Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №297/1475/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №297/1475/26

Суддя: Дочинець С. І.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 297/1475/26

Номер провадження 2/299/1351/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "ОТП БАНК", в особі представника Павленка Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерне товариство «ОТП БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3000026163 від 26 серпня 2024 року в розмірі 10 581,41 грн, а також витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 серпня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 3000026163 шляхом підписання його удосконаленим електронним підписом позичальника. Укладення зазначеного договору відбулося на підставі Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, до умов якого відповідач приєднався та з якими погодився.

Відповідно до умов кредитного договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 19 300,00 грн для рефінансування заборгованості за попереднім кредитним договором № 2024906714_CARD від 20 липня 2019 року. Строк кредитування становив 24 місяці, дата остаточного повернення кредиту - 26 серпня 2026 року, а фіксована процентна ставка за користування кредитними коштами - 20 % річних. Повернення кредиту та сплата процентів мали здійснюватися щомісячними ануїтетними платежами відповідно до графіка платежів, визначеного сторонами в додатку № 1 до кредитного договору. Загальна вартість кредиту згідно із зазначеним графіком становила 23 575,08 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов кредитного договору Банк належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується переказом коштів і меморіальним ордером № 30941449 від 26 серпня 2024 року. Водночас відповідач узятих на себе зобов`язань щодо своєчасного та належного повернення кредиту і сплати процентів не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

За розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 17 березня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ОТП БАНК» становить 10 581,41 грн, з яких 9 742,43 грн - заборгованість за тілом кредиту та 838,98 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Крім того, позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору 9 березня 2026 року відповідачу було направлено вимогу про дострокове стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за кредитним договором. Зазначена вимога була отримана відповідачем особисто 17 березня 2026 року, що, за твердженням позивача, підтверджується відомостями з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення. Однак після отримання вимоги відповідач до Банку з метою мирного врегулювання спору не звернувся, заборгованість не погасив, у зв`язку із чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на кредитний договір № 3000026163 від 26 серпня 2024 року, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, документи щодо підписання договору в електронній формі, меморіальний ордер про надання кредитних коштів, розрахунок заборгованості та документи, що підтверджують направлення й отримання відповідачем досудової вимоги.

З огляду на викладене, АТ «ОТП БАНК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3000026163 від 26 серпня 2024 року станом на 17 березня 2026 року в розмірі 10 581,41 грн, з яких 9 742,43 грн — заборгованість за тілом кредиту та 838,98 грн — заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача Павленко С.В. про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином, шляхом отримання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. У судове засідання не з`явився, натомість разом з позовом подав клопотання, у якому просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином як шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер мобільного телефону, вказаний у матеріалах справи, так і шляхом надсилання судового виклику на адресу місця проживання. Крім того, відповідач повідомлений про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подав.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі наявних у справі документів та доказів.

Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, суд, виходячи з положень ст.281 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення, як за правилами загального, так і спрощеного позовного провадження, вважає доцільним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Судом установлено, що 26.08.2024 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 3000026163 шляхом підписання удосконаленим електронним підписом клієнта, на підставі якого банк надав позичальнику кредит, а позичальник прийняв кредит, зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені кредитним договором та правилами кредитування.

Відповідно до п. 2.1. договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію удосконалений електронний підпис клієнта електронний підпис створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Згідно з п. 2.2.8. договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, удосконалений ЕП банку прирівнюється до власноручного підпису уповноваженої особи Банку.

Відповідно до п. 2.2.9. договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, всі банківські операції, угоди, інші документи, що здійснені в електронному вигляді, є електронними документами і вважаються такими, що укладені з додержанням письмової форми, і не можуть бути оскаржені через їх електронну форму.

Відповідно до п. 2.2.10. договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, підписувач, який здійснює накладання електронного підпису на електронний документ, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа і свідомо застосував свій підпис у контексті, передбаченому документом (підписав, погодив, засвідчив тощо).

Згідно з п. 1.1. кредитного договору, кредит видається у розмірі 19 300,00 грн на цільове використання кредиту: на рефінансування (погашення заборгованості позичальника перед кредитором першої черги (АТ «ОТП Банк») за кредитним договором першої черги (кредитний договір № 2024906714_CARD від 20 липня 2019 року).

На виконання умов кредитного договору № 3000026163 від 26.08.2024 року АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю, кошти надав, що підтверджується переказом коштів та меморіальним ордером № 30941449 від 26.08.2024 року на суму 19 300,00 грн. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалася: фіксована процентна ставка у розмірі 40,00% річних. Дата остаточного повернення кредиту 26.08.2026 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3000026163, заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.03.2026 року перед позивачем становить 10581,41 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 9742,43 грн та заборгованості за відсотками 838,98 грн.

З метою досудового врегулювання спору 9 березня 2026 року відповідачу було направлено вимогу про дострокове стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за кредитним договором. Зазначена вимога була отримана відповідачем особисто 17 березня 2026 року, що, за твердженням позивача, підтверджується відомостями з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Банк надав відповідачу кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку заборгованості, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, оскільки така узгоджується з умовами договору.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача спростувати розмір існуючої заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав альтернативного розрахунку, який би спростовував поданий стягувачем розрахунок. Також відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували погашення суми боргу.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що є судовими витратами позивача, які суд вирішує стягнути на його користь із відповідача.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідно до яких у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства "ОТП БАНК", в особі представника Павленка Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 3000026163 в розмірі 10581 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят одну) гривень 41 копійки, з яких: 9742 (дев`ять тисяч сімсот сорок дві) гривень 43 копійок заборгованість за тілом кредиту та 838 (вісімсот тридцять вісім) гривень 98 копійок заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ: 21685166; місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.

Представник позивача Павленко Сергій Валерійович, 02094, м. Київ, а/с 57, пр.-т. Л. Каденюка, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Дочинець С. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua