Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №357/16671/26
Суддя: Гавенко О. Л.
Справа № 357/16671/26
3/357/4954/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.10.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. роглянувши матеріали справи, що надійшла з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце рооботи судом не встановлено, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: судом не встановлено,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП,-
У С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 769348 від 11.09.2026, 11.09.2026 о 23 год 05 хв у м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 16, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ford Fusion», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час здійснення обгону не переконався, що маневр буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим, згідно з протоколом, було порушено вимоги п. 2.3 «б» та п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови її належного повідомлення про місце і час розгляду справи та за відсутності клопотання про відкладення її розгляду Враховуючи, що ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судовому засіданні був присутній його захисник адвокат Володько І.С., який мав можливість реалізувати право на захист, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності правопорушника ОСОБА_1 , за умови відсутності клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 29.09.2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Володько І.С. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування заявленого клопотання захисник Володько І.С. зазначив, що обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 769348 від 11.09.2026 року, не відповідають фактичним обставинам події. За твердженням адвоката, 11 вересня 2026 року близько 23 год 05 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ford Fusion», рухався по вул. Івана Кожедуба в м. Біла Церква в напрямку від торговельно-розважального центру «Гермес» до Центрального ринку та розпочав обгін автомобіля «Volkswagen Jetta» під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Захисник звернув увагу на дорожню обстановку на місці ДТП, зазначивши, що проїзна частина мала асфальтоване покриття, на ній були відсутні горизонтальна дорожня розмітка та дорожні знаки, а саме дорожнє покриття, за його твердженням, мало пошкодження у вигляді ям. Також адвокат зазначив, що дорожнє покриття було сухим, а зовнішнє освітлення проїзної частини в темну пору доби було відсутнє. Посилаючись на пункти 11.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, захисник стверджував, що за відсутності дорожньої розмітки та відповідних дорожніх знаків водії повинні самостійно визначати кількість і розташування смуг руху з урахуванням ширини проїзної частини, габаритів транспортних засобів та безпечних інтервалів між ними. На думку адвоката, на відповідній ділянці дороги були відсутні обставини, які забороняли б ОСОБА_1 здійснювати обгін. Крім того, захисник посилався на положення розділу 14 Правил дорожнього руху України, зокрема пункт 14.6, яким визначено випадки, коли обгін забороняється, та зазначав, що в цій дорожній ситуації такі обставини були відсутні. Адвокат стверджував, що перед початком маневру ОСОБА_1 переконався у відсутності зустрічного транспортного засобу та в тому, що водій автомобіля «Volkswagen Jetta», який рухався попереду в тому самому напрямку, не подала сигналу про намір повернути або перестроїтися ліворуч. Водночас захисник наголосив на вимогах пунктів 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій перед початком руху або зміною його напрямку повинен переконатися в безпечності маневру, а під час перестроювання дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по смузі, на яку він має намір перестроїтися. На думку адвоката, зазначених вимог не дотрималася саме ОСОБА_2 , яка, за версією захисту, змінила напрямок руху ліворуч у той момент, коли автомобіль ОСОБА_1 уже здійснював обгін та рухався паралельно з її автомобілем. На підтвердження своєї позиції адвокат посилався на відеозаписи з камер зовнішнього спостереження, розташованих поблизу магазину побутової хімії «Бульбашка», які, за його твердженням, були отримані на підставі адвокатського запиту. Захисник зазначив, що на відеозаписі з однієї камери видно наближення двох транспортних засобів до місця ДТП, при цьому автомобіль під керуванням ОСОБА_3 рухається ближче до умовної середини проїзної частини, а автомобіль ОСОБА_1 здійснює обгін. За твердженням адвоката, на цьому етапі транспортні засоби рухаються паралельно, без зіткнення. Щодо відеозапису з іншої камери захисник зазначив, що на ньому, на його думку, зафіксовано зміну ОСОБА_3 напрямку руху ліворуч, імовірно з метою уникнення наїзду на пошкодження дорожнього покриття. Адвокат вважав, що саме ця зміна траєкторії руху призвела до зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 , який у той момент уже перебував на смузі зустрічного руху та рухався паралельно з автомобілем «Volkswagen Jetta». Захисник також звернув увагу на характер і локалізацію механічних пошкоджень транспортних засобів. За його твердженням, пошкодження лівої передньої частини автомобіля «Volkswagen Jetta» та пошкодження автомобіля «Ford Fusion», зокрема його лівого переднього колеса та правої бокової частини, дають підстави вважати, що зіткнення відбулося внаслідок зміни напрямку руху автомобіля ОСОБА_3 . Адвокат заперечував версію про те, що автомобіль ОСОБА_1 спочатку зіткнувся з бордюром, а вже потім з автомобілем «Volkswagen Jetta», посилаючись на власне тлумачення схеми ДТП, розташування транспортних засобів після зіткнення та характеру пошкоджень. Окремо захисник зазначив, що присутність на місці події інших осіб, зокрема чоловіка ОСОБА_3 , та їхнє спілкування з працівниками поліції самі по собі не свідчать про вплив на обставини дорожньо-транспортної пригоди. На думку адвоката, ці обставини могли б мати значення за умови встановлення фактів переміщення транспортних засобів, уламків чи інших предметів або втручання в процес фіксації місця ДТП.Посилаючись на ст. 9 та ст. 280 КУпАП, захисник наголосив на необхідності встановлення вини особи та всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Він вважав, що дії ОСОБА_1 не перебували в причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, натомість причиною зіткнення, за версією захисту, стало порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху під час зміни напрямку руху. Крім того, адвокат звернув увагу на правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що йому ставиться за провину порушення пунктів 2.3 «б» та 13.1 Правил дорожнього руху України. При цьому захисник вважав, що описані в протоколі обставини стосуються виконання маневру обгону та недотримання безпечного інтервалу, що, на його думку, потребувало окремої оцінки з урахуванням положень пункту 13.3 Правил дорожнього руху України.За результатами викладеного адвокат просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також долучити до матеріалів справи додані захисником документи та відеозапис.
15.10.2026 адвокат Володько І.С. в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та додатково пояснив, що висловлювання працівника поліції про неправильність виконання ОСОБА_1 маневру обгону, на його думку, відображали лише особисту оцінку поліцейського. Захисник зазначив, що на момент висловлення таких тверджень працівник поліції, за позицією адвоката, не мав усіх необхідних даних для остаточного встановлення механізму ДТП, а тому відповідні висловлювання не можуть самі по собі підтверджувати порушення Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 .Адвокат повторно наголосив, що після перегляду відеозаписів дійшов висновку про зміну ОСОБА_2 траєкторії руху ліворуч у той момент, коли автомобіль ОСОБА_1 уже виконував обгін і рухався паралельно з її автомобілем. На думку захисника, саме ця обставина має визначальне значення для встановлення причин зіткнення та оцінки дій кожного з водіїв.Також адвокат звернув увагу на відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, долучений до матеріалів справи, зокрема на висловлювання ОСОБА_2 : «…він та такій швидкості їхав, що я його не побачила…». Захисник вважав, що ці слова підтверджують можливість того, що ОСОБА_2 не помітила автомобіль ОСОБА_1 під час виконання ним обгону, однак самі по собі не свідчать про неправомірність дій останнього.Крім того, адвокат заперечував припущення про можливе зіткнення автомобіля ОСОБА_1 з бордюром до зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 та наполягав на необхідності оцінювати цю версію з урахуванням схеми ДТП, взаємного розташування транспортних засобів, характеру їхніх пошкоджень і відеозаписів. Він також повторив, що присутність інших осіб на місці події та їхнє спілкування з працівниками поліції не доводять впливу на механізм ДТП за відсутності відомостей про втручання в обстановку місця події чи фіксацію її обставин. Підсумовуючи свої пояснення, адвокат Володько І.С. наполягав на тому, що ОСОБА_1 розпочав маневр обгону за відсутності встановлених Правилами дорожнього руху заборон, а зіткнення сталося внаслідок зміни ОСОБА_2 напрямку руху ліворуч без належного переконання в безпечності маневру. З огляду на викладене, захисник просив визнати відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 надала суду пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, правильності оформлення матеріалів ДТП, достовірності складеної схеми та змісту відеозаписів спілкування з працівниками поліції. У своїх поясненнях потерпіла зазначила, що вважає схему дорожньо-транспортної пригоди складеною некоректно, оскільки на момент прибуття працівників поліції автомобіль під керуванням ОСОБА_1 уже був переміщений. На її думку, проведення замірів та фіксація розташування транспортних засобів після зміни їхнього первісного положення могли вплинути на точність вимірювань і правильність відображення обставин ДТП на схемі.Також ОСОБА_2 звернула увагу на те, що на схемі її автомобіль зображений під кутом, тоді як автомобіль ОСОБА_1 відображений у рівному положенні. Водночас потерпіла стверджувала, що фактичне положення автомобіля ОСОБА_1 після ДТП було іншим автомобіль розвернуло, а його передні колеса були спрямовані всередину дороги. На її думку, таке положення могло свідчити про зміну напрямку руху автомобіля після зіткнення з бордюром. При цьому потерпіла зазначила, що не є експертом і не робить остаточних висновків щодо механізму зіткнення, однак вважає за необхідне перевірити зазначені обставини з урахуванням фотографій, відеозаписів та інших матеріалів справи.
Крім того, ОСОБА_2 звернула увагу на відомості, зазначені у схемі ДТП, щодо дорожніх умов, зокрема відсутності зовнішнього освітлення та освітлення тротуару, а також сухого стану дорожнього покриття. На її думку, ці обставини мають оцінюватися в сукупності з відеозаписами, фактичним станом дороги, швидкістю руху транспортних засобів та обставинами виконання маневрів. Потерпіла ОСОБА_2 заперечила твердження сторони захисту про те, що вона нібито змінила напрямок руху ліворуч з метою об`їзду ями на дорозі. Вона пояснила, що на відповідній ділянці були нерівності дорожнього покриття, однак глибоких ям, які б зумовлювали необхідність такого маневру, вона не бачила. За її твердженням, вона додатково перевіряла стан зазначеної ділянки дороги та не встановила наявності перешкод, які змушували б її різко змінювати напрямок руху. Потерпіла ОСОБА_2 наголосила, що рухалася з невеликою швидкістю та, за її словами, не змінювала траєкторії руху. У зв`язку із цим вона вважає, що версія про виконання нею маневру ліворуч потребує належного підтвердження доказами.
Окремо потерпіла ОСОБА_2 звернула увагу на відеозаписи спілкування учасників ДТП із працівниками поліції. За її поясненнями, вона здійснила посекундну фіксацію окремих фрагментів відеозапису, на яких працівник поліції неодноразово звертався до ОСОБА_1 щодо необхідності дотримання правил безпечного виконання обгону та обов`язку переконатися в безпечності такого маневру.
Зокрема, потерпіла зазначила, що відповідні висловлювання працівника поліції лунали п`ять разів. За її нотатками, під час першого такого випадку поліцейський звернув увагу ОСОБА_1 на необхідність правильного виконання обгону та дотримання правил безпеки. О 23 год 16 хв 48 с, за твердженням потерпілої, працівник поліції наголосив на необхідності переконатися в безпечності обгону, посилаючись на розділ 13 Правил дорожнього руху України. Приблизно о 23 год 17 хв 20 с він повторно висловив свою оцінку виконання обгону та зазначив, що більша частина вини, на його думку, пов`язана саме з виконанням цього маневру. О 23 год 19 хв 45 с, за нотатками потерпілої, працівник поліції сказав: «Я об`яснив кожному, хто в чому винуватий». Під час іншого фрагмента, як зазначила ОСОБА_2 , поліцейський знову наголосив на необхідності переконатися в безпечності обгону та зауважив, що це його особиста думка.
Потерпіла ОСОБА_2 просила перевірити наведені висловлювання за оригінальним відеозаписом, оскільки, на її думку, точний зміст фраз та час їх фіксації мають значення для оцінки обставин справи. Вона також наголосила, що під час зазначеного спілкування працівник поліції неодноразово повертався до питання правильності виконання обгону водієм ОСОБА_1 та необхідності переконатися в безпечності цього маневру.
Надаючи пояснення щодо власної траєкторії руху, ОСОБА_2 заперечила твердження адвоката ОСОБА_1 – Володька І.С. про те, що вона змістилася ліворуч безпосередньо перед зіткненням. За її словами, відеозаписи з різних камер дають змогу порівняти положення її автомобіля до моменту зіткнення та безпосередньо перед ним. Потерпіла вважала, що на відеозаписах не було належним чином враховано початковий напрямок руху її автомобіля та подальшу траєкторію, і наполягала, що продовжувала рухатися у своєму напрямку без зміщення ліворуч.
Крім того, потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що, за її спостереженнями, ОСОБА_1 перед початком обгону не подавав їй попереджувального сигналу про намір виконати цей маневр. Вона просила перевірити цю обставину за відеозаписами та іншими матеріалами справи.
ОСОБА_2 також звернула увагу на поведінку ОСОБА_1 під час спілкування після ДТП, зазначивши, що приблизно о 00 год 22 хв він, за її словами, звертався до неї в агресивній формі.
Щодо характеру пошкоджень транспортних засобів потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що на її автомобілі, зокрема, пошкоджені задні ліві двері. На її думку, ці пошкодження мають значення для встановлення механізму зіткнення та перевірки версії про нібито зміну нею напрямку руху ліворуч. Вона також звернула увагу на пошкодження автомобіля ОСОБА_1 , зокрема лівого переднього колеса, та висловила припущення, що автомобіль міг зіткнутися з бордюром, після чого його занесло й відбулося зіткнення з її автомобілем.
Заперечуючи доводи захисника ОСОБА_4 щодо можливого виконання нею маневру вліво для об`їзду ями, ОСОБА_2 додатково пояснила, що, за її твердженням, зазначена яма розташовувалася попереду вже після того, як транспортні засоби зупинилися, і не перебувала безпосередньо перед її автомобілем у момент зіткнення. У зв`язку із цим потерпіла вважала, що сама наявність ями на певній ділянці дороги не підтверджує необхідності зміни нею напрямку руху до зіткнення.
Також потерпіла заперечила доводи захисника про те, що вона нібито порушила правила розташування транспортного засобу під час руху на проїзній частині. Вона звернула увагу на недостатнє освітлення дороги в темну пору доби, особливості дорожнього покриття та різну висоту бордюрів по обидва боки дороги. На її думку, ці обставини слід враховувати під час оцінки фактичного розташування автомобілів на проїзній частині.
Окремо ОСОБА_2 вважала за необхідне перевірити твердження сторони захисту щодо швидкості руху ОСОБА_1 , моменту початку обгону, наявності або відсутності попереджувальних сигналів та можливості безпечного виконання ним цього маневру. На її думку, ці обставини мають оцінюватися в сукупності з відеозаписами, характером пошкоджень транспортних засобів та їхнім розташуванням після зіткнення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не інкримінується перевищення швидкості руху, тоиму такі доводи не потребують перевірки
Підсумовуючи свої пояснення, потерпіла ОСОБА_2 наполягала на тому, що не змінювала напрямку руху ліворуч перед зіткненням, а твердження сторони захисту про виконання нею такого маневру ґрунтуються на припущеннях, які потребують перевірки. Вона просила врахувати фактичний характер пошкоджень обох транспортних засобів, дослідити відеозаписи з усіх наявних камер, перевірити правильність складання схеми ДТП та надати оцінку всім обставинам події в їх сукупності.
У судовому засіданні за участю учасників провадження судом досліджено відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, надані захисником ОСОБА_1 – адвокатом Володьком І.С., а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції.
29 вересня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з бажанням потерпілої ОСОБА_2 ознайомитися з матеріалами справи та вирішити питання щодо заявлення клопотання про призначення експертизи. Однак надалі потерпіла відповідного клопотання про призначення експертизи суду не подала.
Крім того, за клопотанням потерпілої ОСОБА_2 судом було викликано для допиту працівників патрульної поліції, які брали участь в оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення.
16 жовтня 2026 року в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 заявила клопотання про фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів. Інші учасники судового розгляду проти задоволення клопотання не заперечували, у зв`язку з чим суд на місці постановив здійснювати фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Допитаний у судовому засіданні працівник патрульної поліції заступник командира взводу № 1 роти 2 батальйону № 1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Донченко О.О. 16.10.2026 пояснив, що точних обставин дорожньо-транспортної пригоди на цей час не пам`ятає. Зазначив, що під час оформлення матеріалів між учасниками ДТП існували розбіжності щодо обставин події, оскільки кожен із них наполягав на власній правоті. Відеозапису, який би дозволив установити механізм ДТП, не було або він був недоступний для перегляду. Пояснив, що під час оформлення матеріалів враховувалися пояснення обох учасників ДТП та обставини, встановлені на місці події. Фабула протоколів формувалася відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим було складено протоколи про адміністративні правопорушення стосовно обох учасників ДТП. Щодо складання схеми дорожньо-транспортної пригоди зазначив, що після прибуття на місце події працівники поліції зафіксували розташування транспортних засобів на момент їх прибуття, опитали учасників ДТП та провели необхідні заміри. Схема складалася відповідно до фактичного розташування транспортних засобів на момент фіксації обстановки, а не на підставі припущень щодо їхнього розташування безпосередньо в момент зіткнення. Окремих деталей щодо подальших дій водія автомобіля Ford, зокрема можливого переміщення транспортного засобу, не пам`ятає. Також працівник поліції пояснив, що, наскільки він пам`ятає, схему ДТП та протоколи про адміністративні правопорушення складав інспектор Семигайло. Зазначив, що під час оформлення матеріалів з боку Приходька перешкод не було, водночас чоловік, який перебував разом із ОСОБА_2 , поводився емоційно та висловлював зауваження щодо проведення замірів. На запитання захисника ОСОБА_4 про те, чи перешкоджали ОСОБА_2 викласти заперечення до схеми ДТП, відповів, що жодних перешкод для цього не було. Крім того, ОСОБА_5 пояснив, що у фабулі протоколу стосовно Приходька було зазначено про ввімкнений покажчик повороту, однак на запитання щодо того, чи спостерігали працівники поліції цю обставину особисто та чи була вона зафіксована в інших матеріалах справи, конкретних відомостей не навів. Обставин маневрування транспортних засобів безпосередньо в момент зіткнення він не пам`ятає.
Допитаний у судовому засіданні працівник патрульної поліції № 1 роти 2 батальйону № 1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ОСОБА_6 пояснив, що після прибуття на місце ДТП побачив автомобіль потерпілої, який був розташований дещо лівіше, тоді як інший автомобіль стояв прямо. Зазначив, що може підтвердити лише фактичне розташування транспортних засобів на момент свого прибуття, однак не може достовірно стверджувати, яким було їхнє положення безпосередньо в момент зіткнення, а також чи переміщувалися вони після ДТП. Щодо пошкоджень транспортних засобів ОСОБА_6 пояснив, що, наскільки пам`ятає, на іншому автомобілі була пошкоджена права задня частина, інших деталей щодо характеру та локалізації пошкоджень упевнено пригадати не зміг. Також зазначив, що протоколи про адміністративні правопорушення складалися відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, а схема ДТП з урахуванням обстановки, яку працівники поліції спостерігали після прибуття на місце події. За його словами, ОСОБА_7 пояснив, що здійснив маневр і виїхав на бордюр дороги, намагаючись уникнути зіткнення та більш тяжких наслідків ДТП. ОСОБА_6 також пояснив, що під час складання протоколів з боку ОСОБА_7 втручання в роботу працівників поліції не було. Водночас чоловік, який перебував разом із ОСОБА_2 , поводився емоційно.
Вислухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Володька І.С., пояснення потерпілої ОСОБА_2 , допитавши працівника патрульної поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дослідивши відеозаписи, надані стороною захисту в судовому засіданні, а також матеріали адміністративної справи № 357/16671/26, провадження № 3/357/4954/26, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшов, з огляду на таке.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, які підлягають оцінці судом з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності.
Щодо пояснень потерпілої ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку поясненням потерпілої ОСОБА_2 , суд бере до уваги її показання щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди та дій водія ОСОБА_1 . Водночас суд оцінює ці пояснення в сукупності з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Суд ураховує, що пояснення потерпілої є одним із джерел доказів у справі та підлягають перевірці на предмет їх узгодженості з іншими матеріалами.
Сам факт участі ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді та наявність пошкоджень її автомобіля не є достатнім підтвердженням того, що ДТП сталася саме внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. Для такого висновку необхідно встановити конкретні порушення, допущені останнім, та причинний зв`язок між його діями й настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Твердження ОСОБА_2 про те, що їй заважали знайомитися зі схемою особи, які приїхали до ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження та спростовуються показаннями працівниками поліції.
Відповідних вдміток щодо незгоди зі схемою ДТП ОСОБА_2 не робила, в письмових поясненнях останньої, доданих до матеріалів справи, також відсутні відомості щодо перешкоджання будь-ким знайомитися їй зі схемою ДТП чи іншими матеріалами, доданими до протоколу.
Щодо пояснень працівника патрульної поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Пояснення працівника поліції суд оцінює з урахуванням обставин складання адміністративного матеріалу та інших доказів у справі. Висловлена ним оцінка дій водія ОСОБА_1 не звільняє суд від обов`язку самостійно встановити механізм ДТП і перевірити, чи підтверджується факт порушення ОСОБА_1 конкретних вимог Правил дорожнього руху.
Щодо пояснень захисника адвоката Володька І.С.
Захисник заперечував вину ОСОБА_1 та зазначав, що зіткнення могло статися внаслідок зміни траєкторії руху автомобіля «Volkswagen Jetta» під керуванням ОСОБА_2 . На думку захисника, ОСОБА_1 уже здійснював обгін, коли автомобілі опинилися поруч, а тому обставини зіткнення не дають підстав однозначно стверджувати про порушення Правил дорожнього руху саме його підзахисним.
Зазначені доводи суд зіставляє з поясненнями потерпілої та дослідженими відеозаписами. За наявності різних версій події суд повинен установити, яка з них підтверджується об`єктивними даними.
Щодо відеозаписів, наданих стороною захисту.
Досліджені в судовому засіданні відеозаписи суд оцінює як джерело фактичних даних про рух транспортних засобів перед зіткненням. Захисник посилався на них як на підтвердження своєї версії щодо зміни траєкторії руху автомобіля ОСОБА_2 .
Зміст відеозаписів підлягає зіставленню з поясненнями потерпілої, ОСОБА_1 та працівника поліції. Вирішальне значення має те, чи дозволяють записи достовірно встановити послідовність дій водіїв і причину зіткнення. Якщо відеозаписи не дають змоги однозначно встановити порушення Правил дорожнього руху саме ОСОБА_1 , вони не можуть розглядатися як достатня підстава для висновку про його винуватість.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП та пошкоджень транспортних засобів.
Протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП та відомості про механічні пошкодження транспортних засобів підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами. Зазначені матеріали підтверджують факт дорожньо-транспортної пригоди та її наслідки, однак самі по собі не встановлюють, хто саме з водіїв порушив Правила дорожнього руху та чи перебуває таке порушення у причинному зв`язку з настанням ДТП.
Щодо доведеності вини ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі докази підлягають всебічному, повному й об`єктивному дослідженню в їх сукупності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів або іншого майна. Отже, для притягнення особи до відповідальності необхідно встановити не лише факт дорожньо-транспортної пригоди та наявність пошкоджень, а й конкретне порушення Правил дорожнього руху, допущене цією особою, та причинний зв`язок між таким порушенням і наслідками, що настали.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Володько І.С. наполягав на закритті провадження у справі, посилаючись на те, що викладені в протоколі обставини ДТП не відповідають фактичним обставинам події. На думку сторони захисту, ОСОБА_1 розпочав обгін автомобіля «Volkswagen Jetta» за відсутності встановлених ПДР України заборон, тоді як зіткнення сталося внаслідок зміни ОСОБА_2 напрямку руху ліворуч у момент, коли автомобіль «Ford Fusion» уже рухався паралельно з її автомобілем.
Показання допитаних працівників патрульної поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджують обставини оформлення матеріалів ДТП, проведення замірів і фіксації розташування транспортних засобів після прибуття на місце події. Водночас вони не були очевидцями зіткнення та не змогли підтвердити, що зафіксоване на схемі розташування автомобілів відповідало їх положенню безпосередньо в момент ДТП.
Досліджені відеозаписи також не дають суду достатніх підстав для висновку про конкретне порушення Правил дорожнього руху України саме ОСОБА_1 . Доводи захисника та заперечення потерпілої щодо змісту відеозаписів свідчать про наявність різних версій події, однак самі по собі не підтверджують достовірності жодної з них.
Протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП та відомості про механічні пошкодження транспортних засобів у своїй сукупності підтверджують факт дорожньо-транспортної пригоди та настання майнових наслідків. Проте ці матеріали не усувають сумнівів щодо механізму зіткнення та не є достатніми для встановлення того, що саме порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 «б» та 13.1 Правил дорожнього руху України перебувало в причинному зв`язку з настанням ДТП.
При цьому суд не встановлює цим рішенням наявності чи відсутності вини ОСОБА_2 у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки предметом розгляду цієї справи є питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП суд оцінює докази на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП необхідно встановити конкретне порушення нею Правил дорожнього руху України, наслідком якого стало пошкодження транспортних засобів або іншого майна, а також причинний зв`язок між таким порушенням і наслідками.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За наведених обставин суд вважає, що наявні у справі докази не є достатніми для висновку про доведеність того, що ОСОБА_1 порушив зазначені у протоколі вимоги Правил дорожнього руху України та що саме це порушення спричинило дорожньо-транспортну пригоду. Усунути наявні сумніви щодо механізму ДТП на підставі досліджених матеріалів не вбачається можливим.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_1 належними та достатніми доказами не підтверджено, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку таке стягнення накладено. Оскільки провадження у справі закривається без накладення адміністративного стягнення, підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 40-1, 124, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО.Л. Гавенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua