Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №361/12380/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №361/12380/25

Суддя: Анікушин В. М.

справа № 361/12380/25

провадження № 3/361/4085/25

29.09.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю адвоката Богдан Ю.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

в с т а н о в и в:

20 жовтня 2025 року, о 08 годині 40 хвилин, поблизу будинку № 6 по вулиці Симоненка в місті Броварах Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеорєєстратор № 851853. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

Захист ОСОБА_1 в суді здійснювався адвокатом Богдан Ю.В.

Захисник Богдан Ю.В. просила провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на відеозаписі, долученому до матеріалів справи працівниками поліції, відсутня інформація на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , відсутній момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , за вказаних обставин неможливо встановити причину зупинки транспортного засобу. При цьому відеозапис містить суперечливу інформацію щодо наявності однієї з ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху алкоголю з порожнини рота. Крім того, така ознака алкогольного сп`яніння як тремтіння пальців рук може пояснитися тим, що ОСОБА_1 перебував у полоні, проходив тривалу реабілітацію і не може однозначно розцінюватися як ознака алкогольного сп`яніння. На її думку, працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 правові наслідки відмови від проходження на стан алкогольного сп`яніння, натомість поведінка ОСОБА_1 свідчить про його небайдужість до наслідків складання адміністративного матеріалу, оскільки він двічі з`ясовував у поліцейського чи буде вилучено транспортний засіб, працівник поліції акцентував на цьому увагу. ОСОБА_1 не роз`яснені його права ,передбачені ст. 268 КУпАП, його не відсторонено від керування транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку адвоката Богдан Ю.В., оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У пункті 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп`яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння, ряд з яких виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та були підставою для проведення його огляду.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте,

ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що утворює склад інкримінованого йому правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, незважаючи на не визнання останнім вини, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488541 від 20.10.2025, направленням до закладу охорони здоров`я, згідно з яким ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння і від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, відеозаписом обставин оформлення адміністративного матеріалу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, відмовився проходити такий огляд, побоюючись, що в разі проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння результати будуть з перевищенням допустимої норми. Відеозапис чітко підтверджує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який на запитання працівника поліції про його напрямок руху, повідомляє, що їде з лікарні. При цьому ОСОБА_1 знаходиться на водійському місці, автомобіль, яким керував ОСОБА_1 знаходиться на узбіччі з ввімкненим аварійним сигналом попереду патрульного автомобіля, від якого в напрямку автомобіля ОСОБА_1 прямує працівник поліції і вони починають спілкування через вікно, яке відчинив ОСОБА_1 . Ці всі дії свідчать про керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його зупинку перед початком безпосередньої відеофіксацієї, про здійснення якої поліцейський попереджає водія. Щодо ознак сп`яніння, то з відеозапису вбачається, що поліцейський встановив таку ознаку алкогольного спяніння у ОСОБА_1 , як запах алкоголю з порожнини рота, на що ОСОБА_1 не заперечує та повідомляє, що вживав алкоголь вчора. Працівник поліції попереджає ОСОБА_1 про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та його відсторонення від керування транспортним засобом. ОСОБА_1 на запитання поліцейського чи проходитиме він огляд на стан алкогольного сп`яніння, відмовився.

Суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на технічний засіб яким здійснювалася відео фіксація оформлення адміністративного матеріалу, відеозапис дата та час відповідає обставинам, зазначеним у протоколі, при цьому відеозапис містить всю необхідну інформацію достатню для можливості дослідити суду всі важливі для даного провадження обставини і можливості зробити відповідні висновки.

Суд визнає зазначені вище докази належними та допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року, направлення на огляд, долучене до матеріалів справи, відповідає вимогам зазначених вище нормативно-правових актів, містить необхідну інформацію, думка адвоката про те, що відеозапис не є належним та допустимим доказом, спростовується обставинами справи, обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення підтверджується сукупністю доказів, долучених до справі, які узгоджуються між собою.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.

Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя В.М. Анікушин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua