлених договором. Крім того, новому кредитору передаються права вимоги щодо стягнення (відшкодування) з боржників інфляційних втрат, відсотків, неустойки, збитків, моральної шкоди та будь-яких інших вимог, які не передбачені вищевказаним договором або які виникли чи можуть виникнути в майбутньому у кредитора, в зв`язку з невиконанням боржниками своїх зобов`язань. Таким чином до ОСОБА_1 перейшли всі права вимоги первісного кредитора за договором від 27.05.2025 року, а відтак, вона вправі вимагати стягнення всіх коштів, що випливають із цього договору. У порушення договірних зобов`язань боржники не сплатили жодного платежу за договором, внаслідок чого в останніх утворилася заборгованість: 13669 євро – основна сума боргу; 8707,69 євро – відсотки за користування коштами за період з 27.05.2025 по 30.03.2026; 1582,88 євро – пеня нарахована окремо за кожним простроченим щомісячним платежем відповідно до строків їх виконання. Крім того, протиправною поведінкою відповідачів по невиконанню договору позивачу заподіяна моральна шкода у розмірі 2733,80 євро, яка передбачена договором. На підставі викладеного просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 основну суму боргу в загальній сумі 13 669 євро; нараховані відсотки за користування коштами у розмірі 8707,69 євро за період з 27.05.2025 по 30.03.2026 року; 1582,88 євро пені, а також 2733,80 євро моральної шкоди.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 22.06.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Від відповідачів на адресу суду відзиви на позовну заяву не надходили.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її законний представник ОСОБА_2 не з`явилися, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 повторно у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 повторно у судове засіданні не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення йому поштової кореспонденції за адресою реєстрації місця проживання, однак така повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів п.4 ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України свідчить про вручення йому відповідної кореспонденції.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.05.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір про добровільне відшкодування боргу (а.с.7-9).

Згідно п.п.1.1. вказаного Договору боржники свідчать, що на момент укладення цього договору вони заборгували кредитору грошові кошти в сумі 13669 євро за договором позики DE №1 від 29.03.2024.

Відповідно до п. 1.2.1.Договору, у випадку, якщо боржники сплатять кредитору до 10 червня 2025 року суму в розмірі 9025 євро, позика вважатиметься повністю погашеною, а зобов`язання сторін за договором позики DE №1 від 29.03.2024 виконаними в повному обсязі.

Згідно п. 1.2.2. Договору, у разі не виконання зазначеної умови – якщо боржники не сплатять до 10 червня 2025 року зазначену суму, сторони домовилися про альтернативне погашення боргу: боржники зобов`язуються у добровільному порядку щомісяця, починаючи з не пізніше ніж 25 червня 2025 року, здійснювати платежі на користь кредитора в розмірі 450 євро до 25 числа кожного місяця. Загальна сума платежів протягом 30 місяців має скласти 13000 євро.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнали наявність заборгованості перед ОСОБА_2 в розмірі 13669 євро, згідно вищевказаного договору про добровільне відшкодування боргу (а.с. 7-9).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В подальшому, 25 серпня 2025 року між Первісним Кредитором та ОСОБА_1 , в інтересах якої діяли її законні представники ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено Договір відступлення прав вимоги (цесії) від 25.08.2025 року, за яким Первісний кредитор безоплатно передає Кредитору свої права вимоги, зазначені у п.2 цього Договору, а Кредитор приймає такі права вимоги (а.с. 10-11).

Новому кредитору передаються права вимоги, щодо стягнення (відшкодування) з Боржників інфляційних втрат, відсотків, неустойки, збитків, моральної шкоди та будь-яких інших вимог, які не передбачені вищевказаним договором або які виникли чи можуть виникнути в майбутньому у Кредитора у зв`язку з невиконанням Боржниками своїх зобов`язань.

Повідомленням про відступлення прав вимоги, законний представник ОСОБА_1 повідомив відповідачів про укладення договору відступлення права вимоги від 25.08.2025 року, яке відбулося відступленням права вимоги за договором про добровільне відшкодування боргу від 27.05.2025 (а.с. 14).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Згідно з ч. 1 статтею 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.1.6. вказаного Договору, сторони домовилися, що в разі невиконання боржниками умов цього договору, на всю суму боргу, що зазначена в п. 1.1.цього договору нараховуватимуться проценти за користування коштами у розмірі 5% місячних. При цьому проценти будуть нараховуватися починаючи з дня укладення цього договору до моменту повернення всього боргу. Нараховані, але не сплачені проценти приєднуються до суми боргу, утворюючи нову базу для нарахування наступних процентів (капіталізація).

Оскільки, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідачі станом на день розгляду справи свої зобов`язання за договором позики в обумовлений сторонами термін не виконали, а отже зобов`язані сплатити позивачу відсотки за користування грошовими коштами.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором позики, суд приходить до висновку, що з 27.05.2025 року по 30.03.2026 року з відповідачів солідарно підлягають стягнення відсотки за користування позикою в розмірі 8707,69 євро.

У разі порушення зобов`язання, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2015 року у справі №6-369цс15).

Згідно п.1.9. Договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань згідно умов цього договору, кредитор має право вимагати від боржників сплати неустойки (пені) в розмірі 0,25% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення повернення грошових коштів.

Водночас, відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачів пеню в розмірі 1582,88 євро, яка нарахована в період з 27.05.2025 року по 30.03.2026, однак з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України така не підлягає задоволенню.

Також відповідно до п. 2.4. Договору, сторони домовилися, що в разі невиконання умов цього договору кожна із сторін має право вимагати компенсацію моральної шкоди у розмірі 20% від суми боргу, зазначеної в пункті 1.1 цього договору.

Відтак, враховуючи п.2.4. договору про добровільне відшкодування боргу, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2733,80 євро.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми боргу в іноземній валюті, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 464/3790/16-ц зробила правовий висновок щодо стягнення заборгованості за договором позики у іноземній валюті, відповідно до якого частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Враховуючи той факт, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяли у борг грошові кошти в іноземній валюті, у євро, та зобов`язалися повернути їх, то позивач має право вимагати стягнення коштів за користування позикою у зазначеній іноземній валюті, відтак, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення грошових коштів в іноземній валюті.

Враховуючи наведене, перевіривши розрахунок заборгованості щодо невиконання умов договору про добровільне відшкодування боргу, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме з відповідачів солідарно підлягає стягненню основна сума боргу в загальній розмірі13 669 євро, нараховані відсотки за користування коштами у розмірі 8707,69 євро за період з 27.05.2025 по 30.03.2026 року та моральна шкода у розмірі 2733,80 євро.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі по 6656,00 гривень.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 82, 89, 141, 247, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 545, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), законним представником якої є ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) основну суму боргу в загальній сумі 13 669 євро.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , законним представником якої є ОСОБА_2 нараховані відсотки за користування коштами у розмірі 8707,69 євро за період з 27.05.2025 по 30.03.2026 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , законним представником якої є ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2733,80 євро.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави судовий збір по 6656,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16.10.2026.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua